115.Оцінка дохідності інвестиційного портфеля з урахуванням ризику.

Щоб визначити наскільки успішним був вимір конкретного портфеля порівняно з ринком у цілому та іншими портфелями, слід розрахувати параметри рівнянь так званих апостеріорних ліній інцест-го портфеля та ринку ЦП у цілому. Для оцінки ефективності управління інвестиційним портфелем по суті застосовується така сама методика з використанням не очікуваних, а фактичних даних щодо всіх показників дохідності (без ризикової ставки, дохідності ринку (фондового індексу), дохідності інвестеційного портфеля). Методика оцінювання дуже проста – в системі координат на осі ОХ розміщуються значення коефіцієнта «бета», на осі ординат – дохідність портфеля. Базою для порівнянь є так звана апостеріорна лінія ринку (SML) для даного інвес-го портфеля, яка починається на осі ординат з точки, яка відповідає безризиковий ставці дохідності, та проходить крізь точку так званої еталонної дохідності. Фактична лінія дохідності інвес-го портфеля проводиться з точки без ризикової дохідності (на осі ординат) і проходить через точку середньої дохідності цього інвес-го портфеля. Якщо лінія дохідності інвес-го портфеля проходить нижче лінії SML – управління вважається неефективним, і навпаки.

116.Апостеріорна ринкова лінія портфеля цінних паперів.

Щоб визначити наскільки успішним був вимір конкретного портфеля порівняно з ринком у цілому та іншими портфелями, слід розрахувати параметри рівнянь так званих апостеріорних ліній інцест-го портфеля та ринку ЦП у цілому.

Базою для порівнянь є так звана апостеріорна лінія ринку (SML) для даного інвес-го портфеля, яка починається на осі ординат з точки, яка відповідає безризиковий ставці дохідності, та проходить крізь точку так званої еталонної дохідності. Фактична лінія дохідності інвес-го портфеля проводиться з точки без ризикової дохідності (на осі ординат) і проходить через точку середньої дохідності цього інвес-го портфеля. Якщо лінія дохідності інвес-го портфеля проходить нижче лінії SML – управління вважається неефективним, і навпаки.

4 етапи механізму розрахунку всіх необхідних параметрів для оцінювання ефективності управління та оцінювання ефективності а допомогою апостеріорної лінії SML:

По-перше, потрібно розр-ти середню без ризикову процентну ставку (r_af) і середню дохідність ринку(r_am) за певний період (як правило- місяць або квартал). Для цого використовуються статистичні дані про облікову ставку центрального банку, динаміку різноманітних фондових індексів. Роз-к проводиться за формулою:

, де r_tf – середнє значення безризикової ставки за період t;

r_tm - середнє значення дохідності ринку в цілому за період t;

Т –к-ть періодів.

По-друге, за статистичними та звітними даними розр-ся ринковий ризик (β портфеля)

По-третє, обч-ся еталонна дохідність портфеля (r_e), тобто така дохідність, яку повинен мати інвес-й портфель пр. заданому рівні ринкового ризику «бета» в разі, коли інші чинники не впливають на її рівень і розр-ся за ф-лою: r_e = r_af+β*( r_am - r_af), де

r_e - дохідність еталонного портфеля;

r_af та r_am – середньозважена без ризикова ставка та ринкова ставка дохідності;

β – апостеріорна «бета».

Також застосовується апостеріорна (або історична) «альфа»- різниця між середньою дохідністю портфеля та його еталонною дохідністю, що розр-ся за ф-лою:

α = r_a - r_e;де

α - апостеріорна (або історична) «альфа»

r_a - середня дохідність портфеля;

r_e – дохідність еталонного портфеля.

Якщо значення цього коефіцієнта є більшим від нуля, це означає, що середня дохідність інцест-го портфеля перевищувала дохідність еталонного портфеля і свідчить про ефективне управління портфелем.

По-четверте, складається рівняння апостеріорної характеристичної лінії даного інвес-го портфеля, що роз-ся за ф-лою: r_а = r_af + α+β*( r_am - r_af),

де r_a - середня фактична дохідність інвес-го портфеля;

r_af та r_am – середньозважена без ризикова ставка та ринкова ставка дохідності;

β – апостеріорна «бета».

α - апостеріорна (або історична) «альфа»

Отже, фактична дохідність інвес-го портфеля представляється в розгорнутому вигляді та складається з без ризикової дохідності, «історичної альфи» портфеля і надлишкової дохідності фондового індексу, скоригованої на ринковий ризик (β). Значення історичної «альфи» пояснює ту частину дохідності портфеля, яка забезпечується ефективною роботою компанії з управління активами.