3. Традиційні форми участі громадськості в діяльності установ і органів, що виконують покарання

Норми діючого Виправно-трудового кодексу України без­посередньо визначають ще дві форми участі громадськості в

7 - 1699

98 Тема 6

діяльності установ і органів, які виконують покарання, а са­ме: рада громадськості у виховно-трудовій колонії і шефство трудових колективів та громадських організацій над виправ­но-трудовими установами. Разом з тим, не виключається можливість участі громадськості в цій сфері суспільних відно­син і в інших формах, які не передбачені Виправно-трудовим кодексом, але відповідають загальним принципам виконання кримінального покарання (ст. 126 ВТК).

З метою підвищення ефективності виховно-трудового впливу на засуджених, вдосконалення існуючих форм і мето­дів виховної роботи і пристосування їх до умов конкретної установи над виправно-трудовими установами встановлюєть­ся шефство.

Згідно зі ст. 125 ВТК виконання шефської роботи покла­дається на колективи промислових і сільськогосподарських підприємств, культурно-виховних і навчальних закладів, а та­кож інших державних і громадських організацій. На сьогод­нішній день під шефством слід розуміти цілеспрямовану, сис­тематичну, різноманітну участь трудових колективів і громад­ських організацій, а також окремих громадян у діяльності установ і органів, які виконують покарання, з метою сприян­ня їх адміністрації у виправленні засуджених. Основними зав­даннями шефської роботи є:

• надання допомоги адміністрації установ і органів, ви­ конуючих покарання, у виправленні засуджених;

• надання допомоги в розвитку матеріально-технічної бази та організації загальноосвітнього і професійно-технічно­ го навчання;

• сприяння в трудовому і побутовому влаштуванні осіб, які звільняються з місць позбавлення волі.

Аналіз практики шефської роботи свідчить про широкий спектр форм участі трудових колективів і громадських органі­зацій. Участь шефів у створенні матеріально-технічної бази установ виконання покарань може здійснюватися у формі на­дання допомоги в придбанні промислового обладнання, вдосконалення виробництва, впровадження передового дос­віду, покращення житлово-побутових умов. Активну діяль­ність шефи можуть здійснювати в галузі загальноосвітнього і професійно-технічного навчання. Так, за їх допомогою об­ладнуються кабінети для занять, поповнюються фонди біб­ліотек навчально-методичною та іншою літературою. Шефи беруть участь у навчанні засуджених певним спеціальностям, отриманні ними виробничих навичок. З цією метою прово-

Участь громадськості в діяльності установ кримінально-виконавчої системи 99

даться заняття з підвищення кваліфікації, бесіди, технічні конференції.

Позитивні результати приносить робота шефів з вихован­ня засуджених. За їх участю можуть організовуватися і прово­дитися лекції, бесіди, тематичні вечори, конкурси художньої самодіяльності, спортивно-масові заходи.

Робота щодо трудового і побутового влаштування засу­джених, які звільняються з місць позбавлення волі, є одним із напрямів по закріпленню виховного впливу і попередженню рецидивної злочинності. Активну участь у цій діяльності мо­жуть брати шефи. Виправдала себе практика працевлашту­вання звільнених з місць позбавлення волі в трудовому ко­лективі підприємства, яке здійснювало шефство над устано­вою. В таких випадках засудженому легше переносити період адаптації, і, як правило, такі особи не скоюють повторних злочинів.

Для організації ефективної шефської роботи у виховно-трудових колоніях створюються ради громадськості, які здійснюють свою діяльність на підставі Виправно-трудового кодексу і Положення про ради громадськості. До складу ради громадськості входять голова, заступник голови і 7—9 членів ради. Начальник виховно-трудової колонії входить до складу ради на правах її члена.

Головним завданням ради громадськості є організація шефської роботи трудових колективів і громадських організа­цій, а також окремих громадян по наданню допомоги адмі­ністрації виховно-трудової колонії у виправленні неповноліт­ніх засуджених.

З цією метою рада спрямовує роботу шефів колонії, надає допомогу в організації загальноосвітнього і професійно-тех­нічного навчання, трудового і морального виховання, здій­снює зв'язок з родичами засуджених і громадськими органі­заціями, а також навчальними закладами, підприємствами і установами, де до засудження навчалися або працювали не­повнолітні. Крім того, ради громадськості можуть надавати допомогу неповнолітнім у влаштуванні на роботу або навчан­ня після звільнення. Робота ради здійснюється згідно з пла­ном, який узгоджується зі службою у справах неповнолітніх.

З метою закріплення результатів виховного впливу і на­дання допомоги батькам або особам, які їх заміняють, у вихо­ванні неповнолітніх правопорушників створений інститут громадських вихователів. Згідно з Положенням про громад­ських вихователів неповнолітніх особи, які рекомендуються