92.Поведінкові стратегії, що використовуються у рамках технічного аналізу.

Не зважаючи на те, що в рамках технічного аналізу використовується надзвичайно широка палітра поведінкових стратегій, в цілому їх можна розділити на дві основні групи: (1) стратегії, що визначають можливі варіанти купівлі або продажу акцій на підставі вивчення доходностей цінних паперів за період, який тільки-но закінчився, та (2) стратегії, що визначають можливі варіанти купівлі або продажу акцій на основі залежностей між курсом цінного паперу, який тільки-но склався, та тим курсом, який склався за відносно довготривалий період.

До першої групи стратегій відносяться так звані інерційні та протилежно направлені стратегії. При застосуванні інерційних стратегій інвестори намагаються знайти з метою придбання ті акції, які нещодавно виросли у ціні, гадаючи, що вони будуть продовжувати зростати і надалі внаслідок інерційного зростання попиту на них. І навпаки, для цілей продажу здійснюється пошук тих цінних паперів, які нещодавно значно впали у ціні, оскільки вважається, що попит на них інерційна буде зменшуватися та, відповідно, зменшуватиметься і їх курс. При застосуванні протилежно направлених стратегій дії інвесторів є абсолютно протилежними тенденціям, які у даний час панують на фондовому ринку: інвестори, які притримуються цієї стратегії, купують цінні папери, від яких інші намагаються позбутися в силу несприятливого руху курсу цих цінних паперів, а продають ті цінні папери, які зростають у ціні та, як правило, переважно купуються більшістю інших інвесторів. Застосування протилежно направлених стратегій пояснюється наступним чином: на думку прихильників цих стратегій, інвестори у основній своїй масі надають новинам занадто великого значення, а, відтак, як оптимізм, так і песимізм стосовно можливого розміру підвищення або зниження курсів відповідних цінних паперів є, зазвичай, перебільшеним.

До другої групи стратегій відносяться стратегії змінної середньої та розриву лінії ринку. При застосуванні стратегій змінної середньої (їх є декілька модифікацій) інвестори намагаються знайти такі цінні папери, курс яких на момент закриття організованого ринку значно відрізняється від усередненого курсу цих же цінних паперів за попередній відносно довготривалий період (як правило – 200 днів). Така процедура розрахунків та відбору цінних паперів є основним аналітичним інструментарієм прихильників стратегій змінної середньої та повторюється кожного дня. Отже, застосування стратегій змінної середньої гіпотетично може забезпечити інвестору доход вище середнього. Стратегія розриву лінії ринку — інвестор обирає найвищі і найнижчі курси того чи іншого паперу за відносно довготривалий період (як правило – за 200 днів). Сигнал на покупку цінного паперу поступає тільки тоді, коли курс даного цінного паперу закриття ринку є вищим, ніж найвища ціна за цей день, за умови, що курс на момент закриття попереднього біржового дня був нижчим самої високої ціни у той день. І навпаки, сигнал на продаж цінного паперу виникає, коли його курс на момент закриття ринку є нижчим за найнижчу ціну, що була зафіксована у цей день, за умови, що попереднього дня курс на момент закриття був вищим, ніж найнижча ціна цінного паперу, що мала місце того дня. Так само, як і щодо усіх попередніх стратегій, проведені дослідження показали, що дана стратегія може принести інвестору результат, який забезпечить доходність вище середньої.