88.Зміст фундаментального аналізу та його інформаційна основа.

Фундаментальний аналіз заснований на дослідженні окремих факторів, що впливають на динаміку показників, що вивчаються, і визначенні можливої зміни цих факторів у майбутньому періоді.

Фундаментальний аналіз – напрям фінансового аналізу, в основі якого – вивчення різноманітної інформації, що стосується або може стосуватися фінансового стану емітента, визначення на цій основі «істинної» вартості фінансових інструментів, випущених емітентом, та її порівняння з ринковою ціною цих фінансових інструментів; невідповідність між «істинною» вартістю фінансового інструмента і його ринковою ціною свідчить про те, що фінансові інструменти недооцінені чи переоцінені ринком, відповідно, такі інструменти слід купувати (якщо вони недооцінені) або продавати (якщо вони переоцінені).Отже, головною метою фундаментального аналізу є визначення тих ринкових інвестиційних активів, чия оцінка є завищеною або заниженою. Зміст фундаментального аналізу полягає і в здійсненні оцінки однієї чи кількох фінансових змінних, що стосуються окремого фінансового активу, групи активів або загального стану економіки в цілому, і їх порівнянні з відомою загальною оцінкою.

Інформаційною основою фундаментального аналізу є:

• баланси,

• звіти про фінансові результати (про прибутки та збитки),

• про рух грошових коштів,

• про власний капітал та деякі інші.

89.База для порівняння, як найважливіший аспект фундаментального аналізу.

Фундаментальний аналіз заснований на дослідженні окремих факторів, що впливають на динаміку показників, що вивчаються, і визначенні можливої зміни цих факторів у майбутньому періоді.

Вибір та розрахунок відносних показників, їх порівняння та взаємозв’язок, інтерпретація отриманих результатів здійснюються аналітиками, виходячи із власних професійних суджень щодо адекватності відображення за допомогою тих чи інших показників специфіки діяльності емітента, необхідної глибини аналізу.

Одним з найважливіших аспектів фундаментального аналізу є вибір бази для порівняння. Варіантів такого вибору є досить багато, але найчастіше здійснюються такі порівняння:

• порівняння з абсолютними стандартами;

• порівняння з коефіцієнтами «середньої» фірми тієї самої галузі або, як варіант, – з показниками групи «базових» фірм (бенчмаркінг);

• порівняння коефіцієнтів у часі (тобто визначення їх динаміки).

На практиці використання лише якогось одного варіанта як бази для порівняння відносних показників зустрічається досить рідко: одні показники доцільніше порівнювати з абсолютними стандартами та коефіцієнтами «середньої» фірми, інші – з аналогічними показниками цієї самої корпорації за відповідні періоди в минулому. Наприклад для прогнозування можливості банкрутства корпорації та виявлення рівня ризику цінних паперів, які випускаються нею в обіг, доцільно використовувати порівняння з абсолютними стандартами (нормативним рівнем коефіцієнтів), для виявлення місця корпорації на відповідному галузевому сегменті ринку (конкурентних переваг і недоліків порівняно з іншими корпораціями) доцільно здійснювати бенчмаркінг або порівняння із середньогалузевими коефіцієнтами, для виявлення тенденцій у поліпшенні чи погіршенні фінансового стану корпорації в цілому або окремих його аспектів — порівняння відповідних коефіцієнті у часі.