190 Тема 11

ються відповідно до ч. 1 ст. 209 Кодексу законів про працю України.

Особам, допущеним до екзаменів у порядку екстернату за восьмирічну школу, надається додаткова відпустка триваліс­тю 15 робочих днів, а до екзаменів на атестат про середню ос­віту — 20 робочих днів із збереженням середньої заробітної плати за основним місцем роботи.

Адміністрація установи повинна забезпечити реальну можливість засудженим для навчання. З цією метою організу­ються середні загальноосвітні (вечірні) школи або навчально-консультаційні пункти для заочної форми навчання, якщо для очної форми навчання немає відповідних умов (наприк­лад, колонії особливого режиму, тюрми). Школи в установах відкриваються за наявності такої кількості учнів, яка б дозво­ляла організувати не менше 4-х класів по 20 осіб у кожному, а навчально-консультаційні пункти — за наявності не менше ЗО осіб.

У виправно-трудових колоніях-поселеннях засуджені нав­чаються також у вечірніх (змінних) школах поза територією колонії, оскільки вони з дозволу адміністрації можуть вільно пересуватися за межами колонії.

Навчання засуджених проводиться без відриву від вироб­ництва за єдиними планами і програмами, затвердженими Міністерством освіти і науки України. Заняття проводиться з урахуванням особливостей виробництва позмінне, тобто як у денний, так і вечірній час. Тому, хто закінчив школу, вида­ється відповідний документ (при закінченні неповної серед­ньої освіти — свідоцтво, по закінченню середньої школи — атестат). Цей документ на руки не видається, а зберігається в особовій справі засудженого до його звільнення.

Загальноосвітніми школами відають районні (міські) від­діли народної освіти. Вони забезпечують підбір кадрів, конт­роль за навчальним процесом тощо. Адміністрація ВТУ ство­рює відповідні умови для успішної роботи шкіл.

Професійне навчання засуджених. Таке навчання прово­диться серед засуджених, які не мають професії, чи з метою оволодіння суміжною професією, а також підвищення вироб­ничої кваліфікації. Це має вплив на собівартість праці, якість продукції, підвищення оплати праці та заінтересованості за­суджених. Професійне навчання здійснюється як без відриву від виробництва, в робочий час, так і з відривом. Воно прово­диться в різних формах: в профтехучилищі; навчання на ви­робництві установ (індивідуальне, бригадне, тощо); на відпо-

Основні засоби виправлення і ресоціалізації засуджених ...

191

відних курсах; навчання новим професіям. Таке навчання здійснюється за програмами профтехосвіти. Засуджені чоло­вічої статі одержують професії токаря, фрезерувальника, слю­саря, муляра, столяра, водія-крановщика тощо. Жінки — штукатура-маляра, швеї-мотористки, майстра машинного до­їння, тваринника тощо.

Принципи професійного навчання: добровільність нав­чання і вибору професії; тісний зв'язок теоретичного та прак­тичного навчання; навчання на рівні досягнень сучасної тех­ніки; стабільність бригад, курсів; планування професійного навчання. При звільненні засудженим видаються відповідні свідоцтва на руки.

Література

\. Конституція України. Прийнята на п'ятій сесії Верхов­ної Ради України 28 червня 1996 р. Розділ 2.

2. Виправно-трудовий кодекс України. — К., 1997. — Ст. 28-64.

3. Комментарий к Уголовно-исполнительному кодексу Российской Федерации й Минимальньїе стандартнне правила обращения с заключенньши / Под общей редак- цией П. Г. Мищенкова. — М., 1997.

4. Уголовно-исполнительное право: Учебник / Под ред. доктора юридических наук Й. В. Шмарова. — М., 1996.

5. Інформаційний бюлетень, № 1 // Оперативно-служ­ бова і виробничо-господарська діяльність установ кримі­ нально-виконавчої системи України. — К., 1999.

6. Линенко Н. А. Предупредительнне средства режима в ИТК. Организационно-правовой аспект: Учебное посо- бие. - К., 1991.

7. Пєтков В. П. Управління виховно-виправним проце­ сом. Монографія. — Запоріжжя, 1998.