218 Тема 14

У разі призначення іншого місця роботи він зобов'язаний звільнитися за п. 7 ст. 36 Кодексу законів про працю України і не пізніше 10 діб направляється для роботи на інше підприєм­ство. Нове місце роботи визначає інспекція виправних робіт. Але на практиці у зв'язку з труднощами з працевлаштуванням інспекції не заперечують проти того, щоб засуджений сам обирав собі місце роботи.

Виправні роботи без позбавлення волі, з призначенням до відбування в інших місцях, застосовуються, як правило, до осіб, які не мають постійного місця проживання чи роботи, або до осіб, які скоїли злочин, пов'язаний із займаною поса­дою (продавець, водій), тобто в тих випадках, коли залишен­ня засудженого на колишньому місці роботи недоцільно як у попереджувальних, так і виховних цілях.

Якщо засуджений не має можливостей працевлаштувати-ся, інспекція направляє його до служби зайнятості, яка веде підбір місця роботи з урахуванням працездатності і фаху, а та­кож місця проживання засудженого. З цього випливає, що місце роботи засудженого повинне бути в тому населеному пункті або місцевості, де він проживає (ст. 96 ВТК).

За діючим законодавством (ст. 29 КК, ст. 94 ВТК) виправ­ні роботи відбуваються лише на державних і громадських під­приємствах, установах та організаціях.

Особа, засуджена до виправних робіт за місцем роботи, лишається на підприємстві, організації або установі на тій же посаді, крім випадків, коли за злісне ухилення від покарання судом заміняється невідбута частина строку виправних ро­біт — позбавленням волі на той же строк (ч. 2 ст. ЗО КК).

Переведення засуджених до виправних робіт на іншу по­саду або роботу може проводитися лише на загальних підста­вах, передбачених законодавством про працю. Якщо засудже­ний на момент набрання чинності вироку не працює, інспек­ція зобов'язана пропонувати йому у 13-ти денний термін влаштуватися на роботу, а в разі необхідності надає допомогу в працевлаштуванні (ст. 95 ВТК).

Головний карний елемент цього покарання — утримання на користь держави до 20 відсотків заробітку засудженого. На практиці суд орієнтується на максимальний відсоток відраху­вань. Законодавством не встановлено надання чергової від­пустки при відбуванні виправних робіт. Передбачено надання неоплачуваної відпустки відповідно до законодавства про працю.

Виконання кримінальних покарань, не пов'язаних з позбавленням волі 219

Засудженому забороняється звільнення з роботи за влас­ним бажанням без дозволу інспекції виправних робіт. Це об­меження має превентивний характер, метою якого є попере­дження ухилення засудженого від відбування покарання, а ра­зом з тим — воно має і карне значення, оскільки обмежує право засуджених на вільний вибір місця роботи за своїм роз­судом.

Облік, контроль, виховну роботу із засудженими до ви­правних робіт провадить інспекція виправних робіт¹.

Нагляд за виконанням вироків до виправних робіт без по­збавлення волі здійснює прокуратура.

2. Організація виконання покарання у вигляді виправних робіт без позбавлення волі

Покарання у вигляді виправних робіт без позбавлення во­лі може бути призначеним вироком суду першої інстанції чи в порядку зміни вироку ухвалою або постановою суду, який розглядав справу у наглядовому або касаційному порядку. Виправні роботи можуть бути призначені у зв'язку з заміною невідбутої частини покарання у вигляді позбавлення волі більш м'яким покаранням згідно зі ст. 44 КК або в порядку помилування.

У випадку злісного ухилення особи від сплати штрафу, призначеного в якості основного виду покарання, суд може замінити несплачену суму штрафу покаранням у вигляді ви­правних робіт без позбавлення волі з розрахунку 1 місяць ви­правних робіт за 4 розміри мінімальної заробітної плати на строк не більше 2-х років (ст. 32 КК).

У всіх названих випадках звернення до виконання виро­ків, ухвал або постанов — у компетенції суду. Не пізніше 10 днів з моменту набрання рішенням чинності (ст. 403 КПК)

¹ Відповідно до Тимчасової інструкції про порядок виконання кримінального покарання у вигляді виправних робіт без позбавлення волі (наказ ДЦПВП та МВС України від 10.07.99 р. № 91/565), вико­нанням цього покарання відають відділи (відділення, групи) вико­нання покарань, що не пов'язані з позбавленням волі Державного департаменту України з питань виконання покарань в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

220 Тема 14

або повернення справи з касаційної інстанції суд направляє дві копії вироку та довідку про набрання ним чинності і під­пискою про явку засудженого до інспекції виправних робіт за місцем проживання засудженого.

На осіб, звільнених з ВТУ у зв'язку з заміною позбавлен­ня волі виправними роботами, адміністрація установи разом з копіями ухвали (розпорядження, постанови) направляє дві копії вироку, а також довідку на засудженого із зазначенням основних даних (дати звільнення, родинних та інших зв'яз­ків). Виконання покарання у вигляді виправних робіт інспек­цією починається після отримання копії вироку (розпоря­дження, постанови) суду. У день надходження в інспекцію цих копій вони разом з додатками реєструються в журналі об­ліку (Форма 1). Суду, який виніс вирок (ухвалу, постанову), інспекція надсилає повідомлення про прийняття вироку до виконання (Форма 2). Після реєстрації копії вироку (ухвали, постанови) на кожного засудженого заповнюється облікова картка (Форма 3) та заводиться особова справа (Форма 4). Облікова картка вміщується в картотеку.

Про взяття засудженого на облік працівник інспекції до­повідає рапортом (Форма 5) начальнику органів внутрішніх справ для проведення необхідних профілактичних заходів за місцем проживання засудженого. Про взяття на облік осіб, які підлягають призову на дійсну військову службу, надсила­ється повідомлення (Форма 6, Форма 19) відповідному військкомату. Кожен засуджений після взяття його на облік піддягає виклику на бесіду, де йому роз'яснюється: порядок та умови відбування виправних робіт, заходи заохочення і стягнення, які можуть до нього застосовуватися.

Якщо місце проживання засудженого знаходиться на території однієї інспекції, а роботи — іншої, то засуджений перебуває на обліку в інспекції виправних робіт за місцем роботи.

У випадку, коли засуджений змінює місце проживання, інспекція, що обслуговує, надсилає повідомлення в інспекцію за новим місцем проживання, а якщо дислокація інспекції не відома, особова справа пересилається за запитом нової ін­спекції. Пересилання особових справ непрацюючих засудже­них в інспекцію за місцем проживання забороняється. Під­ставою для пересилання є довідка з нового місця роботи.

Виконання кримінальних покарань, не пов'язаних з позбавленням волі 221

Функції органів, що виконують виправні роботи без позбавлення волі

Вироки судів відносно осіб, які були засуджені до пока­рань, що не пов'язані з позбавленням волі, виконуються ін­спекціями виправних робіт, які:

• ведуть персональний облік осіб, засуджених до виправ­ них робіт;

• направляють на роботу осіб, засуджених до виправних робіт;

• здійснюють контроль за своєчасним і точним відраху­ ванням утримань із заробітку та перерахуванням їх у дохід держави (не менш як двічі протягом строку);

• забезпечують постійні контакти з адміністрацією під­ приємств щодо заходів заохочення і стягнення, звільнення та ухилення засуджених від покарання;

• допомагають адміністрації у здійсненні контролю за поведінкою на виробництві і в побуті;

• проводять аналіз роботи щодо виконання покарання у вигляді виправних робіт;

• застосовують до осіб, які відбувають виправні роботи, заходи заохочення та стягнення;

• подають до умовно-дострокового звільнення або замі­ ни не відбутої частини виправних робіт більш м'яким пока­ ранням;

• порушують клопотання перед судом про звільнення або заміну покарання стосовно засуджених, які захворіли хроніч­ ними душевними та іншими хворобами, що перешкоджають відбуванню покарання;

• виносять постанову про привід осіб, які ухиляються від відбування покарання;

• спільно з апаратом карного розшуку здійснюють роз­ шук засуджених, місцеперебування яких не відомо;

• розглядають заяви про дозвіл на звільнення з роботи за власним бажанням;

• у випадках, передбачених Кримінально-процесуальним кодексом України, порушують перед судом клопотання про відстрочку виконання вироку.

Порядок відрахування із заробітної плати

Однією з важливих функцій інспекції є контроль за своє­часним відрахуванням із заробітної плати відсотку в дохід держави, який встановлений вироком суду. Відрахування

222 Тема 14

здійснюється з усієї суми заробітку, включаючи всі види гро­шових премій та виплат, крім тих, що носять характер вина­городи, без виключення з цієї суми податків та інших відра­хувань. Загальний розмір утримань із заробітку засудженого до виправних робіт при наявності інших утримань може до­сягати 70 відсотків (ч. З ст. 128 Кодексу законів про працю України).

Відрахування проводяться за кожен відпрацьований мі­сяць, а якщо засуджений працює за сумісництвом — з кожно­го місця роботи. Відрахування не проводяться з:

• пенсій;

• допомоги, одержаної у порядку соціального забезпе­ чення (тимчасова непрацездатність, вагітність та пологи);

• соціального страхування;

• вихідної допомоги;

• компенсацій за витрати, пов'язані з відрядженням;

• за невиданий спецодяг та ін.

Із засуджених, які призвані на військово-навчальні збори, відрахування проводяться із заробітку, який виплачується їм за місцем роботи. Працівники інспекції щомісяця перевіря­ють за обліковими картками надходження відрахованих сум.

Обчислення строків відбування покарання

За загальним правилом, строки відбування виправних ро­біт обчислюються місяцями і днями, під час яких засуджений працював та з його заробітку провадилися відрахування. За цим правилом, число днів, що були відпрацьовані засудже­ним, повинне бути не меншим числа робочих днів, що при­падають на встановлений судом календарний строк покаран­ня. Наприклад: строк покарання — 1 рік. Початок строку: 01.01.98. Рік має 365 днів, 52 вихідні дні, 14 святкових днів, 299 робочих днів. Отже, засуджений повинен відробити не менш 299 днів.

Стосовно засуджених, що відбувають-виправні роботи за місцем роботи, строк починається обчислюватися від дня, коли з інспекції виправних робіт адміністрація отримала ко­пію вироку суду, а стосовно засуджених до виправних робіт в інших місцях — від дня початку роботи на підприємстві, уста­нові, організації, куди вони були направлені інспекцією.

На практиці виникають випадки, коли на момент взяття засудженого на облік він перебуває у черговій відпустці. Тоді початком відбування покарання є перший день його виходу на роботу після повернення з відпустки.

Виконання кримінальних покарань, не пов'язаних з позбавленням волі 223

У випадку, якщо засуджений до виправних робіт не від­працював необхідної кількості робочих днів та за відсутності підстав для їх зарахування, строк покарання продовжується до повного їх відпрацювання. А якщо кількість відпрацьованих днів у поточному місяці перевищує число робочих днів за гра­фіком, у залік відбування покарання зараховується один ка­лендарний місяць без урахування днів, що відроблені поза графіком.

У строк відбування покарання також зараховується:

• час, протягом якого засуджений не працював з поваж­ них причин та йому згідно з законом нараховувалася заробіт­ на плата, в тому числі час перебування в додатковій відпустці;

• час, проведений у відпустці засудженими жінками по вагітності і пологах. Наприклад, відпустка жінок у зв'язку з вагітністю до пологів починається з 24—26 тижнів вагітності та триває 56 днів після пологів. Цей час визначається медич­ ним закладом;

• час, наданий для догляду за хворим, а також час хво­ роби;

• час, викликаний побутовою травмою, окрім випадків, коли допомога за листком непрацездатності не виплачується у зв'язку із захворюванням внаслідок сп'яніння або дій, пов'язаних із цим;

• час, протягом якого засудженим-колгоспникам в силу об'єктивних умов не надавалася робота, якщо при цьому за­ гальна кількість відроблених днів була не менш встановлено­ го мінімуму за рік або за окремими його періодами;

• засудженим, які працюють на підприємствах, де вста­ новлений сумарний облік робочого часу;

• час перебування в лікувально-трудовому профілакторії, крім часу, коли засуджений не виходив на роботу у зв'язку з відмовою від неї або у зв'язку з утриманням в ізоляторі за по­ рушення режиму.

У строк покарання не зараховується:

• час, протягом якого покарання не виконувалося у зв'язку з відстрочкою його виконання згідно з ухвалою суду (ст. 46^і КК);

• час відбування адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт, а також час перебування під вар­ тою, як запобіжного заходу у зв'язку зі скоєнням іншого злочину;

• час перебування у відпустці без збереження заробітної плати;