98.Вплив зміни ринкової дохідності на дохідність фінансового активу: коефіцієнт “бета”.

Ринковий ризик портфелю (або систематичний ризик) вимірюється за допомогою розрахунку коефіцієнту “бета”. Вважається, що цей коефіцієнт дає змогу належним чином оцінити загальний ризик клієнта, який крім вкладення у даний інвестиційний фонд володіє багатьма іншим фінансовими активами. Коефіцієнт ринкового ризику, який прийнято називати апостеріорною бетою.

Вказаний коефіцієнт може бути розрахований стосовно окремих акцій, інших об’єктів інвестування чи портфелів інвестицій. Для обчислення β-коефіцієнта слід обробити статистичні дані, які характеризують варіацію (коливання) рентабельності обраного об’єкта інвестицій за кілька попередніх періодів, безризикову процентну ставку і середню дохідність ринкового портфеля. З цією метою слід розрахувати такі показники:середнє квадратичне (стандартне) відхилення значень рентабельності аналізованого активу;коефіцієнта кореляції;середньоквадратичне (стандартне) відхилення рентабельності інвестицій по ринку в цілому.

Значення b-коефіцієнта слід інтерпретувати таким чином:

якщо b = 1, то ризик інвестицій в аналізований актив знаходиться на рівні ринкового, а отже, і премія за ризик буде наближеною до середньоринкової ставки дохідності;

якщо b > 1, то вкладення в актив вважатимуться такими, яким властивий вищий, ніж середньоринковий рівень ризиковості, а отже, інвестори вимагатимуть більшу, ніж середньоринкову норму дохідності;

якщо b < 1, то це свідчить про нижчий за середньоринковий ризик інвестицій в аналізований актив, як наслідок — премія за ризик, на яку сподіватиметься інвестор буде меншою, ніж середньоринкова;

якщо b = 0, то це означає, що ризик вкладень в актив становить 0; ідеться про безризикові інвестиції.

Формула характеризує співвідношення між фактичною доходністю портфелю, доходністю, розрахованою за фондовим індексом та доходністю вкладень у безризикові фінансові активи (тобто базовою процентною ставкою фінансового ринку) за певний проміжок часу. Зростання ринкового ризику (коефіцієнта b) означає, що “надлишкова” доходність інвестиційного портфелю, оцінка ефективності якого проводиться, зростає, що свідчить про зростання ризикованості вкладень у даний портфель. Якщо доходність портфелю, що аналізується протягом усього часу відповідала доходності, розрахованій за фондовим індексом, коефіцієнт b складатиме 1, тобто ризикованість нашого портфелю повністю ідентична ризику інвестицій у відповідний тип цінних паперів. Якщо зазначений коефіцієнт менше 1, це означає, що доходність портфелю протягом періоду зазнавала менших коливань у порівнянні з доходністю ринку в цілому, що свідчить про меншу ризикованість цього портфелю.

99. Несистематична дохідність фінансового активу: коефіцієнт “альфа”.

З огляду на природу кожного з компонентів загального ризику портфеля, їхній вплив на очікувану дохідність фінансових акти­вів є різним. Зрозуміти характер цього впливу дозволяє так звана ринкова модель, яка також має назву однофакторної моделі, оскільки визначає вплив на дохідність фінансових ак­тивів лише одного фактора — поведінки ринку в цілому.

Із припущення, що дохідність фінансових активів відповідним чином пов'язана з дохідністю ринкового портфеля, випливає, що зміни останнього призведуть до збільшення або зменшення цін ука­заних активів. Відображенням взаємозв'язку між поведінкою ринку та дохідністю фінансового активу є такий вираз:

R_it = _і + ß_iR_mt + E_it,

де R_it – доход активу і у період t;

R_mt – доход ринкового портфеля у період t;

_і - параметр неринкової складової доходності t;

ß_I – параметр, що відображає вплив зміни ринкової доходності на доходність і-го активу;

E_it – параметр випадкової помилки, що відображає специфічний ризик інвестування в даний актив.