200 Тема 12

Засудженим неповнолітнім, інвалідам 1-ї і 2-ї груп, жін­кам вагітним, жінкам, які мають дітей у будинках дитини при виправно-трудових установах, непрацюючим чоловікам стар­шим 60 років, жінкам старшим 55 років, якщо вони не отри­мують пенсії, звільненим від роботи у зв'язку з хворобою одяг, білизна і взуття надаються безкоштовно.

2. Організація медико-санітарного забезпечення засуджених

Реалізація медико-санітарного забезпечення засуджених в місцях позбавлення волі — одна із складових частин відбу­вання покарання. Його організація випливає з конституцій­ного права громадян України на охорону здоров'я і медичну допомогу. Правове регулювання 'здійснюється Виправно-тру­довим кодексом України, законодавством про охорону здо­ров'я, нормативними актами Кабінету Міністрів України та Державного департаменту з питань виконання покарань.

Для медико-санітарного забезпечення засуджених у міс­цях позбавлення волі організовані лікувально-профілактичні установи, а для лікування і утримання інфекційне хворих — ВТУ на правах лікувальних. Лікувально-профілактична і сані-тарно-протиепідеміологічна робота в місцях позбавлення волі організовується і здійснюється відповідно до законодавства про охорону здоров'я.

Порядок надання особам, позбавлених волі, медичної до­помоги, організація і проведення санітарного нагляду, вико­ристання лікувальних і санітарно-профілактичних установ системи охорони здоров'я і залучення до цього їх персона­лу визначається ДЦПВП разом з Міністерством охорони здоров'я.

Медико-санітарне забезпечення засуджених здійснюється створеними в кожній ВТУ медичними частинами, завдання­ми яких є надання медичної допомоги засудженим, здійснен­ня санітарного нагляду, проведення профілактичних, проти-епідеміологічних заходів. У структуру медико-санітарної час­тини входять, як правило: аптека, амбулаторія, стаціонар (лікарня) з діагностичною лабораторією, зуболікувальний, те­рапевтичний та інші кабінети, інфекційний ізолятор.

Медико-санітарне обслуговування починається з моменту надходження засудженого до ВТУ. Згідно з п. 82 Правил внутрішнього розпорядку ВТУ, прибувши в місця позбавлен-

Матеріально-побутове і медико-санітарне забезпечення засуджених ... 201

ня волі, засуджені проходять обов'язковий медичний огляд і з метою попередження проникнення інфекційних захворю­вань розміщуються у карантинному приміщенні виправно-трудової, виховно-трудової колонії на термін до 14 діб. Пред­ставник медико-санітарної служби присутній при розподілі новоприбулих по загонах з тим, щоб було враховано стан здо­ров'я кожного засудженого.

У разі виявлення інфекційних захворювань серед засудже­них, які перебувають у карантинному приміщенні, термін ка­рантину продовжується. При виявленні інфекційне хворих засуджених, які знаходяться поза карантинним приміщен­ням, їх негайно ізолюють, а у ВТУ вводиться карантин з вжиттям комплексу необхідних профілактичних заходів. Про інфекційне захворювання у ВТУ негайно повідомляється прокурор.

Обов'язковому медичному і бактеріологічному обстежен­ню з метою виявлення інфекційних захворювань піддаються засуджені, які використовуються на роботах у пральнях, перу­карнях, будинках дитини при ВТУ, на харчоблоках та інших об'єктах, через які може розповсюдитися інфекція.

Медична допомога надається засудженим як амбулатор­не, так і в стаціонарах. Відповідно до діючих нормативів прийом в амбулаторії веде лікар, а за його відсутності — фельдшер. Дані про обстеження хворого заносяться до ме­дичної картки. У випадках звільнення засудженого від роботи начальник медико-санітарної частини повідомляє про це начальника ВТУ. Години прийому встановлюються (як пра­вило, у вільний від роботи час) начальником медико-санітар­ної частини і затверджуються начальником ВТУ. В амбулато­рії організовується щорічна диспансеризація засуджених, яка є ефективним засобом профілактики захворювань. На вироб­ничих об'єктах, де працює не менше 300 засуджених, створю­ються медичні пункти, всі цехи й інші об'єкти обладнуються аптечками швидкої допомоги.

В стаціонарах медико-санітарних частин перебувають на лікуванні, як правило, ті засуджені, які не потребують трива­лого або спеціального лікарняного впливу. За наявності хво­роби, яка вимагає кваліфікованого лікування, засуджені роз­міщуються у спеціалізованих міжобласних чи обласних лікар­нях ДДПВП. Якщо можливість надати стаціонарну медичну допомогу відсутня, то хворих можна розмістити в лікарнях або інших лікувальних установах системи охорони здоров'я з організацією надійної охорони засудженого або залучити до