Тема 12. Матеріально-побутове і медико-санітарне забезпечення засуджених до позбавлення волі

1. Правове регулювання та організація матеріально-побутового забезпечення засуджених до позбавлення волі

2. Організація медико-санітарного забезпечення засуджених до позбавлення волі

Матеріально-побутове і медико-санітарне забезпечення засуджених ... 193

1. Правове регулювання та організація матеріально-побутового забезпечення засуджених до позбавлення волі

Ефективність карально-виховного впливу залежить від матеріально-побутового і медико-санітарного забезпечення осіб, засуджених до позбавлення волі.

Відомо, що сутністю покарання є кара, яка безпосередньо проявляється у порядку і умовах виконання покарання. Для позбавлення волі, наприклад, кара характеризується ком­плексом правообмежень, що входять до режиму відбування покарання. Комплекс правообмежень включає в себе і обме­ження засуджених у сфері матеріально-побутового забезпе­чення та медичного обслуговування. Виконання покарання не має на меті заподіяння фізичних страждань і погіршення здоров'я засудженого. Про це свідчать і міжнародні норми. Так, у ст. 62 Мінімальних стандартних правил поводження із ув'язненими вказано, що "медичні служби і заклади повинні виявляти всі фізичні і психічні захворювання — недоліки, які можуть перешкоджати перевихованню ув'язнених, і піклува­тися про їх лікування. З цією метою заклади повинні мати можливість забезпечити необхідне медичне, хірургічне і пси­хіатричне обслуговування".

І далі: "Всі заклади повинні мати в своєму розпорядженні хоча б одного кваліфікованого медичного працівника, який володіє певними знаннями в галузі психіатрії. Медичне об­слуговування слід організовувати у тісному зв'язку з місцеви­ми або державними органами охорони здоров'я. Воно повин­но охоплювати психіатричні, діагностичні служби, і там, де це потрібно, лікування психічно ненормальних ув'язнених".

Правове регулювання матерільно-побутового і медичного обслуговування засуджених повинно враховувати вимоги принципу соціальної справедливості, оскільки за своєю функціональною роллю цей принцип мусить безпосередньо впливати на формування вказаних норм, забезпечуючи при цьому ясність і точність правових формулювань, що відпові­дають міжнародним стандартам. Україна, яка є членом Ради Європи, зобов'язалася привести діюче законодавство, що ре­гулює питання боротьби зі злочинністю, зокрема на стадії ви­конання покарання у вигляді позбавлення волі, відповідно до міжнародних актів про захист прав людини, де закріплено, що "всі приміщення, якими користуються ув'язнені, повинні відповідати всім санітарним вимогам. Адміністрація повинна

13 - 1699

194 Тема 12

у звичайних умовах забезпечити кожному ув'язненому харчу­вання, достатньо якісне для підтримки його здоров'я і сил" (ст. 20 Мінімальних стандартних правил поводження з ув'яз­неними).

Зазначимо, що норми діючого виправно-трудового зако­нодавства не досить повно і чітко регламентують питання створення у ВТУ нормальних, що відповідають завданням ви­правлення, комунально-побутових умов, а також питання за­безпечення засуджених речовим майном, харчуванням та ме­дичним обслуговуванням.

При цьому принцип соціальної справедливості за реаліза­ції норм матеріально-побутового і медичного забезпечення засуджених нерідко недооцінюється. Засуджені дуже гостро реагують на всі випадки порушення їх прав у цій сфері, і час­то реакція їх на недоліки матеріально-побутового характеру буває настільки сильною, що іноді призводить до виникнен­ня ексцесів, в тому числі й масових безпорядків.

Безумовно, належний побут у ВТУ позитивно впливає на виправлення засуджених, виробляє в них корисні навички і звички, привчає до порядку, дисципліни, закладає основу для формування здорового морально-психологічного клімату в колективі.

Матеріально-побутове забезпечення засуджених реалізуєть­ся в процесі застосування норм, які регулюють порядок і умо­ви відбування позбавлення волі. Іншими словами, матеріаль­но-побутове забезпечення входить до змісту режиму відбуван­ня покарання і виконує виховну, соціально-економічну функції. Виховна функція полягає у тому, що правильно ор­ганізований побут створює умови для стимулювання вихов­ного процесу у ВТУ, безпосередньо впливає на моральне і ес­тетичне виховання засуджених. Соціально-економічна функ­ція полягає у тому, що належним чином організоване житлове та комунально-побутове забезпечення засуджених стимулює їх активність, сприяє підвищенню продуктивності праці, покращенню якості випущеної продукції.

Очевидно, належна організація матеріально-побутового забезпечення створює передумови для того, щоб режим відбу­вання покарання міг звести до мінімуму різницю між життям на волі та в місцях позбавлення волі, щоб не принижувати у засуджених почуття відповідальності і людської гідності. Це положення випливає із ст. 60 Мінімальних стандартних пра­вил поводження із ув'язненими.

Правове регулювання матеріально-побутового забезпе­чення осіб, позбавлених волі, здійснюється Виправно-трудо-

Матеріально-побутове і медико-санітарне забезпечення засуджених ... 195

вим кодексом України, нормативними актами Кабінету Мі­ністрів України, Державного департаменту з питань виконан­ня покарань, Міністерства внутрішніх справ та інших держав­них структур.

Матеріально-побутове забезпечення реалізується в таких напрямках: розміщення засуджених і їх житлові умови; кому­нально-побутове обслуговування; організація харчування; ор­ганізація торгівлі; організація речового забезпечення.

Житлові умови та розміщення засуджених

Згідно зі ст. 74 ВТК, Правил внутрішнього розпорядку ви­правно-трудових установ у жилих зонах установи повинні бу­ти: гуртожиток, амбулаторія зі стаціонаром, клуб, бібліотека, їдальня, магазин, лазня з пральнею і дезінфекційною каме­рою, перукарня, кладова для зберігання обмінного фонду по­стільної білизни і спецодягу, сушка для одягу та взуття. За ме­жами колонії мають знаходитися склади з продовольчими то­варами та речовим майном, особистими речами засуджених довгострокового зберігання, овочесховище та інші об'єкти.

В колонії передбачене гаряче та холодне водозабезпечен-ня, відвід з території стічних вод. У приміщенні контрольно-пропускного пункту розташовані кімнати для проведення ко­роткострокових і довгострокових побачень, отримання поси­лок, передач і видання їх засудженим.

В жилій зоні споруджується спортивна площадка з необ­хідним комплексом спортивних знарядь, а також, за можли­вості, літня площадка для перегляду кінофільмів і спеціальне місце для розведення засуджених на роботу.

Кожному засудженому надається індивідуальне спальне місце, забезпечення житловою площею здійснюється з розра­хунку не менше як 2 м² на одного засудженого в виправно-трудових колоніях, а в тюрмах і виховно-трудових колоніях — 2,5 м². Засуджений отримує постільні речі (дві простині, на­волочку, ковдру та матрац).

В приміщеннях гуртожитку, окрім спальних місць, облад­нуються (з розрахунку на кожний загін) кабінети начальників загонів (вихователів), кімнати для виховної роботи, сушіння одягу і взуття, роздягальні, туалетні кімнати, кімнати побуту, а в жіночих колоніях — кімнати особистої гігієни жінок.

Засуджені, які утримуються в приміщеннях камерного ти­пу виправно-трудових колоній загального, посиленого, суво­рого і особливого режимів, а також у штрафних ізоляторах за­безпечуються житловою площею в розмірі не менше 2 м², а в