- •Університетські лекції з метафізики
- •Лекція 3. Соціокультурні передумови
- •Лекція 4. Становлення і розвиток метафізичної
- •Ювілейне слово
- •Про метафізичний статус московського університету
- •Передмова авторів
- •Предметне
- •Самовизначення
- •Філософії
- •Лекція 1.
- •Вступ у предмет
- •1. Складності сприйняття предмета філософії:
- •Кола й парадокси розуміння
- •2. Проблема співвідношення теорії та історії філософії
- •3. Самовиправдання філософії,
- •4. Метафізична сутність і структура філософії
- •2. Гносеологічний рівень
- •3. Аксіологічний рівень
- •4. Праксеологічний рівень
- •Основні джерела виникнення філософії
- •1. Любов до мудрості як джерело
- •2. Філософія і міф
- •Соціокультурні передумови становлення філософії
- •1. Від міфу до філософії
- •2. Філософія і література
- •3. Між наукою та мистецтвом
- •4. Філософія і релігія
- •Становлення та розвиток метафізичної структури філософії
- •1. Розробка поняття метафізики в античності.
- •1.1. Пошуки субстанціального первня буття
- •1.2. Проблема буття і мислення
- •2. Розвиток метафізики в середні віки:
- •Особливості розвитку класичної філософії
- •1. Соціокультурні умови становлення
- •2. Основні моделі класичної філософії
- •2.1. Раціоналізм
- •2.2. Емпіризм
- •2.3. Просвітництво
- •3. Розквіт і криза класичної філософії
- •3.1. Критика догматичної філософії і.Кантом
- •3.2. Онтологія Гегеля як діалектика абсолюту
- •Двоїстий характер філософського знання
- •1. Філософія як раціонально-теоретична свідомість
- •2. Філософія як теоретичний світогляд
- •3. Функції філософії
- •Місце філософії в культурі та особливості її самовираження
- •1. ВзаєМовідношення філософії з релігією та мистецтвом
- •2. Особливості вихідного базису філософії
- •3. Специфіка мови у філософії
- •4. Проблема самообґрунтування філософії
- •Діалогічність філософії
- •1. Гуманітарна сутність філософії
- •2. Філософія як гранична інтерпретація
- •ОнтологІя
- •Базові категорії онтології
- •1. Категорія буття.
- •2. Субстанція і ключові ходи
- •3. Річ, властивість, відношення
- •Структурна організація буття
- •1. Співвідношення частини і цілого:
- •2. Розмаїтість структурних рівнів буття
- •3. Моделі єдності світу
- •Некласичні онтології другої половини XIX - XX століття: ієрархічні моделі буття
- •1. Криза класичних онтологічних моделей
- •2. Вчення про форми руху матерії
- •3. Шари буття м.Гартмана
- •1. Антропологічні версії онтології XX століття
- •2. Фундаментальна онтологія м.Гайдеггера
- •3. Інтегральні онтологічні моделі.
- •Рух як атрибут буття
- •1. Проблема руху в історії філософії
- •2. Діалектика і метафізика.
- •3. Рух і розвиток. Проблема прогресу
- •4. Основні моделі розвитку
- •Діалектика буття: розвиток і закони діалектики
- •1. Розвиток і детермінізм
- •2. Закони діалектики: матеріалізм чи ідеалізм?
- •3. Закон заперечення заперечення
- •4. Закон переходу кількісних змін у якісні
- •5. Закон взаємодії протилежностей
- •Діалектика буття: розвиток, порядок, свобода
- •1. Принцип детермінізму.
- •2. Основні детермінаційні зв'язки
- •3. Категорії детермінізму
- •4. Сутність і грані свободи
- •5. Досвід діалектичного визначення:
- •6. Буттєві виміри свободи
- •6.1. Етичний вимір свободи
- •6.2. Пізнавальний аспект свободи
- •6.3. Екзистенціальний вимір свободи
- •6.4. Політична грань свободи
- •6.5. Економічні аспекти свободи
- •Простір і час
- •1. Становлення уявлень про простір і час
- •2. Основні парадигми тлумачення
- •Розмаїтість просторово- часових рівнів буття
- •1. Соціокультурне сприйняття часу й простору
- •2. «Нефізичні» уявлення про час
- •3. Духовно-екзистенціальний
- •Теорія пізнання
- •Предмет і основні проблеми теорії пізнання
- •1. Місце і значення теорії пізнання
- •2. Метафізичність теорії пізнання
- •3. Фундаментальні проблеми
- •Основні теоретико- пізнавальні стратегії
- •1. «Песимістичні» доктрини
- •2. Конструктивні теоретико-пізнавальні доктрини
- •2.1. Реалістичні доктрини
- •3. «Платонічні»2 теорії пізнання
- •4. Іманентистські теорії
- •4.1. Іманентний суб'єктивізм
- •4.2. Іманентний об'єктивізм3
- •4.3. Платонічний іманентизм
- •5. Трансценденталізм
- •6. Сучасна гносеологічна ситуація
- •Суб'єкт і об'єкт пізнання. Сутність знання та його атрибутивні характеристики
- •1. Критика суб'єкт-об'єктної дихотомії
- •2. Об'єкт пізнання
- •3. Суб'єкт пізнання
- •4. Сутність, загальна динаміка
- •Мова і пізнання
- •1. Специфіка наукового та філософського
- •2. Базові характеристики мови як цілісної системи
- •3. Функції мови
- •4. Функціональні модальності мови
- •5. Онтологічний філософський підхід до мови
- •Гносеологічних досліджень
- •1. Методологічні труднощі вивчення свідомості
- •1.1. Самоочевидність і предметність, яка вислизає
- •1.2. Складності дослідження свідомості
- •2. Основні антиномії свідомості
- •3. Визначення свідомості
- •Структура свідомості
- •1. Основні сфери свідомості
- •2. Рівні свідомості.
- •3. Системоутворююча «вісь» свідомості.
- •4. Діалектика розвитку уявлень про власне «я»
- •Онтологічний статус явищ свідомості. Проблема ідеального
- •1. Ідеальність свідомості
- •2. Ідеальність природних процесів
- •3. Матеріальність свідомості
- •4. Перспективи дослідження свідомості
- •Чуттєве та раціональне у пізнанні. Види раціонального пізнання
- •1. Становлення проблеми:
- •1.1. Сенсуалістичні варіанти розв'язання
- •2. Чуттєве пізнання.
- •3. Аспекти раціональності.
- •3.1. Позанауковий ірраціоналізм
- •3.2. Науковий ірраціоналізм
- •3.3. Філософський ірраціоналізм
- •4. Види раціонального пізнання
- •4.1. Логіко-поняттєве раціональне пізнання
- •4.2. Логічне мислення
- •4.3. Ціннісно-гуманітарне пізнання1
- •Позараціональні види досвіду
- •1. Інтуїтивне знання у повсякденному досвіді,
- •1.1. Чуттєва інтуїція
- •1.2. Емоційна інтуїція (емпатія)
- •1.3. Раціональна (інтелектуальна) інтуїція
- •2. Містичне знання
- •3. Релігійне знання
- •4. Екзистенційно-життєвлаштовуюче знання
- •5. Природа екзистенційних категорій
- •Істина в теорії пізнання
- •1. Аспекти категорії «істина»
- •1.1. Онтологічний аспект
- •1.2. Логіко-семантичний аспект
- •1.3. Ціннісно-екзистенційний аспект
- •2. Гносеологічне розуміння істини і її концепції в історії філософії
- •2.1. Класична (чи кореспондентська) концепція
- •2.2.Апріористська концепція
- •2.3. Когерентна теорія істини
- •2.4. Прагматистська концепція
- •2.5. Конвенціоналістська концепція
- •2.6. Екзистенціалістські концепції
- •3. Істина і форми її інобуття
- •3.1. Процесуалъність істини
- •4. Критерії істини
- •4.1. Практика як критерій істини
- •4.2. Емпіричні критерії істини
- •4.3.Логічні критерії
- •4.4. Специфіковані теоретичні критерії
- •4.5. Краса як критерій істини
- •5. Проблема універсальних критеріїв істини
3. Аксіологічний рівень
Людина, живучи у світі, є істотою одухотвореною. Вона не тільки пізнає світ, але й живе в ньому як його частина, емоційно переживаючи своє існування, взаємини з іншими людьми, свої права й обов'язки. Пізнаючи й переживаючи світ, людина в деяких ситуаціях усвідомлює цілий ряд, якщо так можна висловитися, трагічних компонентів свого існування: неможливість абсолютного пізнання, смертність, гріховність, відсутність абсолютних критеріїв добра, краси, істини та ін. Людині властиво в ряді випадків орієнтуватися на абсолютні світоглядні настанови, на віру. Філософія, знову ж у граничній формі, досліджує ці цінності людського існування, їх обґрунтованість і необхідність.
Отже, аксіологія – це розділ метафізики, спрямований на виявлення загальних ціннісних основ буття людини (суб'єкта), його практичної діяльності та поведінки. Аксіологію цікавить не буття як таке і не закони його пізнання (хоча й це їй може бути цікавим),
43
а насамперед людське ставлення до буття і та система ціннісних уявлень (про красу, благо, справедливість і т.д.), відповідно до яких це ставлення формується та розвивається. Інакше кажучи, аксіологія – філософське вчення про буття істинних цінностей, що постають міцною основою цілепокладаючої та оцінної діяльності людини і дозволяють їй вести творче і гармонійне існування у світі.
Наведемо найпростіший приклад для ілюстрації відмінності в цих метафізичних ракурсах бачення предмета. Припустимо, ми споглядаємо в літній полудень березу, що росте на березі Волги. Якщо ми задаємося питаннями про причини виникнення берези, про співвідношення випадкового й необхідного в її бутті, про її конструктивні функції в рамках навколишнього ландшафту, то в цьому випадку наше бачення берези буде типово онтологічним. Ми виявляємося тут центрованими на закономірностях існування берези як такої. Якщо ж ми цікавимося проблемами типу: «а яке співвідношення чуттєвого й раціонального в нашому осягненні берези?» або « чи доступна нам в актах сприйняття сутність берези самої собою?», то в цьому випадку наш ракурс дослідження предмета буде теоретико-пізнавальним. Але дивлячись на березу, я можу поставитися до неї з сугубо аксіологічних (ціннісних) позицій, абстрагуючись однаково і від онтологічного, і від гносеологічного ракурсів її бачення. Береза на березі Волги може бути для мене символом Росії – втіленням її волі, неосяжної широчіні та моральної чистоти. Втім, я можу поставитися до тієї ж берези й сугубо естетично, просто насолоджуючись соковитою зеленню її крони на тлі синяви волзьких вод і полуденних, залитих сонцем небес. Нарешті, моє людське ціннісне ставлення до берези може бути цілковито утилітарним, якщо я прозаїчно прикидаю, скільки з неї може вийти дров на зиму. Ясно, що жорсткі границі між трьома розділами метафізики можна провести лише в абстракції, однак в історичному плані наявна цікава закономірність: хоча всі розділи метафізики наявні у філософії від самого її початку, проте спочатку формується онтологія (у рамках європейської традиції – вже у греків); пізніше, з XVI–XVII століть, починається бурхливий розвиток гносеології1; а аксіологія кристалізується як відносно автономний метафізичний розділ філософського знання дуже пізно – лише на рубежі XIX-XX століть у зв'язку із глобальною кризою як церковно-релігійних, так і раціоналістичних систем європейських цінностей. Показово, що криза ця триває й досі, а аксіологія є сьогодні, мабуть, провідним розділом метафізики, здійснюючи активний вплив і на онтологічну, й на гносеологічну проблематику.