120. Витрати фінансових посередників та їх класифікація за функціональним призначенням.

Витрати фінансових посередників класифікуються за їх функціональним призначенням, в залежності від того, з якою метою вони здійснюються. З цією метою розглянемо фінансове посередництво як процес, у ході якого виконуються функції : 1) залучення коштів інвесторів(пасивні операції фінансового посередника); 2) вкладення коштів і управління інвестиційним портфелем (активні операції).; 3) організаційно-адміністративне забезпечення діяльності.

Витрати на залучення коштів інвесторів включають:

винагороди на брокерам та агентам, які забезпечують залучення коштів інвесторів;

витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг);

процентні витрати. У разі якщо фінансовий посередник, крім коштів інвесторів залучає додаткові кошти ( у формі банківських кредитів або випуску облігацій), виникають фінансові витрати, тобто витрати на проценти за користування кредитами. Корпоративним інвестиційним фондам в Україні забороняється проводити розміщення облігацій власного випуску або залучати позики у розмірі, що перевищує 10 % його активів. Залучення позик може здійснюватись для виконання поточних зобов’язань фінансового посередника по викупу власних акцій та інвестиційних сертифікатів у акціонерів, які подали заяви на викуп.

Витрати по активних операціях фінансових посередників - це витрати, безпосередньо пов’язані з проведенням операцій з цінними паперами, до їх складу відносяться:

комісійні витрати по операціях з цінними паперами (оплата послуг брокерів, нотаріусів за укладення та оформлення угод);

збитки від продажу облігацій та акцій (негативний реалізований фінансовий результат);

збитки від знецінення акцій (негативний нереалізований фінансовий результат);

Адміністративні витрати фінансових посередників - це витрати, пов’язані з організаційно-адміністративним забезпеченням їх діяльності :

на управління підприємством (оплата праці менеджерів, фінансових аналітиків, витрати на проведення річних зборів, сплату винагороди спостережній раді, представницькі витрати, витрати на зв'язок, інформаційне забезпечення діяльності );

господарські витрати (витрати на утримання офісних приміщень і офісної техніки, легкових автомобілів, витрати матеріалів);

витрати на консультаційні послуги та правове забезпечення (винагороди адвокатів, юридичних та консалтингових фірм);

витрати на аудит та оцінку майна;

витрати на розрахунково-касове обслуговування (оплата послуг банків, незалежних реєстраторів, депозитарію та зберігача );

винагорода компанії з управління активами.

витрати на оприлюднення проспекту емісії цінних паперів, звітності та інформації про вартість чистих активів інвестиційного фонду;

витрати на сплату податків, придбання ліцензій та здійснення інших обов’язкових платежів.

121. Особливості формування та розподілу прибутку фінансових посередників.

Доходами від основної діяльності інвестиційного фонду є доходи від володіння та комерційної діяльності з фінансовими активами. Формування доходів від управління інвестиційним портфелем є характерними не лише для інститутів спільного інвестування, але й для недержавних пенсійних фондів з урахуванням відмінностей технічного характеру (нормативні вимоги та обмеження щодо складу активів).

Результати діяльності фінансового посередника залежать як від об’єктивних (макроекономічних) економічних чинників, таких як рівень процентної ставки, валютний курс та фондові індекси, так і від якості управління портфелем фонду. Практика свідчить, що при активній інвестиційній політиці (багаторазове придбання і продаж цінних паперів з метою оптимізації портфелю) значно зростають операційні витрати фонду, які можуть навіть перевищити вигоди, отримані за рахунок такої політики

Прибуток фінансового посередника розподіляється між акціонерами згідно з нормами діючого корпоративного права (Закон України “Про господарські товариства”) з урахуванням деяких особливостей. Законодавством, зокрема, встановлено особливий статус і порядок використання прибутку інвестиційних фондів відкритого та інтервального типу. Дивіденди по акціях або інвестиційних сертифікатах таких фондів не сплачуються, прибуток не розподіляється. Прибуток інвестиційних фондів закритого типу може розподілятись між акціонерами або учасниками. Порядок розподілу прибутку таких фондів визначається регламентом інвестиційного фонду закритого типу.