- •Передмова
- •Тематичний план та розподіл навчального часу
- •Структура залікового кредиту дисципліни
- •Практичні заняття
- •Методичні рекомендації до вивчення окремих модулів та тем дисципліни
- •Тема 1. Моніторинг довкілля як галузь екологічної науки
- •Поняття моніторингу як системи спостережень та прогнозу за станом навколишнього природного середовища.
- •Основні завдання та схема моніторингу
- •3. Моніторинг як система оцінювання і прогнозування майбутнього стану довкілля
- •Тема 2. Моніторинг навколишнього природного середовища в Україні
- •Впровадження системи екологічного моніторингу (сем) в Україні
- •2. Основні завдання та принципи системи державного моніторингу
- •3. Організація спостережень за станом природного середовища в межах України
- •4. Система організації екологічного моніторингу в Рівненській області
- •Тема 3. Класифікація системи моніторингу
- •1. Принципи класифікації систем моніторингу
- •Класифікація систем моніторингу
- •Види моніторингу на різних територіальних рівнях
- •3. Вимоги до проведення екологічного моніторингу
- •4. Фоновий моніторинг
- •Програма фонового екологічного моніторингу на основі біосферних заповідників охоплює такі напрямки:
- •5. Кліматичний моніторинг
- •Тема 4. Глобальна система моніторингу навколишнього середовища
- •Поняття глобального екологічного моніторингу. Основні завдання
- •Рівні глобального екологічного моніторингу
- •Тема 5. Моніторинг атмосферного повітря
- •1. Джерела і наслідки забруднення атмосферного повітря
- •2. Загальні вимоги до організації спостережень за забрудненням атмосферного повітря
- •3. Види постів спостережень, програми і терміни спостережень
- •Визначення кількості стаціонарних постів відповідно
- •4. Методи оцінювання забруднення атмосферного повітря, прилади і способи відбору проб
- •Тема 6. Моніторинг поверхневих вод
- •1. Види забруднення поверхневих вод
- •2. Основні завдання і організація роботи системи моніторингу поверхневих вод
- •Вимоги до мережі спостережень і контролю за якістю поверхневих вод
- •Тема 7. Принципи організації спостереження і контролювання якості поверхневих вод
- •Пункти спостережень за якістю поверхневих вод
- •Категорії
- •2. Програми спостережень за гідрологічними і гідрохімічними показниками, терміни проведення гідрохімічних робіт на пунктах спостереження
- •Програми спостережень по гідрологічних і гідрохімічних показниках
- •3. Методи і терміни відбору проб
- •Відбір проб
- •Спостереження за хімічним складом
- •Стандартні
- •Спеціальні
- •Тема 8. Моніторинг Світового океану
- •1. Джерела і види забруднень океану
- •Найпоширеніші токсичні компоненти великомасштабного забруднення Світового океану
- •Мета, завдання і основні види комплексного глобального моніторингу океану
- •Тема 9. Організація спостережень за станом вод морів і океанів
- •Завдання і пункти спостережень за станом вод морів і океанів
- •Програми спостережень за якістю морських вод
- •Програма спостережень за якістю морських вод за фізико-хімічними показниками
- •Оцінювання і контролювання нафтових забруднень поверхні моря
- •Характеристика нафтових плівок на поверхні води
- •Процеси самоочищення морського середовища від забруднюючих речовин
- •Тема 10. Моніторинг стану ґрунтів
- •1. Причини та наслідки антропогенного порушення ґрунтового покриву
- •1.2. Шляхи надходження й особливості міграції забруднюючих речовин у ґрунті
- •2. Наукові і організаційні засади створення ґрунтового моніторингу
- •3. Критерії оцінювання і види ґрунтово-екологічного моніторингу
- •Види ґрунтового моніторингу
- •4. Основні принципи спостережень за рівнем хімічного забруднення ґрунту
- •Тема 11. Радіоекологічний моніторинг та його завдання
- •Джерела радіоактивного забруднення навколишнього природного середовища
- •Радіоекологічний моніторинг, його основні завдання та напрями реалізації
- •Основні складові радіоекологічного моніторингу
- •Тема 12. Моніторинг рослинного покриву
- •1. Біоіндикація
- •2. Вплив забруднюючих речовин на рослинний покрив
- •3. Рослини-індикатори і рослини-монітори
- •4. Оцінювання реакції рослин на забруднення
- •Методичні рекомендації для виконання практичних робіт Практична робота № 1
- •Теоретична частина
- •Хід роботи
- •Забруднюючі речовини, що викидаються джерелом забруднення (маса ,т/рік)
- •Практична робота №2
- •Концентрація со в різних пунктах спостережень
- •Практична робота №3
- •Порядок виконання роботи:
- •Завдання на модульну контрольну роботу завдання на модульну контрольну роботу №1
- •Залікові питання
- •Розподіл балів, що присвоюються студентам
- •Класи та категорії якості поверхневих вод суші
- •Рекомендована література
- •Для нотаток
Тема 6. Моніторинг поверхневих вод
1. Види забруднення поверхневих вод
Поверхневі води – це води суходолу, що постійно або тимчасово перебувають на земній поверхні у формі різних водних об’єктів.
Раціональне використання й охорона водних ресурсів – запорука виживання людей. Натепер особливу занепокоєність викликають проблеми водокористування. Загроза полягає не тільки в кількісному зменшенні природних вод, але й у погіршенні їх якості. Тому ця проблема стає загальнодержавною у більшості країн світу, зокрема в Україні.
На якісні та кількісні зміни водних ресурсів впливають такі основні види господарської діяльності: водоспоживання для промислових та побутових потреб, скидання стічних вод, урбанізація, утворення водосховищ, зрошування і осушування земель тощо.
Різноманітні скиди зумовлюють хімічне, фізичне, біологічне і теплове забруднення гідросфери.
Хімічне забруднення води відбувається внаслідок надходження у водойми зі стічними водами шкідливих хімічних домішок органічного та неорганічного походження (сполук миш’яку, свинцю, ртуті, міді, кадмію, хрому тощо). Особливої шкоди завдають нафта та нафтопродукти.
Фізичне забруднення води зумовлює зміни фізичних властивостей – прозорості, радіоактивності і температури, вмісту суспензії (пісок, намул, глинисті частки) тощо.
Теплове забруднення водойм є окремим видом забруднення гідросфери, яке спричинене спусканням у водойми теплих вод з різних енергетичних установок. Тепло, що надходить з такими водами в ріки й озера, істотно змінює їх термічний і біологічний режими. Основними тепловими забруднювачами є АЕС. Як свідчать спостереження, у ріках, розташованих нижче діючих ТЕС та АЕС, порушуються умови нересту риб, гине зоопланктон, риби уражуються хворобами і паразитами.
Біологічне забруднення водного середовища полягає у надходженні зі стічними водами до водойм різних видів мікроорганізмів, рослин і тварин (віруси, бактерії, грибки, черви), невластивих водній екосистемі, яка забруднюється. Більшість з них хвороботворні для людей, рослин і тварин. Найшкідливішими є комунально-побутові стоки, особливо коли вони надходять у водойми без очищення. Проте навіть за наявності очисних споруд певна кількість бактерій, вірусів тощо не затримується фільтрами і потрапляє у водойми. Промисловими біологічними забруднювачами є підприємства шкірообробної промисловості, м'ясокомбінати, цукрові заводи.
В Україні з 1998 р. спостерігається тенденція до зниження об'ємів забору та використання води, основна причина якої полягає у спаді виробничої діяльності. Вплинуло на їх зменшення також запровадження в країні плати за спеціальне використання прісних водних ресурсів. Найбільше води забирають з басейну Дніпра. Зменшуються об'єми використання води і в системах оборотного та повторно-послідовного водопостачання. Основними споживачами води залишаються промисловість, сільське та житлово-комунальне господарства. Починаючи з 1995 р., щорічно зменшується скид забруднюючих речовин у поверхневі водні об'єкти України, що дещо поліпшило їх якість.
Науково-технічний прогрес, розвиток промисловості вимагають залучення у виробничі цикли усе більшої кількості водних ресурсів у глобальному планетарному масштабі.
