112 Тема?

3. Загальні проблеми вдосконалення виконання покарань у зарубіжних країнах

Сучасний стан та динаміка злочинності в зарубіжних кра­їнах виявили цілу низку подібних тенденцій і обумовили вдосконалення виконання кримінальних покарань. До най­більш актуальних з цих проблем слід віднести:

1. Підвищення ефективності виконання покарань без ізо­ ляції засуджених від суспільства з тим, щоб вони могли бути альтернативою позбавлення волі.

2. Пошук варіантів найбільш оптимального виконання позбавлення волі для виправлення злочинців.

3. Розробка раціональних способів виконання покарань, псі язаних з позбавленням волі, стосовно рецидивістів та ін­ ших категорій злочинців, які злісно не бажають стати на шлях виправлення.

Розглянемо кожну проблему детальніше.

Підвищення ефективності виконання покарань без ізоля­ції засуджених від суспільства з тим, щоб вони могли бути альтернативою позбавлення волі — одна з актуальних проб­лем удосконалення застосування кримінальних покарань. Вона виникла в різних країнах і перетворилася в спільну для них протягом XX століття. Покарання у вигляді позбавлення волі містить в собі два парадокси. Перший — перед позбав­ленням волі ставиться за мету привчити засудженого за час відбуття покарання до суспільне корисного способу життя, а засобом вибирається ізоляція від суспільства, тобто від тієї сфери, де він повинен навчитися жити. Другий парадокс — головне завдання покарання у вигляді позбавлення волі, з точки зору виправлення засудженого, полягає в тому, щоб навчити його бути правослухняним. Логічніше було б розміс­тити злочинця серед правослухняних, які створюють своєю поведінкою зразок для засудженого. Але виникає прямо про­тилежне: засудженого поміщають серед аналогічних неправо-слухняних членів суспільства.

Шлях, за допомогою якого в зарубіжних країнах намага­ються уникнути цих протиріч, полягає в максимальній мож­ливості відмовитися від цієї міри покарання, використовуючи альтернативні їй кримінально-правові заходи. Найбільш відо­мими на цей час альтернативними заходами, не пов'язаними з позбавленням волі, є покарання у вигляді штрафу (США,

Виконання кримінальних покарань в зарубіжних країнах 113

Великобританія, Франція, Німеччина, Швеція, Японія), різ­номанітні варіанти безоплатних громадських робіт (Велико­британія, Франція, Німеччина). Разом з тим, загальною проб­лемою є недостатня ефективність альтернативних покарань.

Незважаючи на парадокси позбавлення волі, іншого по­карання для злочинців, які являють собою значну небезпеку для суспільства, людство ще не винайшло. Тому доводиться застосовувати позбавлення волі.

Виникає й інше питання: чи слід злочинців вважати не­виправними з усіма випливаючими з цього наслідками? В ок­ремих країнах це питання вирішується позитивно. Жоден, навіть найнебезпечніший злочинець не може бути визнаний невиправним, оскільки поведінка кожного з них обумовлена складною сукупністю соціальних і особистісних факторів. Людина з-часом може змінити свою життєву позицію.

Разом з тим, категорія ув'язнених, яка є важковиправни-ми злочинцями, наносить суспільству найбільшу шкоду. Не брати цього до уваги не можна. Суспільство вправі захистити­ся від таких злочинців жорсткими способами. До найбільш небезпечних злочинців застосовуються довгі терміни відбу­вання покарання або довічне ув'язнення. Наприклад, у Франції по відбуттю не менше п'ятнадцяти, в Японії — деся­ти років, засуджений до довічного ув'язнення, який виявив необхідні ознаки виправлення, може бути звільнений з пені­тенціарної установи. При цьому з метою безпеки суспільства він продовжує перебувати під спеціальним контролем.

Найбільш ефективним при виконанні покарання у вигля­ді позбавлення волі, як показує практика зарубіжних країн, є застосування індивідуального підходу. Він включає досить глибоке вивчення причин злочинної поведінки ув'язненого, надання йому духовної, психологічної та іншої підтримки, за­лучення для цього різних спеціалістів. Такий підхід вимагає багато витрат і тому здійснюється не в усіх країнах.

На перший погляд, дешевше застосувати до засудженого жорсткі міри, які замінюють індивідуальний підхід. Але кін­цевий результат цього дешевого способу виправлення зло­чинця — трагічний. Звільнений з тюрми стає злочинцем-про-фесіоналом і наносить таку шкоду суспільству, яка не йде у ніяке порівняння із витратами на індивідуальний підхід при виконанні покарання у вигляді позбавлення волі.

8 - 1699

114

Тема?

Література

1. Загальна декларація прав людини. Документ ООН А/РЕ 2/7 А. Прийнятий 12 жовтня 1948 р. // Права люди­ ни. Міжнародні договори України, декларації, докумен­ ти. - К., 1992.

2. Минимальньїе стандартньїе правила обращения с за- ключенньши // Уголовно-исправительное законодатель- ство УкраиньІ. Сборник нормативних актов. — Харьков, 1993.

3. Пенітенціарні системи зарубіжних країн: Навчально- практичний посібник / Під редакцією М. Л. Мелєнтьєва. - К., 1993.

4. Уголовно-исполнительное право: Учебник / Под ред. докт. юрид. наук Й. В. Шмарова. — М., 1996.

Особлива частина