- •Передмова
- •Тематичний план та розподіл навчального часу
- •Структура залікового кредиту дисципліни
- •Практичні заняття
- •Методичні рекомендації до вивчення окремих модулів та тем дисципліни
- •Тема 1. Моніторинг довкілля як галузь екологічної науки
- •Поняття моніторингу як системи спостережень та прогнозу за станом навколишнього природного середовища.
- •Основні завдання та схема моніторингу
- •3. Моніторинг як система оцінювання і прогнозування майбутнього стану довкілля
- •Тема 2. Моніторинг навколишнього природного середовища в Україні
- •Впровадження системи екологічного моніторингу (сем) в Україні
- •2. Основні завдання та принципи системи державного моніторингу
- •3. Організація спостережень за станом природного середовища в межах України
- •4. Система організації екологічного моніторингу в Рівненській області
- •Тема 3. Класифікація системи моніторингу
- •1. Принципи класифікації систем моніторингу
- •Класифікація систем моніторингу
- •Види моніторингу на різних територіальних рівнях
- •3. Вимоги до проведення екологічного моніторингу
- •4. Фоновий моніторинг
- •Програма фонового екологічного моніторингу на основі біосферних заповідників охоплює такі напрямки:
- •5. Кліматичний моніторинг
- •Тема 4. Глобальна система моніторингу навколишнього середовища
- •Поняття глобального екологічного моніторингу. Основні завдання
- •Рівні глобального екологічного моніторингу
- •Тема 5. Моніторинг атмосферного повітря
- •1. Джерела і наслідки забруднення атмосферного повітря
- •2. Загальні вимоги до організації спостережень за забрудненням атмосферного повітря
- •3. Види постів спостережень, програми і терміни спостережень
- •Визначення кількості стаціонарних постів відповідно
- •4. Методи оцінювання забруднення атмосферного повітря, прилади і способи відбору проб
- •Тема 6. Моніторинг поверхневих вод
- •1. Види забруднення поверхневих вод
- •2. Основні завдання і організація роботи системи моніторингу поверхневих вод
- •Вимоги до мережі спостережень і контролю за якістю поверхневих вод
- •Тема 7. Принципи організації спостереження і контролювання якості поверхневих вод
- •Пункти спостережень за якістю поверхневих вод
- •Категорії
- •2. Програми спостережень за гідрологічними і гідрохімічними показниками, терміни проведення гідрохімічних робіт на пунктах спостереження
- •Програми спостережень по гідрологічних і гідрохімічних показниках
- •3. Методи і терміни відбору проб
- •Відбір проб
- •Спостереження за хімічним складом
- •Стандартні
- •Спеціальні
- •Тема 8. Моніторинг Світового океану
- •1. Джерела і види забруднень океану
- •Найпоширеніші токсичні компоненти великомасштабного забруднення Світового океану
- •Мета, завдання і основні види комплексного глобального моніторингу океану
- •Тема 9. Організація спостережень за станом вод морів і океанів
- •Завдання і пункти спостережень за станом вод морів і океанів
- •Програми спостережень за якістю морських вод
- •Програма спостережень за якістю морських вод за фізико-хімічними показниками
- •Оцінювання і контролювання нафтових забруднень поверхні моря
- •Характеристика нафтових плівок на поверхні води
- •Процеси самоочищення морського середовища від забруднюючих речовин
- •Тема 10. Моніторинг стану ґрунтів
- •1. Причини та наслідки антропогенного порушення ґрунтового покриву
- •1.2. Шляхи надходження й особливості міграції забруднюючих речовин у ґрунті
- •2. Наукові і організаційні засади створення ґрунтового моніторингу
- •3. Критерії оцінювання і види ґрунтово-екологічного моніторингу
- •Види ґрунтового моніторингу
- •4. Основні принципи спостережень за рівнем хімічного забруднення ґрунту
- •Тема 11. Радіоекологічний моніторинг та його завдання
- •Джерела радіоактивного забруднення навколишнього природного середовища
- •Радіоекологічний моніторинг, його основні завдання та напрями реалізації
- •Основні складові радіоекологічного моніторингу
- •Тема 12. Моніторинг рослинного покриву
- •1. Біоіндикація
- •2. Вплив забруднюючих речовин на рослинний покрив
- •3. Рослини-індикатори і рослини-монітори
- •4. Оцінювання реакції рослин на забруднення
- •Методичні рекомендації для виконання практичних робіт Практична робота № 1
- •Теоретична частина
- •Хід роботи
- •Забруднюючі речовини, що викидаються джерелом забруднення (маса ,т/рік)
- •Практична робота №2
- •Концентрація со в різних пунктах спостережень
- •Практична робота №3
- •Порядок виконання роботи:
- •Завдання на модульну контрольну роботу завдання на модульну контрольну роботу №1
- •Залікові питання
- •Розподіл балів, що присвоюються студентам
- •Класи та категорії якості поверхневих вод суші
- •Рекомендована література
- •Для нотаток
Тема 4. Глобальна система моніторингу навколишнього середовища
Поняття глобального екологічного моніторингу. Основні завдання
Глобальний екологічний моніторинг – система спостереження за планетарними процесами і явищами, які відбуваються у біосфері з метою оцінювання та прогнозування глобальних проблем охорони НПС.
За результатами роботи Міждержавної наради з проблем моніторингу, що відбулася у Найробі (лютий1974 р.), було сформульовано такі основні завдання глобального моніторингу:
1. Організація розширеної системи попереджень про загрозу здоров'ю людини.
2. Оцінювання глобального забруднення атмосфери та її впливу на клімат.
3. Оцінювання кількості і розподілу забруднення біологічних систем, особливо харчових ланцюгів.
4.Оцінювання критичних проблем, що виникають внаслідок сільськогосподарської діяльності й землекористування.
5. Оцінювання реакції наземних екосистем на вплив навколишнього середовища.
6. Оцінювання забруднення океану і вплив забруднень на морські екосистеми.
7. Створення міжнародної системи попереджень про стихійні лиха.
Програма глобального моніторингу передбачає систематичне вивчення навколишнього середовища за єдиними правилами та уніфікованими методиками на 8 континентальних, 77 базових і 66 біосферних регіональних станціях, розташованих у різних точках Землі. Вона охоплює спостереження, оцінювання і прогнозування змін природних процесів, контролювання енергетичного і теплового балансу Землі (відношення надходження і витрат енергії на земній поверхні і в системі «атмосфера — Земля»), спостереження за рівнями радіації, вуглекислого газу, кисню в тропосфері (частково в гідросфері), глобальним збільшенням фонового забруднення атмосфери, станом Світового океану, змінами клімату, міграційними шляхами тварин. За деякими з цих напрямів у багатьох країнах давно тривають успішні дослідження та спостереження, за іншими - робота тільки розпочалася. Тому здебільшого необхідна не організація нових служб, а максимально ефективне використання і розвиток наявних систем, їх доповнення, раціональне й ефективне послуговування інформацією.
Сучасна глобальна система моніторингу навколишнього середовища охоплює всі природні зони, а також потенційно-небезпечні щодо забруднення компонентів середовища райони, виконуючи такі завдання:
- визначення рівнів окремих критичних забруднювачів у середовищі, аналіз їх розподілу в просторі та змінюваності в часі;
- вивчення розмірів і швидкості потоків забруднюючих речовин, їх перетворень і сполук;
- порівняння використовуваних у різних країнах методів спостережень та аналізу змін довкілля;
- забезпечення необхідною для прийняття управлінських рішень глобальною і регіональною інформацією;
- попередження про можливі природні й антропогенні катастрофи.
Рівні глобального екологічного моніторингу
Система глобального моніторингу реалізується на імпактному, регіональному, фоновому рівнях, для яких розроблені спеціальні програми.
Імпактний рівень глобального моніторингу (І) полягає у вивченні критичних забруднень на локальних територіях, спричинених одним або кількома джерелами викидів. Об'єктом спостереження може бути потенційно небезпечне підприємство (група підприємств), скиди або викиди якого за певних аварійних умов і метеорологічних характеристик (особливості циркуляції повітряних потоків) можуть спричинити глобальне забруднення довкілля.
Регіональний рівень глобального моніторингу (Р ) охоплює вивчення міграції і трансформації забруднюючих речовин і їх сукупної дії, характерних для певних економічних регіонів чинників. Об'єктом дослідження є довкілля в межах конкретного регіону (економічного району, адміністративної області, країни).
Фоновий рівень глобального моніторингу (Ф) передбачає фіксацію фонового стану довкілля з метою подальшого оцінювання рівня антропогенної дії. Спостереження проводять на базі біосферних заповідників, де заборонена будь-яка господарсько-виробнича діяльність і обмежений антропогенний вплив сусідніх територій.
Сталий розвиток передбачає формування відносин, які забезпечують можливість спільного збалансованого функціонування системи «природа – суспільство – економіка». Ідея екологічно сталого розвитку біосфери ґрунтується на таких принципах:
- принцип обмеженості;
- принцип збереження природного багатства на сучасному рівні;
- принцип балансу між ресурсом і забруднювачем (використання ресурсів в масштабах відновної здатності екологічної екосистеми) та ін.
Реалізувати комплекс принципів можна тільки на основі різнобічної і достовірної інформації, яку здатна забезпечити глобальна система моніторингу навколишнього середовища.
Контрольні питання
Що таке глобальний моніторинг, і які його основні завдання?
За яким принципом класифікують забруднюючі речовини в системі глобального моніторингу навколишнього середовища?
На яких рівнях реалізується система глобального екологічного моніторингу.
