210 Тема 13

роткостроковий виїзд за межі колонії для влаштування дітей у родичів, опікунів чи в дитячих будинках.

Короткострокові виїзди можуть надаватися на строк не більше 7 діб без урахування часу, потрібного для проїзду в обидва кінці (на дорогу не більше 5 діб). Засудженим жінкам, які мають дітей у будинках дитини при ВТУ, може бути доз­волений короткостроковий виїзд за межі установи тривалістю не більше 10 діб без урахування часу знаходження в дорозі. Тривалість короткострокового виїзду та час на дорогу визна­чаються з урахуванням характеру виняткової особистої обста­вини та віддаленості місця мешкання близького родича.

Виїзд засудженого віком до 16 років може бути дозволе­ний лише за умови супроводження його в дорозі (туди і на­зад) родичами цього засудженого або іншими особами.

Вирішуючи питання стосовно кола близьких родичів тре­ба керуватися законодавством, яке визначає ступінь спорід­нення. Закон визнає близькими родичами: батька, матір, дру­жину, чоловіка, рідного брата, сестру, онуків, діда, бабусю, усиновителів та усиновлених.

Виїзд засуджених у випадку стихійного лиха дозволяється за умови, якщо від нього потерпши (крім вказаних вище ро­дичів) інші особи, які до арешту мешкали разом з засудженим та вели з ним спільне господарство. Питання про коротко­строковий виїзд засудженого у зв'язку з винятковими обста­винами вирішується начальником ВТУ з урахуванням особи та поведінки засудженого і погоджується з прокурором. Сама по собі відмова в умовно-достроковому звільненні не може бути перешкодою для дозволу на короткостроковий виїзд за межі установи.

Час перебування засудженого поза межами ВТУ зарахову­ється в строк відбуття покарання. Під час перебування засу­дженого за межами установи заробіток йому не нараховуєть­ся. Вартість проїзду засудженого оплачується ним особисто або його родичами (можлива допомога адміністрації).

2. Порядок оформлення короткострокових виїздів засуджених за межі місць позбавлення волі

У кожному окремому випадку адміністрації ВТУ дово­диться вирішувати питання, чи заслуговує засуджений тієї довіри, яка йому буде виявлена при наданні дозволу на ко­роткостроковий виїзд за межі місця позбавлення волі. Все за-

Короткострокові виїзди засуджених за межі місць позбавлення волі 211

лежить від того, наскільки засуджений піддається перевихо­ванню. Головне — побачити, чи замінюють негативні його особисті якості на позитивні. Без такого аналізу висновок зробити не можна.

Рішення про виїзд приймається не пізніше добового стро­ку з часу одержання офіційних документів (довідки органу охорони здоров'я про тяжку хворобу, яка загрожує життю хворого, довідки місцевої Ради народних депутатів, домоуп­равління чи житлово-експлуатаційної контори про стихійне лихо, телеграми про смерть), завірених в органах внутрішніх справ за місцем видання цих документів.

Про потребу короткострокового виїзду засуджений подає письмову заяву, до якої додається документ, що підтверджує наявність виняткових особистих обставин. Ці документи збе­рігаються в особовій справі засудженого. У разі неналежного оформлення довідки, висновку або телеграми адміністрація установи зобов'язана терміново повідомити відправникові документа телеграфом, по телефону або поштою про необхід­ність їх відповідного оформлення.

Начальник органу внутрішніх справ при зверненні грома­дян з проханням про підтвердження виняткових обставин повинен не пізніше, ніж у добовий строк з часу звернення пе­ревірити достовірність повідомлення заявника. При підтвер­дженні вказаних обставин він завіряє документ своїм підпи­сом і гербовою печаткою. Якщо орган внутрішніх справ має відомості про те, що засуджений під час слідства чи суду вис­ловлював погрозу щодо потерпілих, свідків чи інших осіб, про це повідомляється адміністрація установи.

За позитивного вирішення питання про короткостроко­вий виїзд складається висновок, де вказуються анкетні дані та характеристика засудженого. Висновок затверджується на­чальником установи і не пізніше, ніж у добовий строк, пого­джується з прокурором, який здійснює нагляд за установою. Цей документ зберігається у особовій справі засудженого. На підставі цього висновку видається наказ про надання засу­дженому дозволу на короткостроковий виїзд.

Згідно з наказом начальника установи засудженому вида­ється посвідчення встановленого зразка, яке завіряється гер­бовою печаткою. Начальник установи проводить із засудже­ним бесіду щодо правил поведінки під час перебування його поза установою та попереджає його щодо відповідальності за неповернення у встановлений строк, про що відбирає підпис­ку. Вона також приєднується до особової справи. На час ко-

14*

212 Тема 13

роткострокового виїзду засуджений з обліку установи не зні­мається, контроль за своєчасним його поверненням здійснює адміністрація. Про очікуваний виїзд засудженого інформуєть­ся командир військового підрозділу, що здійснює охорону установи.

На час короткострокового виїзду засудженому видається цивільний одяг, який йому належить, а коли його немає у за­судженого — одяг зразка, встановленого у місцях позбавлен­ня волі. У випадку, коли цей одяг старий або має неохайний вигляд, він замінюється за рахунок засудженого.

Не пізніше ніж у добовий строк після прибуття до місця призначення, засуджений повинен з'явитися у місцевий ор­ган внутрішніх справ, а у віддалених або сільських місцевос­тях — до дільничного інспектора міліції і сповістити про мету приїзду, строк перебування та місце свого мешкання. Началь­ник органу внутрішніх справ (дільничний інспектор міліції) робить відмітку про час прибуття засудженого, проводить з ним бесіду про необхідність додержання громадського поряд­ку та вживає заходів щодо забезпечення контролю за його по­ведінкою і своєчасним виїздом до установи.

В день закінчення строку перебування у пункті призна­чення засуджений зобов'язаний прибути до того ж органу внутрішніх справ для відмітки про свій виїзд. Якщо виїзд бу­де у нічний час або зранку, то відмітка робиться у поперед­ній день. Відмітка про прибуття та вибуття засвідчується печаткою.

У випадках затримання з поверненням до установи у вста­новлений строк через хворобу або у зв'язку з іншими поваж­ними причинами засуджений мусить повідомити про це на­чальника установи телеграмою. Це повідомлення засвідчуєть­ся начальником місцевого органу внутрішніх справ.

Якщо засуджений під час короткострокового виїзду захво­рів і виникла потреба у його лікуванні, він за ініціативою міс­цевого органу внутрішніх справ направляється до найближчої медичної установи місць позбавлення волі, адміністрація якої оповіщає установу, яка надала відпустку, про його місце пе­ребування. Після одужання засуджений етапується до устано­ви, з якої він виїздив. Якщо під час лікування, яке тривало протягом місяця, закінчується строк відбування покарання, то адміністрація установи, де лікується засуджений, запрошує усі документи на нього і оформляє його звільнення у встанов-

Короткострокові виїзди засуджених за межі місць позбавлення волі 213

леному порядку. До особової справи засудженого повинні бу­ти додані:

1. Фінансова довідка (або документ, який її заміняє), а та­ кож виконавчі листи з відміткою бухгалтерії установи щодо відшкодованих сум.

2. Медична картка або інші матеріали (довідки, історії хвороби тощо).

3. Арматурна книжка (на речове забезпечення).

4. Документи про освіту.

5. Зошит індивідуальної роботи.

6. Картка обліку побачень і передач.

7. Матеріали щодо підготовки до звільнення, а також тру­ дового і побутового влаштування.

8. Контрольно-строкова картка.

9. Негативи фотокартки, які накладені на посвідчення про короткостроковий виїзд.

Якщо засуджений не прибув до місцевого органу внутріш­ніх справ для реєстрації у день вибуття з причин, які були вказані вище, то начальник органу внутрішніх справ вживає заходів до встановлення його місця перебування та з'ясовує причини неявки. Якщо буде встановлено, що засуджений не виїхав до установи без поважних причин, начальник ОВС за­тримує його, про що оповіщає адміністрацію установи, і від­правляє його до СІЗО для етапування до установи, з якої за­суджений вибув у короткострокову відпустку. У такому ж по­рядку вирішується питання про етапування засудженого, якщо від нього буде одержана заява про відсутність грошей, необхідних йому для самостійного повернення до установи. Після прибуття засудженого до установи з його особистого рахунку або із заробітної плати проводиться утримання вар­тості проїзду у жорсткому пасажирському вагоні. Підставою для етапування у цих випадках є висновок органу внутрішніх справ та відповідне підтвердження адміністрації установи, по­годжене з прокурором.

При затримці з виїздом засудженого з поважних причин орган внутрішніх справ з'ясовує обставини, які його затрима­ли, і вживає заходів для негайного виїзду до місця позбавлен­ня волі.

Якщо за час короткострокового виїзду у засудженого за­кінчується строк відбуття покарання, то з ним перед виїздом проводиться повний розрахунок, йому видаються речі, гроші, коштовності та документи, за винятком довідки про звільнен­ня, яка надсилається в орган внутрішніх справ за місцем ви-