- •Передмова
- •Тематичний план та розподіл навчального часу
- •Структура залікового кредиту дисципліни
- •Практичні заняття
- •Методичні рекомендації до вивчення окремих модулів та тем дисципліни
- •Тема 1. Моніторинг довкілля як галузь екологічної науки
- •Поняття моніторингу як системи спостережень та прогнозу за станом навколишнього природного середовища.
- •Основні завдання та схема моніторингу
- •3. Моніторинг як система оцінювання і прогнозування майбутнього стану довкілля
- •Тема 2. Моніторинг навколишнього природного середовища в Україні
- •Впровадження системи екологічного моніторингу (сем) в Україні
- •2. Основні завдання та принципи системи державного моніторингу
- •3. Організація спостережень за станом природного середовища в межах України
- •4. Система організації екологічного моніторингу в Рівненській області
- •Тема 3. Класифікація системи моніторингу
- •1. Принципи класифікації систем моніторингу
- •Класифікація систем моніторингу
- •Види моніторингу на різних територіальних рівнях
- •3. Вимоги до проведення екологічного моніторингу
- •4. Фоновий моніторинг
- •Програма фонового екологічного моніторингу на основі біосферних заповідників охоплює такі напрямки:
- •5. Кліматичний моніторинг
- •Тема 4. Глобальна система моніторингу навколишнього середовища
- •Поняття глобального екологічного моніторингу. Основні завдання
- •Рівні глобального екологічного моніторингу
- •Тема 5. Моніторинг атмосферного повітря
- •1. Джерела і наслідки забруднення атмосферного повітря
- •2. Загальні вимоги до організації спостережень за забрудненням атмосферного повітря
- •3. Види постів спостережень, програми і терміни спостережень
- •Визначення кількості стаціонарних постів відповідно
- •4. Методи оцінювання забруднення атмосферного повітря, прилади і способи відбору проб
- •Тема 6. Моніторинг поверхневих вод
- •1. Види забруднення поверхневих вод
- •2. Основні завдання і організація роботи системи моніторингу поверхневих вод
- •Вимоги до мережі спостережень і контролю за якістю поверхневих вод
- •Тема 7. Принципи організації спостереження і контролювання якості поверхневих вод
- •Пункти спостережень за якістю поверхневих вод
- •Категорії
- •2. Програми спостережень за гідрологічними і гідрохімічними показниками, терміни проведення гідрохімічних робіт на пунктах спостереження
- •Програми спостережень по гідрологічних і гідрохімічних показниках
- •3. Методи і терміни відбору проб
- •Відбір проб
- •Спостереження за хімічним складом
- •Стандартні
- •Спеціальні
- •Тема 8. Моніторинг Світового океану
- •1. Джерела і види забруднень океану
- •Найпоширеніші токсичні компоненти великомасштабного забруднення Світового океану
- •Мета, завдання і основні види комплексного глобального моніторингу океану
- •Тема 9. Організація спостережень за станом вод морів і океанів
- •Завдання і пункти спостережень за станом вод морів і океанів
- •Програми спостережень за якістю морських вод
- •Програма спостережень за якістю морських вод за фізико-хімічними показниками
- •Оцінювання і контролювання нафтових забруднень поверхні моря
- •Характеристика нафтових плівок на поверхні води
- •Процеси самоочищення морського середовища від забруднюючих речовин
- •Тема 10. Моніторинг стану ґрунтів
- •1. Причини та наслідки антропогенного порушення ґрунтового покриву
- •1.2. Шляхи надходження й особливості міграції забруднюючих речовин у ґрунті
- •2. Наукові і організаційні засади створення ґрунтового моніторингу
- •3. Критерії оцінювання і види ґрунтово-екологічного моніторингу
- •Види ґрунтового моніторингу
- •4. Основні принципи спостережень за рівнем хімічного забруднення ґрунту
- •Тема 11. Радіоекологічний моніторинг та його завдання
- •Джерела радіоактивного забруднення навколишнього природного середовища
- •Радіоекологічний моніторинг, його основні завдання та напрями реалізації
- •Основні складові радіоекологічного моніторингу
- •Тема 12. Моніторинг рослинного покриву
- •1. Біоіндикація
- •2. Вплив забруднюючих речовин на рослинний покрив
- •3. Рослини-індикатори і рослини-монітори
- •4. Оцінювання реакції рослин на забруднення
- •Методичні рекомендації для виконання практичних робіт Практична робота № 1
- •Теоретична частина
- •Хід роботи
- •Забруднюючі речовини, що викидаються джерелом забруднення (маса ,т/рік)
- •Практична робота №2
- •Концентрація со в різних пунктах спостережень
- •Практична робота №3
- •Порядок виконання роботи:
- •Завдання на модульну контрольну роботу завдання на модульну контрольну роботу №1
- •Залікові питання
- •Розподіл балів, що присвоюються студентам
- •Класи та категорії якості поверхневих вод суші
- •Рекомендована література
- •Для нотаток
4. Методи оцінювання забруднення атмосферного повітря, прилади і способи відбору проб
Головною метою аналізу забруднення повітря є отримання інформації про якісний та кількісний його склад, необхідної для прогнозування рівнів забруднення, оцінювання фактичного стану, реалізації заходів щодо охорони повітряного басейну.
Аналіз забруднення повітряного середовища є чи не найскладнішим завданням аналітичної хімії, оскільки повітря є рухомою системою, склад якої постійно змінюється, а одна проба може одночасно містити десятки, сотні органічних і неорганічних сполук. Крім того, концентрація токсичних речовин в атмосфері може бути мізерно малою (10-4-10-7% і нижче).
Для оцінювання забруднення повітря використовують лабораторні (характеризуються високою точністю і є незамінними для поглиблених досліджень); експресні (передбачають використання універсальних газоаналізаторів); автоматичні (забезпечують безперервний контроль забруднення атмосферного повітря) методи.
Лабораторні дослідження проводять з використанням хроматографічних, мас-спектрального, спектрального, електрохімічного методів аналізу забруднення атмосферного повітря.
Хроматографічні методи аналізу забруднення атмосферного повітря. Їх сутність полягає в розподілі, якісному виявленні та кількісному визначенні компонентів повітряної суміші за допомогою спеціальних пристроїв – хроматографів. Найефективніші вони за необхідності визначення складних домішок у повітряних пробах. Цю групу методів (залежно від мети визначення певних домішок) утворюють:
газова хроматографія (метод дослідження мікродомішок летких органічних сполук);
рідинна хроматографія (метод, ефективний при аналізуванні проб повітря, забрудненого домішками токсичних органічних сполук різних концентрацій);
йонно-рідинна хроматографія (метод визначення мікродомішок, здатних до вступу в реакції органічних і неорганічних сполук);
полуменево-йонізаційний метод (за його допомогою визначають сумарну кількість вуглеводів).
Mac-спектральний метод аналізу забруднення атмосферного повітря. Послуговуючись ним, здійснюють кількісний та якісний аналізи усіх сполук, які є в пробі. Цей метод полягає в йонізації газоподібної проби шляхом електронного бомбардування, після чого йони піддають дії магнітного поля. Залежно від маси і заряду йона відхилення проходить з різною швидкістю і за різними траєкторіями, що дає змогу визначити всі наявні сполуки та їх концентрації в пробі.
Спектральні методи аналізу забруднення атмосферного повітря. Ці методи найефективніші при дослідженні якісного і кількісного кладу забруднення повітря. Їх сутність полягає у визначенні складу та будови речовини за її спектром, який впорядкований за довжиною хвилі електромагнітним випромінюванням. Спектральний аналіз дає змогу встановити елементний, нуклідний і молекулярний склад речовини, її будову (атомно-емісійний спектральний аналіз), визначити концентрації речовини за поглинанням шаром атомної пари елемента монохроматичного резонансного випромінювання (атомно-абсорбційний спектральний аналіз).
Одним з найдоступніших спектральних методів аналізу повітря є колориметрія, яка полягає у вимірюванні послаблення світлового потоку внаслідок вибіркового поглинання світла речовиною у видимій ділянці спектра. Інгредієнт, що визначається, переводять у зафарбовану сполуку за допомогою специфічної хімічної реакції, потім визначають інтенсивність кольору розчину. Електрохімічні методи аналізу забруднення атмосферного повітря. Широко застосовують ці методи при систематичному контролюванні стану забруднення атмосферного повітря і повітря робочих зон, в лабораторіях AEC та лабораторіях мережі спостережень Держкомгідромету України.
Автоматизовані системи спостереження і контролю за станом атмосферного повітря (АСКНС-АГ) або (АНКОС-АГ) призначені для постійого контролю за змінними учасі та просторі характеристиками забруднення і метеорологічними параметрами повітряного простору. Ці системи спостереження і котролю обов’язково оснащені автоматичними системами відбору проб повітря та приладами автоматичного визначення забруднюючих речовин (газоаналізаторами).
Контрольні питання
У який спосіб відбувається забруднення атмосферного повітря? Які джерела забруднення є основними?
Проаналізуйте основні вимоги до організації спостережень за забрудненням атмосферного повітря.
Які завдання виконують система спостереження та система контролю за якістю атмосферного повітря?
Що таке пост спостереження? Для чого призначені стаціонарні, маршрутні, під факельні пости спостережень?
Проаналізуйте спільні і відмінні ознаки програм спостережень на стаціонарних, маршрутних та під факельних постах спостережень.
Які методи аналізу використовують для оцінювання забруднення атмосферного повітря?
