Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Комплекс моніторинг.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.24 Mб
Скачать

4. Основні принципи спостережень за рівнем хімічного забруднення ґрунту

Негативні наслідки антропогенного забруднення ґрунтів проявляються як на регіональному, так і на гло­бальному рівнях. Тому розроблення програм спостере­жень за хімічним забрудненням ґрунту є актуальним завданням. Складання таких програм передусім потре­бує адекватної оцінки сучасного стану ґрунту та прогно­зу його змін. Необхідну інформацію отримують за допомогою системи спостережень, яку здійснюють з метою виконання таких завдань:

- реєстрація наявного рівня хімічного забруднення ґрунтів; виявлення географічних закономірностей та динаміки тимчасових змін забруднення ґрунтів залеж­но від їх розміщення та технологічних параметрів дже­рел забруднення;

- прогнозування змін хімічного складу ґрунтів у майбутньому та оцінювання можливих наслідків за­бруднення ґрунтів;

- обґрунтування складу та характеру заходів щодо регулювання можливих негативних наслідків забруд­нення ґрунтів і заходів, спрямованих на корінне поліп­шення забруднених ґрунтів;

- забезпечення зацікавлених організацій інформа­цією про рівень забруднення ґрунтів.

Зміст і характер проведення спостережень за рівнем забруднення ґрунтів та їх картографування у різних (сільських або міських) умовах мають певні особливості.

Залежно від завдань, які необхідно виконати, виок­ремлюють такі види спостережень:

1. Режимні спостереження (систематичні спостере­ження за рівнем вмісту хімічних речовин в ґрунтах про­тягом визначеного часу).

2. Комплексні спостереження (охоплюють дослі­дження процесів міграції забруднюючих речовин в сис­темі «атмосферне повітря» – «ґрунт», «ґрунт - росли­на», «ґрунт - вода», «ґрунт - відклади дна»).

3. Вивчення вертикальної міграції забруднюючих ре­човин в ґрунтах.

4. Спостереження за рівнем забруднення ґрунтів у визначених відповідно до запитів певних організацій пунктах.

На підставі спостереження за рівнем забруднення ґрунтів одержують інформацію не тільки про ступінь їх хімічного забруднення, а й з'ясовують тенденції розвит­ку процесів і прогнозують зміни забруднення під дією різноманітних факторів.

Контрольні питання

  1. Охарактеризуйте сучасний стан ґрунтового покриву Землі.

  2. Проаналізуйте основні причини погіршення якості земель.

  3. Охарактеризуйте поведінку основних забруднюючих речовин.

  4. Які основні завдання та мета ґрунтового екологічного моніторингу?

  5. Охарактеризуйте об’єкти ґрунтового моніторингу.

  6. Які види ґрунтового моніторингу є необхідними? Яка періодичність їх проведення?

  7. Виконання яких завдань передбачає система спостереження за рівнем хімічного забруднення ґрунту?

Тема 11. Радіоекологічний моніторинг та його завдання

  1. Джерела радіоактивного забруднення навколишнього природного середовища

На людство постійно впливає природний фон радіоактивного випромінювання.

Природні джерела випромінювання діляться на дві категорії:

  • зовнішнє випромінювання (космічне випромінювання (іонізуюче випромінювання, що безперервно надходить на поверхню Землі із світового простору сонячна радіація, випромінювання гірських порід земної кори та повітря);

  • внутрішнє опромінення, обумовлене тими природними радіоактивним речовинами, які попадають всередину організму з повітрям, водою, продуктами харчування. Це радіоактивні гази (радон, торон), що поступають з глибини земних надр, а також радіоактивний калій, уран, торій, рубідій, радій, які входять до складу харчових продуктів, рослин і води.

Джерела внутрішнього та зовнішнього опромінення формують рівень природного фону. Серед природних джерел опромінення виділяють керовану й некеровану компоненти .

Ураження людини радіоактивним випромінюванням можливе в результаті як зовнішнього, так і внутрішнього опромінення. При зовнішньому опроміненні найбільш небезпечними є випромінювання, які мають високу проникну здатність. Гама-випромінювання має високу проникаючу здатність і в повітрі може розповсюджуватися на сотні метрів, воно є дуже небезпечним при зовнішньому опроміненні. Захисною дією від гама-випромінювання наділені важкі метали (свинець).

Нейтронне випромінювання являє собою потік нейтронів із швидкістю розповсюдження 20 тис км/с. Легко проникають в живу тканину і поглинаються ядрами її атомів. Захисними матеріалами є водневмісні матеріали (поліетилен, парафін, вода).

При внутрішньому випромінюванні найбільш небезпечними є випромінювання, які мають високу іонізуючу здатність. Внутрішнє опромінення діє на незахищені тканини, органи, системи тіла на молекулярному і клітинному рівнях. Альфа-випромінювання при попаданні всередину організму дуже небезпечне.

У ХХ ст. на людину почали впливати, крім природних, штучні, зумовлені людською діяльністю, йонізуючі випромінювання.

До основних антропогенних джерел радіоактивного забруднення навколишнього середовища відносяться:

1) уранова промисловість, яка займається видобутком, переробкою, збагаченням та виготовленням ядерного палива. Основною сировиною для цього палива є уран-235. Аварійні ситуації можуть виникнути при виготовленні, зберіганні та транспортуванні тепловиділяючих елементів;

2) ядерні реактори різних типів, в активній зоні яких зосереджена велика кількість радіоактивних речовин;

3) радіохімічна промисловість, на підприємствах якої проходить регенерація відпрацьованого ядерного палива. Вони періодично скидають стічні радіоактивні води, хоча і в допустимих концентраціях. Деяка кількість радіоактивного йоду потрапляє в атмосферу;

  1. місця переробки та захоронения радіоактивних відходів через випадкові аварії, пов'язані з руйнуванням захоронень;

  2. використання радіонуклідів у народному господарстві у вигляді закритих радіоактивних джерел у промисловості, медицині, геології, сільському господарстві, енергетиці.

Разом з тим найбільше забруднення навколишнього середовища дає мережа радіоізотопних лабораторій, які займаються використанням радіонуклідів у відкритому вигляді для наукових і виробничих цілей. Скиди радіоактивних відходів у стічні води навіть при концентраціях, нижчих від допустимих протягом певного часу приведуть до поступового накопичення радіонуклідів у навколишньому середовищі;

  1. ядерні вибухи та радіоактивне забруднення місцевості, внаслідок локального і глобального випадання радіоактивних опадів.