248 Тема 15

Повторний розгляд питання про умовно-дострокове звіль­нення можливий не раніше ніж через 6 місяців, а для осіб, за­суджених за тяжкі злочини на строк не менше 5 років — через 1 рік.

За позитивного рішення комісії адміністрація УВП готує наступні документи:

• подання, в якому вказується думка комісії про доціль­ ність умовно-дострокового звільнення;

• характеристику, яка затверджується начальником уста­ нови виконання покарань;

особову справу на засудженого.

Після узгодження цих документів із спостережною комі­сією чи службою у справах неповнолітніх вони надсилаються до суду. Відповідно до ст. 407 КПК суд протягом 10 днів розглядає матеріали і виносить свою постанову. Постанова суду оскарженню не підлягає, але може бути опротестована прокурором.

Звільнення від відбуття покарання засуджених, які захворіли на тяжку хворобу

Засуджені, які захворіли на хронічну душевну або іншу тяжку хворобу, що перешкоджає подальшому відбуванню по­карання, можуть бути звільнені судом від відбування пока­рання в порядку, встановленому ст. 408 КПК і ст. 109 ВТК.

Подання про звільнення таких осіб від відбуття покаран­ня готує адміністрація УВП. Окрім подання, адміністрація установи надсилає до суду висновок лікарської комісії про необхідність звільнення засудженого від покарання у зв'язку з хворобою і його особову справу. Медичне обстеження таких засуджених здійснюють спеціальні лікарські комісії. Огляд хворого та розгляд матеріалів його медичного обстеження здійснюється комісією після обов'язкового лікування і ре­тельного обстеження хворого в стаціонарних умовах лікуваль­них установ.

Засуджені, щодо яких службовою перевіркою встановле­но, що їх хвороба є результатом навмисного заподіяння собі пошкоджень під час відбування покарання, на звільнення від подальшого відбуття покарання через хворобу не представля­ються, за винятком випадків, коли під час заподіяння таких пошкоджень особа перебувала в стані гострого психічного розладу, що підтверджено лікарями-фахівцями. Якщо началь-

Звільнення засуджених до позбавлення волі від покарання ... 249

ник УВП заперечує проти звільнення засудженого у зв'язку з хворобою, він передає на розгляд суду своє мотивоване запе­речення.

Відповідно до статей 408, 409, 411 КПК начальник УВП на вимогу суду повинен забезпечити явку в судове засідання для участі в розгляді подання представника адміністрації установи і представника комісії, що дала висновок про стан здоров'я засудженого. Якщо після відмови судом у звільненні засудженого від подальшого відбуття покарання, стан здоро­в'я засудженого погіршав, на підставі висновку комісії по­дання про звільнення від відбуття покарання повторно над­силається до суду незалежно від дня винесення рішення про відмову.

Звільнення засуджених з установи виконання покарань за іншими підставами, встановленими законом

Звільнення засуджених з місць позбавлення волі можливо і у випадках: а) скасування вироку та всіх подальших ухвал і постанов; б) коли засуджений відбуває покарання за діяння, караність якого усунена законом. В першому випадку звіль­нення з УВП здійснюється на підставі ухвали, постанови су­дових наглядових інстанцій (статті 388, 393 КПК). В друго­му — коли внаслідок змін кримінального закону діяння, які раніше вважалися караними, перестають бути такими. Особа, засуджена за діяння, караність якого усунена, підлягає звіль­ненню від призначеного судом покарання (ст. 54 КК).

Цей різновид звільнення від подальшого відбування пока­рання не означає реабілітації особи, яка була засуджена пра­вомірно за діяння, яке було караним на момент його вчинен­ня. Особа, яка звільнена від відбування покарання за діяння, караність якого усунена, вважається такою, що не має суди­мості (п. 1^і ч. 1 ст. 55 КК). Так, ч. 1 ст. 1 Постанови Верхов­ної Ради України "Про звільнення від покарання осіб, засу­джених за ухилення від чергового призову на дійсну військову службу за релігійними переконаннями" від 11 березня 1992 р. гласить: "Враховуючи, що відповідно до Закону України "Про альтернативну (невоєнну) службу" громадяни України можуть проходити альтернативну службу замість військової, якщо релігійні переконання заважають їм проходити військову службу, звільнити від відбування покарання осіб, засуджених судами України до прийняття цього Закону за ухилення від чергового призову на дійсну військову службу за