Практична робота №3

Тема: Розрахунок кількості та місць розташування постів спостереження за забрудненням атмосферного повітря

Мета: Оволодіти методикою визначення кількості та місць розташування стаціонарних, маршрутних та пересувних постів спостереження

Порядок виконання роботи:

1. Визначити кількість стаціонарних постів спостереження.

2. Визначити кількість та місця розташування маршрутних постів спостереження.

3. Визначити кількість та місця розташування підфакельних постів спостереження.

4. Визначити речовин, які підлягають контролю на даних постах спостереження.

5. Висновок.

1. Стаціонарні пости призначені для забезпечення регулярного відбору проб повітря з метою подальшого лабораторного аналізу, а також для безперервної реєстрації вмісту забруднюючих речовин автоматичними газоаналізаторами. Кількість стаціонарних постів визначається залежно від чисельності населення.

Таблиця 1

Чисельність населення в тис. чол.	<50	50-100	100- І 200	200-500	500-1000	1000-2000	>2000
Кількість постів шт.	1	2	3	3-5	5-10	10-15	15-20

Чисельність населення басейну визначаємо залежно від площі басейну, чисельності населення та площі області за формулою:

N_бас=(F_бас-N_обл)/F_обл (1)

де: F_бас, F_обл - площа басейну та області, км²

N_бас, N_обл - відповідно чисельність населення в басейні та в області, тис. чол.

2. Маршрутні пости спостереження призначені для регулярною відбору проб повітря у фіксованих точках місцевості за допомогою спеціально обладнаної лабораторії.

Розміщення маршрутних постів повинно бути таким, щоб визначити максимум концентрації забруднюючих речовин. Розміщуємо ці пости за концентричними колами в точках перетину з радіальними лініями, що вказують напрямки світу. Концентричні кола мають радіус 0,5R, R і 1,5R, де: R =20Н, H – висота труби.

Рис. 1. Схема розташування маршрутних постів спостереження

3. Підфакельні (пересувні) пости призначені для відбору проб повітря під димовим факелом з метою виявлення зони впливу даного джерела.

Відбір проб на цих постах проводять за напрямком вітру в точках перетину переважаючого напрямку з колами таких радіусів: R=0,2; 0,5; 1; 2; 3; 4; 5; 6; 8; 10; 15; 20 км, межа санітарно-захисної зони та межа СЗЗ 4-200м, а також на відстані формування максимальних концентрацій. На кожному колі по обидві сторони від осі факелу на відстані 1/25R кола встановлюємо ще два пости спостереження. Показуємо графічно точки відбору проб при підфакельних спостереженнях.

Рис. 2. Схема розташування точок відбору проб при під факельних спостереженнях

4. Залежно від призначення поста спостережень визначають забруднюючі речовини, що повинні контролюватись. На стаціонарних постах обов'язково проводить спостереження за такими речовинами як пил, діоксид сірки, оксид вуглецю, оксид азоту і тими речовинами, концентрації яких перевищують ГДК. Ці спостереження проводять при умові, що підприємства впливають на місця розташування даних постів.

На маршрутних постах проводять спостереження за тими речовинами, концентрації яких перевищують ГДК, та додатково за пилом, діоксидом сірки, оксидом вуглецю, оксидом азоту, при умові, що вони єв газовій суміші викиду.

Спостереження під факелом проводять за типовими для даного підприємства інгредієнтами. В зоні максимального забруднення аналізують концентрації всіх речовин, що викидаються, за межею санітарно-захисної зони - лише ті речовини, що перевищують ГДК.

Перелік речовин, що підлягають контролю представлені в табличній формі.

Таблиця 2

Перелік речовин, що підлягають контролю

Пост спостереження	Кількість постів	Речовини, що контролюються
		За обов’язковою програмою	Ті, що перевищують ГДК

Вихідні дані

Населений пункт: м.Рівне

Басейн р.Устя (чисельність населення басейну р.Устя N_бас

= 271,3 тис.чол.)

Підприємство: Рівненська кондитерська фабрика

Вихідні дані

Таблиця 3

№ з/п	Назва забруднюючої речовини	Висота джерела викиду Н, M			ГДК, мг/м3	Концентрації забруднюючих речовин, мг/м3
		а	6	в
1.	Оксиди азоту	25	35	30	0,085	1,085
2.	Етанол	12	10	10,5	3,0	0.02
3.	Оксид вуглецю	15	18	16,5	3,0	0,03
4.	Пил крохмалю	16	15,5	20	0,1	0,006
5.	Пил цукру	17	22	20,5	0,1	0,2
б.	Амілацетат	8,5	9	6,5	0,01	0,002
7.	Сірчистий ангідрид	11,5	14	13	0,5	0,001
8.	Пил деревини	5	5,5	9,5	0,1	0,24
9.	Пил абразивний та металевий	6	6,5	40	0,4	0,67
10.	Зварювальний аерозоль	7	7,5	18,5	0,15	0,034
11.	Сполуки марганцю	45	50	28	0,001	0,002

Концентрація оксиду азоту формується на відстані 100 метрів, пилу цукру - 250 метрів, пилу деревини - 200 метрів, сполуки марганцю 400 метрів, пилу абразивного і металевого -350 метрів від джерела забруднення.

Контрольні питання:

1. Для чого призначені стаціонарні пости спостереження? Від чого залежить їх кількість?

1. Для чого призначені маршрутні пости спостережень?

2. Для чого призначені підфакельні пости спостережень?

3. Які речовини підлягають контролю за обов'язковою програмою наданих пунктах спостереження?

ЗАДАЧІ

1. Визначити точки відбору проб атмосферного повітря під димовим факелом з метою контролю газових викидів, якщо відомо, що санітарно-захисна зона дорівнює 100 м, переважаючий вітер – західний, а максимальні концентрації оксиду сірки, пилу, формальдегіду, оксиду вуглецю не перевищують ГДК і формуються на відстані 150 м від джерела викиду.

2. Налагодити систему маршрутних постів спостереження за концентраціями забруднюючих речовин атмосферного повітря місцевості, при умові, що висота джерела викиду становить 100 м.

3. Визначити точки відбору проб атмосферного повітря під димовим факелом з метою контролю газових викидів, якщо відомо, що санітарно-захисна зона дорівнює 100 м, переважаючий вітер – західний, а максимальні концентрації оксиду сірки, пилу, формальдегіду, оксиду вуглецю не перевищують ГДК і формуються на відстані 50 м від джерела викиду, вкажіть які речовини потрібно контролювати підфакельними постами спостережень і чому?

4. Встановити кількість стаціонарних постів спостереження та визначити перелік речовин, які необхідно контролювати на них, якщо в повітрі населеного пункту наявні пил, діоксид сірки, оксид азоту, сірководень, оксид міді з наступними параметрами: максимальна концентрація забруднюючої речовини в повітрі та її гранична допустима концентрація забруднюючої речовини в повітрі та її гранична концентрація відповідно для пилу 0,02, 0,05 мг/м³; для діоксиду сірки – 0,01, 0,05 мг/м³; для оксиду азоту – 0,03, 0,04 мг/м³; для сірководню – 0,001, 0,005 мг/м³; для оксиду міді – 0,01, 0,002 мг/м³. Чисельність населення населеного пункту становить 250 тис. чол. Відомо, що при чисельності до 50 тис. чол. встановлюється 1 пост спостереження, від 50 до 100 тис. чол. – 2 пости, від 100 до 200 тис. чол. – 3 пости, від 200 до 500 тис. чол. – 3-5 постів.

5. Встановити місця розташування підфакельних постів спостереження за якістю атмосферного повітря та визначити перелік речовин, які належить контролювати, якщо санітарно-захисна зона дорівнює 500 м, а характеристика та перелік забруднюючих речовин наступний: максимальна концентрація забруднюючої речовини у викиді, гранично допустима концентрація забруднюючої речовини, відстань формування максимального значення забруднюючої речовини відповідно становлять: сажі – 0,02, 0,05 мг/м³, 450 м; для формальдегіду – 0,03, 0,035 мг/м³, 600 м; для діоксиду сірки – 0,04, 0,05 мг/м³, 600 м; для акролеїну – 0,03, 0,03 мг/м³,100 м. Відповідь обґрунтуйте.

6. Організувати спостереження і контроль забруднення атмосферного повітря за допомогою маршрутних постів спостереження, при умові, що висота джерела викиду становить 75м.

7. Визначити точки відбору проб атмосферного повітря під димовим факелом, з метою контролю газових викидів, якщо відомо, що санітарно-захисна зона дорівнює 200 м, переважаючий вітер західний, а максимальні концентрації оксиду сірки, пилу, формальдегіду, оксиду вуглецю не перевищують ГДК і формуються на відстані 140 м від джерела викиду. Вкажіть які речовини потрібно контролювати підфакельними постами спостережень і чому?

8. Розрахувати максимальну концентрацію завислих речовин в річці нижче скиду стічних вод, і порівняти з ГДК, якщо відомо, що витрата річки Qр= 0,5 м³/с, концентрація завислих речовин в річці Ср= 1,0 мг/м³, витрата стічних вод Qст = 0,01 м³/с, концентрація завислих речовин в стічних водах Сст = 5 мг/м³, Сгдк = 0,5 мг/м³.