224 Тема 14

— усякий інший час, протягом якого засуджений до ви­ правних робіт не працював та йому не виплачувалася заробіт­ на плата за винятком часу, наданого для догляду за хворим (ст. 97 ВТК).

Заходи заохочення і стягнення до осіб, що відбувають виправні роботи

Виправні роботи — це покарання, пов'язане з виправно-трудовим впливом. Тому до засуджених вживаються заходи впливу, передбачені кримінально-виконавчим законодав­ством. Це, в першу чергу, режим, праця, виховна робота. За­суджені до виправних робіт зобов'язані дотримуватися поряд­ку та умов режиму. Засуджені працюють у колективах, де їх добре знають. Це полегшує проведення з ними виховної ро­боти, її форми можуть бути різноманітними: індивідуальна, колективна бесіда, взаємодії з родичами тощо.

Здійснюючи контроль за засудженими, інспекції мають право вживати до них заходи заохочення та стягнення. Згідно зі статтями 106—107 ВТК можуть застосовуватися такі заходи заохочення:

• оголошення подяки;

• направлення матеріалів до суду на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання на більш м'яку міру покарання;

• оголошення подяки або дострокове зняття раніше нак­ ладеного стягнення.

За порушення порядку та умов відбування виправних ро­біт до засудженого можуть бути застосовані:

• догана;

• стягнення у вигляді письмового попередження про змі­ ну виправних робіт на позбавлення волі;

У випадках злісного ухилення від відбування покарання інспекцією направляється в суд подання про заміну цього ви­ду покарання на позбавлення волі.

Ухиленням визнається:

• невлаштування без поважних причин на роботу протя­ гом 15 днів з моменту залишення попередньої роботи;

• без поважних причин неявка в інспекцію протягом 15 днів після переїзду на нове місце проживання;

• скоєнняв протягом строку відбування покарання про­ гулу без поважних причин або поява на роботі в стані сп'яніння.

Виконання кримінальних покарань, не пов'язаних з позбавленням волі 225

Якщо ці дії повторювалися після письмового попереджен­ня інспекцією виправних робіт або встановлено, що засудже­ний зник з метою ухилення від відбування покарання — ухи­лення вважається злісним.

Разом з поданням до суду направляються:

• копія вироку;

• довідка про порушення режиму відбування покарання і вжиті заходи впливу;

• довідка про відбутий строк на день розгляду справи в суді;

• особова справа засудженого та інші матеріали, що під­ тверджують злісне ухилення.

Вжиття заходів стягнення створює стан покараності, який припиняється після закінчення річного строку від дня накла­дення останнього стягнення, якщо протягом цього строку за­суджений не скоїв нового порушення.

Це положення важливе тому, що згідно зі ст. 52 КК засуд­жені до виправних робіт без позбавлення волі, які довели своє виправлення зразковою поведінкою та чесним ставлен­ням до праці, можуть бути подані до умовно-дострокового звільнення.

Особам, визнаним непрацездатними, суд може замінити виправні роботи штрафом або громадською доганою (ст. 106 ВТК, ст. 52 КК, ст. 408 КПК).

Звільнення від відбування покарання

Звільнення від зв'язаних із засудженням правообмежень робиться в день закінчення строку покарання, а за умовно-дострокового звільнення або заміни покарання більш м'яким — у день винесення рішення щодо такого.

Звільнення засуджених від відбування покарання за хво­робою можливе, якщо засуджений захворів хронічною душев­ною або іншою тяжкою хворобою; захворювання настало піс­ля прийняття вироку до виконання; захворювання перешкод­жає виконанню покарання.

Звільнення за хворобою проводиться згідно зі статтями 109, 408 КПК.

Інспекція у день закінчення строку покарання пропонує адміністрації підприємства, де засуджений працював, припи­нити відрахування з його заробітку та надає довідку (Фор­ма 13). Час відбування покарання не підлягає зарахуванню в загальний та безперервний трудовий стаж, про що адміністра-

15 - 1699

226 Тема 14

дія робить запис у трудовій книжці звільненого. Але відповід­но до ст. 414^і КПК і ст. 103 ВТК, питання про включення цього часу в трудовий стаж може бути вирішене судом за кло­потанням засудженого.

Особам, які відбули покарання у вигляді виправних робіт без позбавлення волі, видається довідка про звільнення від покарання та оголошується про зняття з них правообмежень.