- •Університетські лекції з метафізики
- •Лекція 3. Соціокультурні передумови
- •Лекція 4. Становлення і розвиток метафізичної
- •Ювілейне слово
- •Про метафізичний статус московського університету
- •Передмова авторів
- •Предметне
- •Самовизначення
- •Філософії
- •Лекція 1.
- •Вступ у предмет
- •1. Складності сприйняття предмета філософії:
- •Кола й парадокси розуміння
- •2. Проблема співвідношення теорії та історії філософії
- •3. Самовиправдання філософії,
- •4. Метафізична сутність і структура філософії
- •2. Гносеологічний рівень
- •3. Аксіологічний рівень
- •4. Праксеологічний рівень
- •Основні джерела виникнення філософії
- •1. Любов до мудрості як джерело
- •2. Філософія і міф
- •Соціокультурні передумови становлення філософії
- •1. Від міфу до філософії
- •2. Філософія і література
- •3. Між наукою та мистецтвом
- •4. Філософія і релігія
- •Становлення та розвиток метафізичної структури філософії
- •1. Розробка поняття метафізики в античності.
- •1.1. Пошуки субстанціального первня буття
- •1.2. Проблема буття і мислення
- •2. Розвиток метафізики в середні віки:
- •Особливості розвитку класичної філософії
- •1. Соціокультурні умови становлення
- •2. Основні моделі класичної філософії
- •2.1. Раціоналізм
- •2.2. Емпіризм
- •2.3. Просвітництво
- •3. Розквіт і криза класичної філософії
- •3.1. Критика догматичної філософії і.Кантом
- •3.2. Онтологія Гегеля як діалектика абсолюту
- •Двоїстий характер філософського знання
- •1. Філософія як раціонально-теоретична свідомість
- •2. Філософія як теоретичний світогляд
- •3. Функції філософії
- •Місце філософії в культурі та особливості її самовираження
- •1. ВзаєМовідношення філософії з релігією та мистецтвом
- •2. Особливості вихідного базису філософії
- •3. Специфіка мови у філософії
- •4. Проблема самообґрунтування філософії
- •Діалогічність філософії
- •1. Гуманітарна сутність філософії
- •2. Філософія як гранична інтерпретація
- •ОнтологІя
- •Базові категорії онтології
- •1. Категорія буття.
- •2. Субстанція і ключові ходи
- •3. Річ, властивість, відношення
- •Структурна організація буття
- •1. Співвідношення частини і цілого:
- •2. Розмаїтість структурних рівнів буття
- •3. Моделі єдності світу
- •Некласичні онтології другої половини XIX - XX століття: ієрархічні моделі буття
- •1. Криза класичних онтологічних моделей
- •2. Вчення про форми руху матерії
- •3. Шари буття м.Гартмана
- •1. Антропологічні версії онтології XX століття
- •2. Фундаментальна онтологія м.Гайдеггера
- •3. Інтегральні онтологічні моделі.
- •Рух як атрибут буття
- •1. Проблема руху в історії філософії
- •2. Діалектика і метафізика.
- •3. Рух і розвиток. Проблема прогресу
- •4. Основні моделі розвитку
- •Діалектика буття: розвиток і закони діалектики
- •1. Розвиток і детермінізм
- •2. Закони діалектики: матеріалізм чи ідеалізм?
- •3. Закон заперечення заперечення
- •4. Закон переходу кількісних змін у якісні
- •5. Закон взаємодії протилежностей
- •Діалектика буття: розвиток, порядок, свобода
- •1. Принцип детермінізму.
- •2. Основні детермінаційні зв'язки
- •3. Категорії детермінізму
- •4. Сутність і грані свободи
- •5. Досвід діалектичного визначення:
- •6. Буттєві виміри свободи
- •6.1. Етичний вимір свободи
- •6.2. Пізнавальний аспект свободи
- •6.3. Екзистенціальний вимір свободи
- •6.4. Політична грань свободи
- •6.5. Економічні аспекти свободи
- •Простір і час
- •1. Становлення уявлень про простір і час
- •2. Основні парадигми тлумачення
- •Розмаїтість просторово- часових рівнів буття
- •1. Соціокультурне сприйняття часу й простору
- •2. «Нефізичні» уявлення про час
- •3. Духовно-екзистенціальний
- •Теорія пізнання
- •Предмет і основні проблеми теорії пізнання
- •1. Місце і значення теорії пізнання
- •2. Метафізичність теорії пізнання
- •3. Фундаментальні проблеми
- •Основні теоретико- пізнавальні стратегії
- •1. «Песимістичні» доктрини
- •2. Конструктивні теоретико-пізнавальні доктрини
- •2.1. Реалістичні доктрини
- •3. «Платонічні»2 теорії пізнання
- •4. Іманентистські теорії
- •4.1. Іманентний суб'єктивізм
- •4.2. Іманентний об'єктивізм3
- •4.3. Платонічний іманентизм
- •5. Трансценденталізм
- •6. Сучасна гносеологічна ситуація
- •Суб'єкт і об'єкт пізнання. Сутність знання та його атрибутивні характеристики
- •1. Критика суб'єкт-об'єктної дихотомії
- •2. Об'єкт пізнання
- •3. Суб'єкт пізнання
- •4. Сутність, загальна динаміка
- •Мова і пізнання
- •1. Специфіка наукового та філософського
- •2. Базові характеристики мови як цілісної системи
- •3. Функції мови
- •4. Функціональні модальності мови
- •5. Онтологічний філософський підхід до мови
- •Гносеологічних досліджень
- •1. Методологічні труднощі вивчення свідомості
- •1.1. Самоочевидність і предметність, яка вислизає
- •1.2. Складності дослідження свідомості
- •2. Основні антиномії свідомості
- •3. Визначення свідомості
- •Структура свідомості
- •1. Основні сфери свідомості
- •2. Рівні свідомості.
- •3. Системоутворююча «вісь» свідомості.
- •4. Діалектика розвитку уявлень про власне «я»
- •Онтологічний статус явищ свідомості. Проблема ідеального
- •1. Ідеальність свідомості
- •2. Ідеальність природних процесів
- •3. Матеріальність свідомості
- •4. Перспективи дослідження свідомості
- •Чуттєве та раціональне у пізнанні. Види раціонального пізнання
- •1. Становлення проблеми:
- •1.1. Сенсуалістичні варіанти розв'язання
- •2. Чуттєве пізнання.
- •3. Аспекти раціональності.
- •3.1. Позанауковий ірраціоналізм
- •3.2. Науковий ірраціоналізм
- •3.3. Філософський ірраціоналізм
- •4. Види раціонального пізнання
- •4.1. Логіко-поняттєве раціональне пізнання
- •4.2. Логічне мислення
- •4.3. Ціннісно-гуманітарне пізнання1
- •Позараціональні види досвіду
- •1. Інтуїтивне знання у повсякденному досвіді,
- •1.1. Чуттєва інтуїція
- •1.2. Емоційна інтуїція (емпатія)
- •1.3. Раціональна (інтелектуальна) інтуїція
- •2. Містичне знання
- •3. Релігійне знання
- •4. Екзистенційно-життєвлаштовуюче знання
- •5. Природа екзистенційних категорій
- •Істина в теорії пізнання
- •1. Аспекти категорії «істина»
- •1.1. Онтологічний аспект
- •1.2. Логіко-семантичний аспект
- •1.3. Ціннісно-екзистенційний аспект
- •2. Гносеологічне розуміння істини і її концепції в історії філософії
- •2.1. Класична (чи кореспондентська) концепція
- •2.2.Апріористська концепція
- •2.3. Когерентна теорія істини
- •2.4. Прагматистська концепція
- •2.5. Конвенціоналістська концепція
- •2.6. Екзистенціалістські концепції
- •3. Істина і форми її інобуття
- •3.1. Процесуалъність істини
- •4. Критерії істини
- •4.1. Практика як критерій істини
- •4.2. Емпіричні критерії істини
- •4.3.Логічні критерії
- •4.4. Специфіковані теоретичні критерії
- •4.5. Краса як критерій істини
- •5. Проблема універсальних критеріїв істини
3. Аспекти раціональності.
ІРРАЦІОНАЛІЗМ І ЙОГО РІЗНОВИДИ
Особливого звучання й гостроти проблема раціональності набула у зв'язку з кризовими процесами, які виразно проявились у розвитку людської цивілізації та наукової думки у другій половині XX століття. Цю проблему ми вже зачіпали в першому розділі наших лекцій, присвячених метафілософській тематиці. Вона має щонайменше три важливих аспекти: методологічний, соціальний і гносеологічний.
Методологічний аспект проблеми раціональності пов'язаний з тим, що під сумнів виявився поставленим ідеал раціональної діяльності європейської людини, який завжди асоціювалася з наукою. Річ у тому, що виявився цікавий факт: межа між міфом і наукою, наукою і релігією стала набагато менш прозорою, ніж це здавалося раніше. Міф дивовижно виявив елементи науковості, а строга наука – явні риси міфології1. Крім цього з'ясувалося: те, що є раціональною науковою діяльністю у фізиці, зовсім не є раціональним у сфері наук про дух (історії чи літературознавстві). Наприклад, безглуздо вимагати від історика, щоб він надав виявленій ним історичній закономірності кількісного математичного формулювання, чи змусити літературознавця експериментально обґрунтувати свою позицію. Відповідно методологічний аспект проблеми раціональності містить у собі цілий «пучок» далеко не простих проблем:
- проблему розрізнення (демаркації) науки і ненауки;
- проблему історичної зміни пануючих ідеалів наукової раціональності;
- проблему єдності та відмінності критеріїв раціональності в різних науках;
- проблему перспектив еволюції сучасної, так званої «постнекласичної» наукової раціональності.
Оскільки цей комплекс проблем стосується скоріше логіки і методології науки (епістемології), ніж теорії пізнання, то ми не будемо на них зупинятися, відсилаючи зацікавленого читача до відповідного навчального посібника2.
Соціальний аспект проблеми раціональності пов'язаний з тим, що в міру бурхливого науково-технічного розвитку людської цивілізації начебто б раціонально сформульовані цілі й засновані на раціональних знаннях засоби їхнього досягнення стали все частіше обертатися непередбаченими руйнівними результатами: загостренням екологічних проблем, занепадом духовної культури, масовими політичними психозами і деградацією здоров'я підростаючого покоління. Отже з усією гостротою постало питання про раціональність (виправданість) цілей і засобів людської діяльності в умовах, коли помилки стали занадто дорого коштувати. Дане коло проблем активно обговорюється нині в соціальній філософії, культурології та соціології.
1 См.: Фейерабенд П. Избранные труды по методологии науки. М., 1986; Хюбнер К. Истина мифа. М., 1996.
2 См.: Степин B.C., Горохов В.Г., Розов М.А. Философия науки и техники. М., 1995.
484
У гносеологічному ж плані, для нас найцікавішому, з'ясувалося, що, по-перше, гіпертрофовані раціоналізм і прагматизм у пізнавальній діяльності глибоко ірраціональні. По-друге, форми осягнення буття, які раніше кваліфікувались як сугубо ірраціональні (емоційне, релігійне, містичне), у своїх кращих зразках виконують незамінні функції і в психологічному, і в культурному існуванні людини. Тому їх скоріше можна кваліфікувати як позараціональні форми людського досвіду. Нарешті, по-третє, саме розуміння раціонального пізнання має бути істотно поглиблене й розширене. Принаймні воно не повинно зводитися тільки до діяльності логіко-поняттєвого мислення в математичних, природничих або технічних науках. Раціональні та позараціональні види знання спільно повинні протистояти ескалації сучасного ірраціоналізму, що постає в трьох різних, але внутрішньо пов'язаних формах.