4. Кримінально-виконавчі правовідносини, їх зміст і особливості

У сфері виконання покарання складаються виправно-тру­дові правовідносини, які, зокрема, являють собою частину іс­нуючих у даному суспільстві відносин між людьми. В основі всіх суспільних відносин лежать виробничі відносини, в які люди вступають мимовільно, і які, в силу цього, носять об'­єктивний характер.

Безпосередньо правовідносини виникають тоді, коли до того є привід — юридичний факт. Норми кримінально-вико-навчого права, встановлюючи порядок і умови відбування

Кримінально-виконавча політика та кримінально-виконавче право України 25

конкретних покарань, регулюють в інтересах держави сус­пільні відносини в процесі і у зв'язку з виконанням (відбу­ванням) покарання і, таким чином, надають їм характер пра­вовідносин.

Суб'єкти правовідносин — це сторони, володарі певних прав і обов'язків, встановлених нормами права. У криміналь-но-виконавчих правовідносинах однією із сторін виступають виправно-трудові установи та інші органи держави, які вико­нують покарання. Іншою стороною є особа, яка вчинила зло­чин і яка стає суб'єктом правовідносин з часу набрання виро­ком законної сили про її засудження і покарання, пов'язане з виправно-трудовим впливом. Зміст кримінально-виконавчих правовідносин створюють фактична поведінка суб'єктів та сукупність їх прав і обов'язків.

Права і обов'язки належать обом суб'єктам. Однак, якщо один з них має якийсь обов'язок, то другий — відповідні йому права. Характер і обсяг належних суб'єктам виправно-трудо­вих відносин прав і обов'язків залежить від виду криміналь­ного покарання і розкривається в процесі його відбування (виконання) і здійснення заходів виправно-трудового впливу.

Об'єкт правовідносин становлять явища і предмети, з приводу яких виникають правовідносини. Ними можуть бути певні блага, інтереси. Як об'єкти кримінально-виконавчих правовідносин виступають різні сторони порядку та умов виконання (відбування) покарань і здійснювані при цьому діяння.

Особливості кримінально-виконавчих правовідносин:

1. їх суб'єктами можуть бути лише органи держави, які виконують покарання, і особи, засуджені до відбування кри­ мінальних покарань;

2. правове становище суб'єктів цих правовідносин нерів­ нозначне;

3. кримінально-виконавчі правовідносини є своєрідними довготривалими правовідносинами, оскільки мають реальний строк дії, встановлений вироком суду;

4. в процесі виконання (відбування) покарання виника­ ють не лише прості, але й складні (комплексні) правовідно­ сини, в яких можуть міститися елементи правовідносин кіль­ кох галузей права.

На правовідносини впливають юридичні факти, тобто ті конкретні життєві обставини, з якими норми права пов'язу­ють певні юридичні наслідки — виникнення, зміну або при­пинення правовідносин. Юридичними фактами визнаються

26

Тема 1

дії і події. Початковим юридичним фактом, який обумовлює виникнення кримінально-виконавчих відносин, є складна дія (дія з ускладненим фактичним складом): винесення обвину­вального вироку.

Кримінально-виконавчі правовідносини припиняються у зв'язку з таким юридичним фактом, як дія чи подія. Дією мо­же бути рішення суду про умовно-дострокове звільнення, а подією — закінчення строку покарання, смерть тощо.

Таким чином, кримінально-виконавчі правовідносини — це урегульовані нормами кримінально-виконавчого права відно­сини між представниками адміністрації місць позбавлення волі та іншими органами держави, які виконують кримінальні покарання з одного боку, і засудженими, які відбувають по­карання з іншого, що виникають з приводу виконання (відбу­вання) покарання.

Кримінально-виконавчі відносини тісно пов'язані з ін­шими видами правових відносин: кримінальними, кримі­нально-процесуальними, трудовими, цивільними, шлюбно-сімейними. Цей взаємозв'язок полягає у виникненні кримі­нально-виконавчих відносин на основі інших правовідносин, їх спільного впливу на одного і того ж суб'єкта або в перерос­танні кримінально-виконавчих відносин в інші види право­відносин: кримінальні, кримінально-процесуальні, цивільні тощо.

Юридичними фактами, що обумовлюють виникнення кримінально-виконавчих правовідносин, є складна дія (дія зі складним фактичним складом): винесення обвинувального вироку, набрання ним чинності і звернення до виконання. Юридичними фактами, що обумовлюють виникнення кон­кретних або зміну існуючих кримінально-виконавчих право­відносин, бувають окремі діяння, наприклад, надання поба­чення, накладення дисциплінарного стягнення або переве­дення в приміщення камерного типу, поліпшення умов тримання. Закінчуються кримінально-виконавчі правовідно­сини в результаті таких юридичних фактів, як діяння і подія. Діянням може бути, наприклад, рішення суду про звільнення, а подією — закінчення строку покарання, призначеного вироком.

Не всі відносини, що виникають з приводу виконання по­карання, слід вважати кримінально-виконавчими і, навіть, правовідносинами взагалі. Так, фактичні відносини між засу­дженими членами самодіяльних організацій будуються на мо­ральній основі і не будуть правовими.

І

Кримінали

ю-виконавча політика та кримінально-виконавче право України 27

Література

1. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верхов­ ної Ради України 28 червня 1996 р. Розділ 1, 2.

2. Виправно-трудовий кодекс. Розділ 1. Гл. 1. — К., 1997.

3. Указ Президента України "Про Комплексну цільову програму боротьби зі злочинністю на 1996—2000 роки" № 877 / 96 від 17 вересня 1996 р.

4. Указ Президента України "Про виведення Державного департаменту з питань виконання покарань з підпоряд­ кування МВС України" № 248 / 99 від 12 березня 1999 р.

5. Закон України "Про Державну службу" // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 52. - Ст. 490.

6. Закон України "Про боротьбу з корупцією". Введений в дію Постановою Верховної Ради України № 357 / 97 від 5 жовтня 1995 р.

7. Закон України "Про внесення змін до деяких законо­ давчих актів України у звязку з утворенням Державного департаменту з питань виконання покарань" від 11 груд­ ня 1998 р. // Голос України. — 1999. - 19 січня.

8. Мелентьев М. Л., Корчинский В. А. Реализация принци- па социальной справедливости в правоприменительной деятельности ИТУ: Учебное пособие. — К, 1991.

9. Трубников В. М. Уголовно-исполнительное право Украйни. Особенная часть: Учебное пособие. — Харь- ков, 1998.