- •Передмова
- •Тематичний план та розподіл навчального часу
- •Структура залікового кредиту дисципліни
- •Практичні заняття
- •Методичні рекомендації до вивчення окремих модулів та тем дисципліни
- •Тема 1. Моніторинг довкілля як галузь екологічної науки
- •Поняття моніторингу як системи спостережень та прогнозу за станом навколишнього природного середовища.
- •Основні завдання та схема моніторингу
- •3. Моніторинг як система оцінювання і прогнозування майбутнього стану довкілля
- •Тема 2. Моніторинг навколишнього природного середовища в Україні
- •Впровадження системи екологічного моніторингу (сем) в Україні
- •2. Основні завдання та принципи системи державного моніторингу
- •3. Організація спостережень за станом природного середовища в межах України
- •4. Система організації екологічного моніторингу в Рівненській області
- •Тема 3. Класифікація системи моніторингу
- •1. Принципи класифікації систем моніторингу
- •Класифікація систем моніторингу
- •Види моніторингу на різних територіальних рівнях
- •3. Вимоги до проведення екологічного моніторингу
- •4. Фоновий моніторинг
- •Програма фонового екологічного моніторингу на основі біосферних заповідників охоплює такі напрямки:
- •5. Кліматичний моніторинг
- •Тема 4. Глобальна система моніторингу навколишнього середовища
- •Поняття глобального екологічного моніторингу. Основні завдання
- •Рівні глобального екологічного моніторингу
- •Тема 5. Моніторинг атмосферного повітря
- •1. Джерела і наслідки забруднення атмосферного повітря
- •2. Загальні вимоги до організації спостережень за забрудненням атмосферного повітря
- •3. Види постів спостережень, програми і терміни спостережень
- •Визначення кількості стаціонарних постів відповідно
- •4. Методи оцінювання забруднення атмосферного повітря, прилади і способи відбору проб
- •Тема 6. Моніторинг поверхневих вод
- •1. Види забруднення поверхневих вод
- •2. Основні завдання і організація роботи системи моніторингу поверхневих вод
- •Вимоги до мережі спостережень і контролю за якістю поверхневих вод
- •Тема 7. Принципи організації спостереження і контролювання якості поверхневих вод
- •Пункти спостережень за якістю поверхневих вод
- •Категорії
- •2. Програми спостережень за гідрологічними і гідрохімічними показниками, терміни проведення гідрохімічних робіт на пунктах спостереження
- •Програми спостережень по гідрологічних і гідрохімічних показниках
- •3. Методи і терміни відбору проб
- •Відбір проб
- •Спостереження за хімічним складом
- •Стандартні
- •Спеціальні
- •Тема 8. Моніторинг Світового океану
- •1. Джерела і види забруднень океану
- •Найпоширеніші токсичні компоненти великомасштабного забруднення Світового океану
- •Мета, завдання і основні види комплексного глобального моніторингу океану
- •Тема 9. Організація спостережень за станом вод морів і океанів
- •Завдання і пункти спостережень за станом вод морів і океанів
- •Програми спостережень за якістю морських вод
- •Програма спостережень за якістю морських вод за фізико-хімічними показниками
- •Оцінювання і контролювання нафтових забруднень поверхні моря
- •Характеристика нафтових плівок на поверхні води
- •Процеси самоочищення морського середовища від забруднюючих речовин
- •Тема 10. Моніторинг стану ґрунтів
- •1. Причини та наслідки антропогенного порушення ґрунтового покриву
- •1.2. Шляхи надходження й особливості міграції забруднюючих речовин у ґрунті
- •2. Наукові і організаційні засади створення ґрунтового моніторингу
- •3. Критерії оцінювання і види ґрунтово-екологічного моніторингу
- •Види ґрунтового моніторингу
- •4. Основні принципи спостережень за рівнем хімічного забруднення ґрунту
- •Тема 11. Радіоекологічний моніторинг та його завдання
- •Джерела радіоактивного забруднення навколишнього природного середовища
- •Радіоекологічний моніторинг, його основні завдання та напрями реалізації
- •Основні складові радіоекологічного моніторингу
- •Тема 12. Моніторинг рослинного покриву
- •1. Біоіндикація
- •2. Вплив забруднюючих речовин на рослинний покрив
- •3. Рослини-індикатори і рослини-монітори
- •4. Оцінювання реакції рослин на забруднення
- •Методичні рекомендації для виконання практичних робіт Практична робота № 1
- •Теоретична частина
- •Хід роботи
- •Забруднюючі речовини, що викидаються джерелом забруднення (маса ,т/рік)
- •Практична робота №2
- •Концентрація со в різних пунктах спостережень
- •Практична робота №3
- •Порядок виконання роботи:
- •Завдання на модульну контрольну роботу завдання на модульну контрольну роботу №1
- •Залікові питання
- •Розподіл балів, що присвоюються студентам
- •Класи та категорії якості поверхневих вод суші
- •Рекомендована література
- •Для нотаток
1.2. Шляхи надходження й особливості міграції забруднюючих речовин у ґрунті
Усі види забруднюючих речовин, потрапляючи в навколишнє природне середовище, включаються у природний кругообіг, тобто мігрують (переміщуються). У наземних харчових ланцюгах, які зумовлюють надходження токсичних хімічних речовин в організм людини (атмосфера - ґрунт - рослина - людина; атмосфера - ґрунт - рослина - тварина - людина), ґрунт є найбільш ємною та інертною ланкою, тому від його складу залежить швидкість поширення речовин всіма ланцюгами. Щоб обмежити надходження забруднюючих речовин з ґрунту в рослини, необхідно знати особливості їх поводження у ґрунті, а також засоби, які б дали змогу закріпити забруднювачі у ґрунтопоглинальному комплексі.
До складу ґрунту потрапляє величезний комплекс хімічних елементів. У районах сільськогосподарської діяльності і гідромеліоративного освоєння земель забруднення ґрунту й інших компонентів геологічного середовища пов’язане, насамперед, із внесенням мінеральних добрив, обробкою культурних рослин пестицидами (табл.1).
Сільськогосподарські джерела забруднення ґрунтів токсичними хімічними елементами
Таблиця 1
|
Надходження забруднювальних речовин, мг/кг сухого ґрунту: |
|||||
XE |
при зрошенні |
з фосфор- ними доб- ривами |
з вапня- ком |
з азот- ними доб- ривами |
з органіч- ними добривами |
з пести- цидами |
As |
2-26 |
2-1200 |
0,1-24 |
2,2-120 |
3-25 |
22-60 |
Cd |
2-1500 |
0,1-170 |
0,04-0,1 |
0,05-8,5 |
0,3-0,8 |
- |
Co |
2-260 |
1-12 |
0,4-3 |
5,4-12 |
0,3-24 |
- |
Cr |
20-40600 |
66-245 |
10-15 |
3,2-19 |
25,2-55 |
- |
Cu |
50-3300 |
1-300 |
2-125 |
1-15 |
2-60 |
15-50 |
F |
2-7 |
8500- 38000 |
300-740 |
- |
- |
18-45 |
Hg |
0,1-55 |
0,01-1,2 |
0,05 |
0,3-2,9 |
0,09-0,2 |
0,8-42 |
Mn |
60-3900 |
40-2000 |
40-1200 |
- |
30-550 |
- |
Mo |
1-40 |
0,1-60 |
0,1-15 |
1-7 |
0,05-3 |
- |
Ni |
16-5300 |
7-38 |
10-20 |
7-34 |
7,8-30 |
- |
Se |
2-9 |
0,5-25 |
0,08-0,1 |
- |
2,4 |
- |
Pb |
50-3000 |
7-225 |
20-1250 |
2-27 |
- |
15-60 |
Sn |
40-700 |
3-19 |
0,5-4 |
1,4-16 |
- |
- |
Zn |
700-49000 |
50-1450 |
10-450 |
1-42 |
- |
1,3-25 |
В Україні найзабрудненішими залишками пестицидів є ґрунти лісостепової зони. Тут також більша частка земель, що містять понаднормову кількість залишків фосфорорганічних сполук (умовна щільність забруднення в 1,4 раза вища, ніж на Поліссі і в степових зонах).
Окрему групу забруднювачів ґрунту становлять нафтопродукти. Потрапляючи на ґрунт, вони адсорбуються його структурами. Дощі можуть вимивати водорозчинну фракцію і переміщувати її вглиб ґрунту. Нафта спричиняє утворення брилуватої структури ґрунту і, як наслідок, зміну його фізичних, хімічних та біологічних властивостей, яка погіршує родючість ґрунту. При забрудненні ґрунту нафтою зменшуються його вбірна ємність і обмінна здатність, що негативно впливає на доступність рухомих форм фосфору, калію, магнію. Внаслідок забруднення ґрунту нафтопродуктами масово гинуть ґрунтові організми і різко збільшується кількість збагаченої на азот органічної речовини.
Отже, забруднюючі речовини зумовлюють у ґрунті різні негативні процеси, які залежать як від ґрунту, так і від забруднювача, і для того, щоб спрогнозувати поведінку сторонньої речовини у ґрунті, необхідно знати фізико-хімічні властивості ґрунту і забруднюючої речовини.
