- •Передмова
- •Тематичний план та розподіл навчального часу
- •Структура залікового кредиту дисципліни
- •Практичні заняття
- •Методичні рекомендації до вивчення окремих модулів та тем дисципліни
- •Тема 1. Моніторинг довкілля як галузь екологічної науки
- •Поняття моніторингу як системи спостережень та прогнозу за станом навколишнього природного середовища.
- •Основні завдання та схема моніторингу
- •3. Моніторинг як система оцінювання і прогнозування майбутнього стану довкілля
- •Тема 2. Моніторинг навколишнього природного середовища в Україні
- •Впровадження системи екологічного моніторингу (сем) в Україні
- •2. Основні завдання та принципи системи державного моніторингу
- •3. Організація спостережень за станом природного середовища в межах України
- •4. Система організації екологічного моніторингу в Рівненській області
- •Тема 3. Класифікація системи моніторингу
- •1. Принципи класифікації систем моніторингу
- •Класифікація систем моніторингу
- •Види моніторингу на різних територіальних рівнях
- •3. Вимоги до проведення екологічного моніторингу
- •4. Фоновий моніторинг
- •Програма фонового екологічного моніторингу на основі біосферних заповідників охоплює такі напрямки:
- •5. Кліматичний моніторинг
- •Тема 4. Глобальна система моніторингу навколишнього середовища
- •Поняття глобального екологічного моніторингу. Основні завдання
- •Рівні глобального екологічного моніторингу
- •Тема 5. Моніторинг атмосферного повітря
- •1. Джерела і наслідки забруднення атмосферного повітря
- •2. Загальні вимоги до організації спостережень за забрудненням атмосферного повітря
- •3. Види постів спостережень, програми і терміни спостережень
- •Визначення кількості стаціонарних постів відповідно
- •4. Методи оцінювання забруднення атмосферного повітря, прилади і способи відбору проб
- •Тема 6. Моніторинг поверхневих вод
- •1. Види забруднення поверхневих вод
- •2. Основні завдання і організація роботи системи моніторингу поверхневих вод
- •Вимоги до мережі спостережень і контролю за якістю поверхневих вод
- •Тема 7. Принципи організації спостереження і контролювання якості поверхневих вод
- •Пункти спостережень за якістю поверхневих вод
- •Категорії
- •2. Програми спостережень за гідрологічними і гідрохімічними показниками, терміни проведення гідрохімічних робіт на пунктах спостереження
- •Програми спостережень по гідрологічних і гідрохімічних показниках
- •3. Методи і терміни відбору проб
- •Відбір проб
- •Спостереження за хімічним складом
- •Стандартні
- •Спеціальні
- •Тема 8. Моніторинг Світового океану
- •1. Джерела і види забруднень океану
- •Найпоширеніші токсичні компоненти великомасштабного забруднення Світового океану
- •Мета, завдання і основні види комплексного глобального моніторингу океану
- •Тема 9. Організація спостережень за станом вод морів і океанів
- •Завдання і пункти спостережень за станом вод морів і океанів
- •Програми спостережень за якістю морських вод
- •Програма спостережень за якістю морських вод за фізико-хімічними показниками
- •Оцінювання і контролювання нафтових забруднень поверхні моря
- •Характеристика нафтових плівок на поверхні води
- •Процеси самоочищення морського середовища від забруднюючих речовин
- •Тема 10. Моніторинг стану ґрунтів
- •1. Причини та наслідки антропогенного порушення ґрунтового покриву
- •1.2. Шляхи надходження й особливості міграції забруднюючих речовин у ґрунті
- •2. Наукові і організаційні засади створення ґрунтового моніторингу
- •3. Критерії оцінювання і види ґрунтово-екологічного моніторингу
- •Види ґрунтового моніторингу
- •4. Основні принципи спостережень за рівнем хімічного забруднення ґрунту
- •Тема 11. Радіоекологічний моніторинг та його завдання
- •Джерела радіоактивного забруднення навколишнього природного середовища
- •Радіоекологічний моніторинг, його основні завдання та напрями реалізації
- •Основні складові радіоекологічного моніторингу
- •Тема 12. Моніторинг рослинного покриву
- •1. Біоіндикація
- •2. Вплив забруднюючих речовин на рослинний покрив
- •3. Рослини-індикатори і рослини-монітори
- •4. Оцінювання реакції рослин на забруднення
- •Методичні рекомендації для виконання практичних робіт Практична робота № 1
- •Теоретична частина
- •Хід роботи
- •Забруднюючі речовини, що викидаються джерелом забруднення (маса ,т/рік)
- •Практична робота №2
- •Концентрація со в різних пунктах спостережень
- •Практична робота №3
- •Порядок виконання роботи:
- •Завдання на модульну контрольну роботу завдання на модульну контрольну роботу №1
- •Залікові питання
- •Розподіл балів, що присвоюються студентам
- •Класи та категорії якості поверхневих вод суші
- •Рекомендована література
- •Для нотаток
3. Види постів спостережень, програми і терміни спостережень
Світові міжнародні та регіональні системи спостережень і контролю за забрудненням атмосферного повітря розвинутих країн організовані відповідно до рекомендацій ООН, які були розроблені при створенні програм моніторингу. Спостереження за станом атмосферного повітря проводять з 70-х років XX ст. Системи моніторингу атмосферного повітря різних країн, як правило, відстежують якість повітря та його зміни в критичних аварійних ситуаціях. Перелік забруднюючих речовин, за якими варто здійснювати спостереження, кожна країна визначає самостійно. Подібний підхід до організації системи спостереження за станом атмосферного повітря застосовують у країнах СНД і в Україні.
Закон України «Про охорону атмосферного повітря» (1992 р.) значно розширив функції служб спостереження та контролю за забрудненням атмосфери, які в своїй практиці використовують розрахункові і експериментальні (регулярні спостереження за концентраціями шкідливих домішок) методи. На основі теоретичних та експериментальних досліджень поширення домішок в атмосфері вироблено основні принципи організації мережі спостережень, лабораторного (хімічного) аналізу проб повітря, збирання, оброблення та узагальнення інформації про забруднення.
Інформацію про вміст забруднюючих речовин в повітрі надає мережа служби моніторингу. Відповідальність за її організацію покладена на Держкомгідромет України.
Якість повітря в населених пунктах контролюють стаціонарні, маршрутні і пересувні (підфакельні) пости спостереження.
Пост спостереження – це вибране місце (точка місцевості), на якому розміщують павільйон або автомобіль, обладнаний спеціальними пристроями.
Стаціонарний пост спостереження. Він призначений для регулярного відбору проб повітря з метою подальшого лабораторного аналізу, безперервного реєстрування вмісту забруднюючих речовин автоматичними газоаналізаторами. Мережа стаціонарних постів обладнана приміщеннями типу «ПОСТ» - утепленими дюралевими павільйонами, в яких встановлені комплекти приладів та обладнання для відбору проб повітря і вимірювання метеорологічних параметрів: температури, вологості, швидкості та напрямку вітру. Діючі типи павільйонів «ПОСТ-1», «ПОСТ-2», «ПОСТ-2а» відрізняються продуктивністю та ступенем автоматизації. Найпоширенішими є лабораторії типу «ПОСТ-2».
Лабораторію комплектну типу «ПОСТ-2» використовують для стаціонарних спостережень за рівнем забруднення атмосферного повітря, а також для з'ясування метеорологічних характеристик. Вона забезпечує автоматичне вимірювання та фіксування на діаграмній стрічці концентрацій оксиду вуглецю і діоксиду сірки; автоматичний відбір 33 проб повітря для визначення 5 газоподібних домішок, сажі та пилу; ручний відбір 5 проб повітря на вміст газоподібних домішок, сажі і пилу; автоматичне вимірювання і реєстрацію напрямку та швидкості вітру, температури (-50 - +50°С), вологості атмосферного повітря (0-100 %); контроль за температурою, вологістю і тиском атмосферного повітря за допомогою переносних приладів.
Комплект її технічних засобів містить:
- металевий каркас (павільйон) із зовнішніми та внутрішніми допоміжними пристроями;
- прилади автоматичного контролю концентрацій забруднюючих речовин: газоаналізатори типу ГМК-3 (для визначення оксиду вуглецю) і типу ГКП-1 (для діоксиду сірки);
- групу приладів для автоматичного та ручного відбору проб повітря на вміст газоподібних домішок, сажі та пилу: електроаспіратори типу ЕА-1, ЕА-2, ЕА-2С і автоматичний повітровідбирач «Компонент»;
- групу приладів для автоматичного і ручного контролю метеопараметрів: анеморумбограф типу М63МР, датчики температури і вологості. Лабораторію «ПОСТ-2» обслуговує оператор, який реєструє значення температури, вологості, тиску. Вона може працювати в безперервному режимі або з перервами при півгодинному обслуговуванні оператором 2-4 рази на добу, одночасно контролюючи вміст у повітрі 2 забруднюючих речовин. За одне обслуговування забезпечується одночасний відбір 38 проб (за автоматичного відбору - 33, ручного - 5 проб). «ПОСТ-2» контролює 7 метеопараметрів (4 - при автоматичному вимірюванні з реєстрацією, 3 - при візуальному). Продуктивність лабораторії за чотириразового обслуговування протягом доби становить 50 тис. проб/год., середній термін служби - 10 років.
Серед стаціонарних постів виокремлюють опорні стаціонарні пости (призначені для виявлення довготривалих змін вмісту основних або найбільш поширених забруднюючих речовин) та неопорні стаціонарні пости (призначені для спостережень за спеціальними шкідливими речовинами, що характерні для контрольованої місцевості).
Кількість стаціонарних постів визначають залежно від чисельності населення (табл.1), рельєфу місцевості, особливостей промисловості, змін концентрацій забруднюючих речовин. Стаціонарні пости спостережень можуть встановлюватись в житловій, промисловій, змішаній зонах та біля автомагістралей.
