Тема 2. Трудові ресурси і трудовий потенціал суспільства План

1. Відтворення ресурсів для праці.

2. Баланс трудових ресурсів.

Література.

1. Червінська Л.П. Економіка праці: Навч. посіб. – К.: ЦУЛ, 2010.

2. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини. Підручник.-К. : Знання, 2006 .

3. Качан Є.П. Дяків О.П. Економіка праці і соціально-трудові відносини.: Навч. посіб/За ред.. Качана Є.П. – К.: Знання, 2008 .

Студенти повинні знати сутність, основні види і режими відтворення населення, структуру і основні етапи складання балансу трудових ресурсів.

Студенти повинні вміти розраховувати основні показники відтворення (коефіцієнти народжених та померлих, середня тривалість життя населення, коефіцієнти зареєстрованих шлюбів та розлучень за певний проміжок часу), розраховувати ресурсну частину балансу.

1. Відтворення ресурсів для праці

Відтворення населення — це процес постійного оновлення населення внаслідок зміни поколінь, тобто народжуваності і смертності. У процесах відтворення населення розрізняють види руху, типи та режими.

Рух населення характеризується особливостями зміни чисельності та складу населення країни. Наукою виділено чотири види руху населення:

— природний — це рух населення у процесі народжуваності та смертності;

— міграційний — просторове переміщення населення внаслідок політичних, економічних, релігійних та інших причин;

— соціальний — рух, викликаний зміною освітньої, професійної та національної структури населення;

— економічний — зміна трудової активності населення.

У сукупності рух населення визначає чисельність та якісні характеристики населення.

У природному русі населення виокремлюють традиційний та сучасний типи відтворення населення.

Традиційний тип характеризується високим рівнем народжуваності та смертністю внаслідок нерозвиненості медичних послуг, низького рівня життя та інших причин. Такий тип відтворення населення характерний для ранніх стадій розвитку людських відносин.

Сучасний тип характеризується, на відміну від традиційного, соціально-економічним розвитком, зростанням рівня життя, досягненнями медицини, збільшенням народжуваності та тривалості життя.

Є три режими відтворення населення:

— розширене характеризується переважанням народжуваності над смертністю та, відповідно, природним приростом населення;

— просте передбачає стабільну кількість населення, тобто у країні спостерігається однаковий рівень народжуваності та смертності;

— звужене характерне для країн, в яких показники смертності перевищують показники народжуваності.

Значну роль при аналізі населення країни відіграють абсолютні та відносні показники. До абсолютних показників природного руху населення належать: кількість народжених та померлих, середня тривалість життя населення, кількість зареєстрованих шлюбів та розлучень за певний проміжок часу.

До відносних показників належать:

— коефіцієнт народжуваності в розрахунку на 1000 осіб:

де Кн — коефіцієнт народжуваності;

Чн — чисельність народжених;

Чз — загальна чисельність населення:

— коефіцієнт смертності в розрахунку на 1000 осіб:

де Кс — коефіцієнт смертності;

Чп — чисельність померлих;

— коефіцієнт шлюбності в розрахунку на 1000 осіб:

де Кш — коефіцієнт шлюбності;

Чш — чисельність зареєстрованих шлюбів;

— коефіцієнт розлучень в розрахунку на 1000 осіб:

де Кр — коефіцієнт розлучень;

Чр — чисельність зареєстрованих розлучень.

З об'єктивних і суб'єктивних причин одна частина населення перебуває у постійному русі (наприклад, територіальному, соціальному, професійно-кваліфікаційному), інша — здатна і потенційно готова до зміни місця проживання, роботи, посади, соціального статусу, професії, професійно-кваліфікаційних характеристик і навіть способу життя в цілому. Переміщення людей можуть бути одиничними, разовими, регулярними або нерегулярними, систематичними або безсистемними, частими і навпаки, тобто мати різний характер, властивий певному типу населення.