84. Поняття ризику фінансового інвестування та його оцінка.

Інвестиційний ризик уявляє собою можливість нездійснення запланованих цілей інвестування (таких, як прибуток або соціальний ефект) і отримання грошових збитків. Цей ризик необхідно оцінювати, обчислювати, описувати та планувати, розробляючи інвестиційний проект.

Розрізняють загальноекономічний ризик, що походить від несприятливих умов в усіх сферах економіки, та індивідуальний ризик, пов’язаний з умовами даного проекту.

Залежно від чинників виділяють такі види інвестиційного ризику :♦ політичний ризик; ♦ загальноекономічний ризик;

♦ правовий ризик; ♦ технічний ризик; ♦ ризик учасників проекту;♦ фінансовий ризик;♦ маркетинговий ризик;♦ екологічний ризик.

Розрахунок рівня ризику здійснюється за такою методикою:

Знаходимо середньоочікуване значення (Мх), яке буде показувати де-

яке орієнтовне значення параметру, навколо якого будуть групуватись з

найбільшою вірогідністю реальні показники [6, с. 142]:

Мх = ΣPі · Di ,

де: Мх _ середньоочікуване значення доходу; Pі – ймовірність одержання до-

ходу; Dі – сума очікуваного доходу.

Необхідно визначити дисперсію (математичне очікування квадрату

відхилення значень очікуваного доходу від його визначеного математичного

очікування) : Dx = Σ Pі ·(Di – Мх)2 , (2)

де Dx – дисперсія (математичне очікування квадрату відхилення значень па-

раметру (X) від його визначеного математичного очікування).

Розраховуємо значення середньоквадратичного відхилення :

Sх = Dx, (3)

де: sх – середньоквадратичне відхилення; sх1 = 838,4 грн.; sх2 = 967,6 грн.

Параметр sх найчастіше використовується як абсолютна міра ризику: чим більше його значення, тим і більший ризик.

Визначаємо коефіцієнт варіації, який показує, яку відносну частку становить ризик від очікуваного параметру:

V' = sх/Мх , (4)

де V' – коефіцієнт варіації.

85.Класифікація ризиків, ринковий (систематичний) та власний (несистематичний) ризик.

Інвестування не можна розглядати без урахування ризику, тобто вірогідності відхилення величини фактичного інвестиційного доходу від очікуваного. Однак потрібно розуміти, що ризик— це не тільки втрати, а й додатковий прибуток, тобто разом з можливістю понести втрати існує альтернатива отримання додаткових доходів (прибутків), тобто ризикованість будь-якого підприємства є альтернативою його дохідності.

Систематичний ризик пов'язаний із загальною економічною та політичною ситуацією в країні й навіть у світі, зростанням цін на ресурси, загальноринковим падінням їх на всі фінансові активи. А тому його ще називають ринковим ризиком. Причиною виникнення його є зовнішні події, що впливають на весь ринок: зміна відсоткових ставок, економічний спад, інфляція, політичні кризи. Оскільки систематичний ризик пов’язаний з подіями, що зачіпають інтереси усіх суб’єктів ринку, то його неможливо усунути (зменшити) шляхом формування інвестиційного портфеля (шляхом його диверсифікації), оскільки в процесі коливання ринкової кон'юнктури рівень цін окремих фінансових інструментів змінюється пропорційно до загального ринкового індексу. Тобто систематичний ризик є недиверсифіковуваним. Оцінити можна за допомогою бета-коефіцієнта. Усунути негативний вплив Р.с.(р.) можна шляхом хеджування.

Несистематичний ризик пов'язаний із фінансовим станом конкретного емітента цінних паперів, тому його ще називають власним ризиком. Ризик виявляється на макрорівні та визначає здатність емітента підтримувати рівень доходу н випущені ним фінансові інструменти. Цей ризик піддається управлінню (зменшенню) шляхом створення портфеля інвестицій. Несистематичний ризик включає в себе галузевий та фінансовий ризики. Інвестор має змогу уникнути даного ризику, сформувавши ефективний портфель, тобто такий набір цінних паперів, який уможливлює взаємне компенсування коливання дохідності різних інструментів, коли недостатня дохідність одного цінного паперу компенсується підвищеною дохідністю іншого. Для зниження несистематичного ризику і застосовується метод диверсифікації.

Систематичний та несистематичний ризики в сукупності утворюють загальний ризик інвестицій, який пов’язаний з їх здійсненням. Питання зменшення загального ризику інвестицій (в першу чергу — несистематичного) висвітлюється так званою теорією портфеля.