Тема 14

про що повідомляє суду. У разі необхідності примусового ви­конання вироку про позбавлення батьківських прав, пов'яза­ного з відібранням дитини і передачею її іншій особі, суд, який постановив вирок, після набрання ним законної сили надсилає виконавчий лист і копію вироку державній вико­навчій службі. Виконання провадиться державним виконав­цем, як правило, за місцем проживання засудженого. В особ­ливих випадках суд може визнати доцільним провести вико­нання вироку за місцем перебування дитини.

Державний виконавець провадить дії по відібранню дити­ни і передачі її іншій особі з обов'язковою участю представ­ника органу опіки і піклування, а якщо цього вимагають фак­тичні обставини — з участю представників органу внутрішніх справ і громадських організацій.

Література

1. Конституція України. Прийнята на п'ятій сесії Верхов­ ної Ради України 28 червня 1996 р. Розділ 1,2.

2. Виправно-трудовий кодекс України. — К., 1997. — Ст. 94-107.

3. Науково-практичний коментар Кримінального кодек­ су України. - К., 1998: - Ст. 29-30.

4. Положення про порядок і умови виконання в Україні кримінальних покарань, не зв'язаних із заходами виправ­ но-трудового впливу на засуджених // Відомості Верхов­ ної Ради України. — 1984. — № 27.

5. Богатьірев Й. Г. Воспитательно-профилактическая ра- бота с осужденньїми, состоящими на учете инспекции исправительньїх работ: Учебное пособие. — Чернигов, 1997.

Тема 15. Звільнення засуджених

до позбавлення волі від покарання

і здійснення постпенітенціарного впливу на них

1. Підстави, правові форми і порядок звільнення засуджених з виправно-трудових установ

2. Порядок оформлення документів

про звільнення та скорочення строку покарання

3. Поняття постпенітенціарного впливу на осіб, звільнених з місць позбавлення волі, його правова природа

4. Адміністративний нагляд за звільненими з місць позбавлення волі

240 Тема 15

1. Підстави, правові форми і порядок звільнення засуджених з виправно-трудових установ

Виносячи вирок особі, винній у вчиненні злочину, суд призначає покарання, виходячи з того, що воно є не тільки карою за вчинений злочин, а має на меті виправлення засуд­женого.

При призначенні покарання суд враховує характер і сту­пінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу винного, обставини, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність. Таким чином, перелік обставин показує, що конкретна міра покарання визначається, виходячи із можливості досягнення виправлення засудженого, який відбув встановлений судом строк покарання.

В той же час певна частина засуджених досягає виправ­лення раніше визначених судом строків, у деяких змінюються життєві обставини (хвороба), в деяких випадках держава зна­ходить можливим "пробачити" засудженого. В такому разі звільнення здійснюється тільки на підставі особливих судових чи державних вказівок (ухвала суду, Закон про амністію, Указ про помилування і т. ін.).

Відповідно до ст. 108 ВТК засуджені до позбавлення волі звільняються від відбування покарання за таких підстав:

• після відбуття строку покарання, визначеного вироком суду;

• в силу акта амністії;

• у зв'язку з помилуванням;

• у зв'язку з винесенням судом ухвали або постанови про звільнення від відбування покарання через хворобу, умовно- достроково і за іншими підставами, встановленими законом.

Від підстав звільнення необхідно відрізняти їх правові форми, тобто відповідні документи, в яких у встановленому законом порядку закріплені підстави звільнення, і які є юри­дичною підставою для здійснення адміністрацією установи виконання покарань дій по звільненню засуджених. Такими документами — підставами для звільнення можуть бути:

1. Закон України про амністію.

2. Указ Президента про помилування.

3. Постанова суду про звільнення через хворобу.

4. Постанова суду про умовно-дострокове звільнення від покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням.

Звільнення засуджених до позбавлення волі від покарання ... 241

5. Ухвала суду про звільнення від покарання за діяння, карність якого законом усунена.

Розглянемо підстави і порядок звільнення засуджених детальніше.

Звільнення після відбуття строку покарання, визначеного вироком суду

Згідно зі ст. З ВТК звільнення засуджених після відбуття строку покарання здійснюється в першій половині останньо­го дня строку. Якщо строк покарання закінчується у вихідний чи святковий день, засуджений звільняється напередодні ви­хідного чи святкового дня. При обчисленні строків місяцями строк закінчується відповідного числа останнього місяця, а коли цей місяць не має відповідного числа, — в останній день цього місяця.

Своєчасність звільнення засуджених залежить від пра­вильного ведення обліків і матеріалів особових справ на за­суджених. Щорічно спеціальні відділи установ виконання по­карання в кінці поточного року складають контрольно-стро­кові картотеки на майбутній рік і списки на осіб, що піддягають звільненню на квартал. При складанні списків не­обхідно звертати увагу на такі питання:

1. Чи застосовані до засудженого додаткові покарання (позбавлення права займати певні посади чи займатися пев­ ною діяльністю)?

2. Чи призначалося засудженому примусове лікування від алкоголізму або наркоманії і чи є відповідні документи в осо­ бовій справі з цього приводу? (Тут треба звернути увагу на те, що необгрунтоване незастосування примусового лікування є невиконання вироку.)

3. Чи правильно розрахований строк звільнення?

Із засудженим, який звільняється, провадиться повний розрахунок, йому видаються гроші, що зберігалися на його особовому рахунку, повертаються особисті документи, на­лежні йому цінності і речі. Звільненому видаються документи про освіту і виробничу кваліфікацію, а також довідка встанов­леного зразка, де зазначаються підстави його звільнення. На прохання звільнюваного йому видається характеристика.