95.Зміст “портфельної теорії” г. Марковіца (вимір очікуваної дохідності та ризику портфеля, визначення досяжної та ефективної множини, визначення параметрів оптимального портфеля).

Теорія портфеля Марковіца – теорія, що визначає принципи формування ефективного інвестиційного портфеля – забезпечення максимальної дохідності за заданого рівня ризику або мінімального ризику за заданого рівня дохідності. Центральним моментом теорії для формування оптимального портфеля є виявлення взаємних кореляційних зв’язків між дохідностями окремих активів. Саме врахування названих зв’язків дозволяє здійснювати ефективну диверсифікацію портфеля та досягати суттєвого зниження ризику портфеля в цілому порівняно із середнім ризиком фінансових інструментів, з яких цей портфель складається.

Очікувана дохідність портфеля залежатиме від значення очікуваної дохідності кожного компонента, що входить до його складу та частки кожного компонента в портфелі. Крім значення стандартного відхилення кожного активу, що входить до до портфелю та їх частки в портфелі, до уваги береться і міра погодженості їхніх поведінок, що в статистиці отримала назву коваріації.

Ризик портфелів, які складаються з великої кількості різноманітних цінних паперів розраховуються як сума стандартних відхилень усіх фінансових інструментів, зважених на квадрати їх часток у портфелі, скоригована на подвоєну коваріацію між усіма можливими парами фін.інструментів, зважену на частку кожного з них.

Крім коваріації, для характеристики поведінкових взаємозв’язків окремих активі широко використовується такий показник як коефіцієнт кореляції, що позначає не функціональну залежність, що виникає під впливом випадкових факторів. Цей показник нормує величину залежності між окремими величинами, набуваючи абсолютних значень від -1 до +1. Кореляція має ключове значення для втілення стратегії диверсифікації портфеля, оскільки дозволяє знизити ризик портфеля при збереженні рівня його дохідності.

Застосування диверсифікації, яке досягається в разі поєднання в портфелі активів з низькою кореляцією дозволяє формувати портфелі, що мають максимальну очікувану дохідність при заданому рівні ризику, або мінімальний рівень ризику при заданій очікуваній дохідності.Сукупність таких портфелів у теорії портфеля отримала назву ефективної множини Г.Марковіца.

Якщо очікувані дохідності обраних для включення до портфеля цінних паперів мають повну позитивну кореляцію(+1), тоді множина можливих портфелів, які можуть бути сформовані з них в термінології портфельної теорії має назву досяжної множини – множина можливих портфелів, які можуть бути сформовані із сукупності обраних інвестором фін.інструментів; за умови використання більш ніж двох інструментів для формування портфеля в загальному випадку досяжна множина графічно набуватиме форми, що нагадує нахилені ліворуч підняту вверх розкриту парасолю.

Серед сукупності можливих портфелів, що входять до ефективної множини, інвестор має вибрати той, який найбільшою мірою відповідає його уявленням про оптимальне співвідношення очікуваної дохідності та міри ризику. Такий портфель має назву оптимального портфеля. Застосування кривих щодо щодо ефективної множини дозволяє розв’язати проблему вибору оптимального портфеля:цей портфель відповідатиме точці дотику кривої байдужості до ефективної межі.