4. Права, законні інтереси та обов'язки засуджених до позбавлення волі

Ступінь регламентації статусу засуджених, обсяг караль­них правообмежень, які на них розповсюджуються, суттєво відрізняються в залежності від виду кримінального покаран­ня. Найсуворіше з усіх покарань — позбавлення волі, до зміс­ту якого входять обмеження права громадянина на особисту свободу, свободу пересування, вибору місця перебування і проживання, що гарантовані громадянам Конституцією.

56

Тема З

Так, засуджені до позбавлення волі зобов'язані весь строк покарання перебувати у виправній установі, їм забороняється порушувати лінію охорони об'єктів УВП. Втеча з місця по­збавлення волі згідно зі ст. 163 КК є злочином. Пересування засуджених в середині виправних установ обмежується ізольо­ваними одна від одної дільницями.

Крім цього, в УВП забезпечується певна ступінь ізоляції засуджених від зовнішнього світу, для досягнення якої на за­суджених, персонал УВП й інших осіб покладаються відпо­відні обов'язки. На засуджених до позбавлення волі поклада­ються обов'язки утримуватися від придбання спиртних напо­їв, інших предметів і виробів, передбачених спеціальним переліком, від відправлення кореспонденції поза встановле­ним законом порядком, а також обов'язок дотримуватися встановлених норм підтримування зв'язків із зовнішнім світом.

Але ізоляція в місцях позбавлення волі не може бути аб­солютною. У зв'язку з цим закон встановлює певні її межі, закріплюючи їх у вигляді суб'єктивних прав чи законних ін­тересів засуджених. Насамперед зазначимо, що засуджені є повноважним суб'єктом своєї ресоціалізації. Держава гаран­тує всім засудженим незалежно від раси, національності, ста­ті, віку, стану здоров'я, соціального становища, ставлення до релігії, переконань, характеру скоєного злочину і строку по­карання, виду УВП, в якому вони тримаються:

• поводження, що поважає їх людську гідність і пере­ конання;

• харчування, одяг, взуття, комунально-побутові умови проживання і соціальні послуги, гідні цивілізованої людини;

• захист від протиправних посягань на їх законні права і інтереси;

— забезпечення інших прав і свобод засуджених. До числа суб'єктивних прав засуджених належать:

• визнання їх правосуб'єктності в процесі своєї ресоціа­ лізації;

• отримання інформації про порядок і умови відбування покарання, а також про свої права і обов'язки;

• гуманне ставлення до себе і на повагу гідності, власти­ вої людській особистості;

• охорона фізичного і психічного здоров'я, включаючи необхідні для його збереження харчування, одяг, примі­ щення, поєднання безоплатних і платних форм медичної допомоги;

Засуджені як суб'єкти кримінально-виконавчих правовідносин ... 57

• соціальне забезпечення, в тому числі на отримання пенсій, відповідно до законодавства України;

• звернення з пропозиціями, заявами і скаргами до адмі­ ністрації виправної установи, її вищестоящих органів, а та­ кож до компетентних державних органів і громадських орга­ нізацій;

• користування послугами, які надаються в установі, в тому числі додатковими, оплачуваними;

• участь у трудовій діяльності, належним чином організо­ ваною і справедливо оплачуваною;

• отримання інформації про стан оточуючого середови­ ща, чистоти продуктів харчування, їх калорійність, участь у контролі за закладкою продуктів;

• отримання освіти відповідно до чинного законодавства;

• негайне повідомлення про смерть чи тяжку хворобу будь-якого з близьких родичів;

• інформування членів сім'ї про своє місце відбування покарання, в тому числі про його зміну;

• вільний час і активне проведення дозвілля, включаючи заняття спортом, прослуховування радіопередач, перегляд те­ левізійних програм, художніх і документальних фільмів.

Можливе виділення так званих специфічних прав засу­джених, до числа яких відносяться:

• можливість розпоряджатися отримуваними за роботу грошовими коштами за своїм розсудом;

• придбання необхідних речей, продуктів харчування і предметів першої потреби, підручників і літератури;

• отримання й відправлення передач, посилок і бандеро­ лей, ведення листування й телефонних розмов;

• регулярні побачення з близькими родичами й іншими особами, в тому числі короткострокові виїзди з місця позбав­ лення волі за різних обставин;

• одержання юридичної допомоги від адвокатів або ін­ ших осіб, уповноважених надавати таку допомогу;

• підписка періодичних видань без обмежень;

• безперешкодне ознайомлення з будь-яким законом чи іншим нормативним актом, які зачіпають інтереси засудже­ ного. Закони і нормативні акти, які не оголошені засудже­ ному під розписку, не є для нього обов'язковими для ви­ конання.

Правовий статус засуджених змінюється не тільки під впливом обмежень, що визначають зміст позбавлення волі, а й обмежень, що становлять своєрідний примусовий порядок