Питання для обговорення на семінарі

1. Основні характеристики світової економіки і стратегія сучасного економічного розвитку.

2. Нерівномірність розвитку економіки окремих регіонів і країн світу.

3. Міжнародна торгівля.

4. Протекціонізм і вільна торгівля. Вільні економічні зони.

5. Міграція робочої сили і її наслідки.

6. Міжнародний рух капіталів.

7. Міжнародні валютні відносини.

8. Роль міжнародних економічних організацій у розвитку світової економіки.

Теми реферативних повідомлень

1. Україна і світова економіка.

2. Основні форми міжнародного співробітництва України.

3. Міжнародна економічна інтеграція.

Список використаної та рекомендованої літератури

1. Боброва В.Я. Основи ринкової економіки і підприємства. – К., 2003 р.

2. Боринець С.Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини: підручник для студентів вузів. – К.: Знання, 1999.

3. Бровкова Е.Г., Продиус И.П. Внешнеэкономическая деятельность – К.: Сирин, 2000.

4. Бураковський И.Т. Теорія міжнародної торгівлі. – К. – 1999.

5. Галушка З.І., Комарницький І.Ф. Економічна теорія. Навчальний посібник для вищих навчальних закладів. – Чернівці. – 2007.

6. Герчикова І. Н. Международные экономические организации. – 2001.

7. Дахно І.І., Бовтрук Ю.А. Міжнародна економіка. – К.: МАУП, 2002.

8. Дахно I. I. Міжнародна торгівля: Навч. пociбник. – К.: МАУП, 2003.

9. Економічна теорія: За редакцією В. М. Тарасевича. – К., 2006.

10. Кандиба А.Н. Світова економіка, міжнародні відносини та зовнішньоеконо­мічна діяльність. – К. – 1996.

11. Кредісов Л.І. Управління зовнішньоекономічною діяльністю. – К. – 1998.

12. Киреев А.П. Международная экономика: Учеб. пособие для ву-зов: В 2 ч. – М.: Междунар. отношения. – 2000.

13. Козик В.В., Панкова Л.А., Даниленко Н.Б. Міжнародні економічні відносини. Навчальний посібник. – К. – 2000.

14. Курс экономической теории: учебник. – Киров:"АСА", 2004.

15. Новіцький В.Є. Міжнародна економічна діяльність України. – К., 2003.

16. Носаченко І.М. Зовнішньоекономічні аспекти ринкової економіки. – Львів: видавництво “Світ”, 2000.

17. Михайлушкин А.И. Экономика. – М.: Высш. шк., 2004.

18. Мочерний С.В. Економічна теорія. Посібник. – К.: Видавничий центр «Академія», 2003.

19. Основи економічної теорії. Посібник за ред. Мочерного С.В. – К.: «Академія», 1998.

20. Основи економічної теорії: Підручник. – К.: ЦУЛ., 200.

21. Посталовський Р.М., Мотусевич М.К. Теорія економіки. – К.: НМЦВО, 2004.

Тема 18. Глобалізація економіки: проблеми та шляхи вирішення

Мир – чеснота цивілізації, війна – її злочин.

(Віктор Гюго)

1. Глобалізація як форма світогосподарських зв’язків.

2. Основні глобальні проблеми сучасності, їх класифікація.

3. Шляхи подолання глобальних проблем. Форми міжнародного співро­бітництва у вирішенні глобальних проблем.

1. Глобалізація як форма світогосподарських зв’язків

Перед сучасним людством постав цілий ряд проблем, що завдяки масштабності і важливості для життєдіяльності людей одержали назву глобальних. Глобальні проблеми людства – сучасні проблеми існування і розвитку людства в цілому.

Глобалізація (від франц. global – “всезагальний”, такий, який охоплює усю земну кулю”) – складний, багатогранний процес, який охоплює усі сторони суспільного розвитку і втілюється у зростаючій взаємозалежності країн світу в результаті формування єдиного всесвітнього господарського організму.

В умовах глобалізації інтернаціоналізація економіки набуває нових рис:

• формується глобальне світове виробництво на основі інтенсифікації діяльності транснаціональних корпорацій та розвитку довгострокових виробничих зв’язків;

• кардинально міняється зміст світових господарських зв’язків: темпи зростання міжнародної торгівлі випереджають темпи зростання виробництва, а фінансові операції перевищують обсяги експорту товарів та послуг;

• змінюється спрямованість і структура міжнародної торгівлі, зростає товарообмін наукоємною, високотехнологічною продукцією між розвинутими країнами;

• зростає орієнтація розвинутих економік на активізацію людського фактора, здатність генерувати нові знання, швидко їх застосовувати, використовуючи сучасні методи обробки інформації;

• інтенсифікується пошук світового центру управління та інструментів регулювання глобальних світогосподарських процесів.

Глобальна економіка – якісно новий стан світової економіки, яка поступово перетворюється у цілісний глобальний організм, поєднаний гігантською виробничо-збутовою мережею, глобальною фінансовою системою, планетарною інформаційною сіткою тощо.

Процес глобалізації розгортається під впливом сукупності факторів. Серед них:

• науково-технічний прогрес, революція в інформаційних технологіях;

• розвиток міжнародної інфраструктури, нових поколінь транспорту і зв’язку;

• поглиблення міжнародного поділу праці, подальший розвиток інтернаціоналізації виробництва;

• геоекономічні та геополітичні трансформації, пов’язані із розпадом соціалістичної системи та посиленням ринкової уніфікації сучасного світу;

• послаблення ролі традицій, соціальних зв’язків і звичаїв, інтернаціоналізація освіти, культурного простору тощо.

Наслідки глобалізації економіки пов’язані з формуванням загальнопланетарного науково-інформаційного простору, глобальних ринків робочої сили, товарів, інформаційних технологій на основі поступового демонтажу торговельних бар’єрів, підписання багатосторонніх торговельних угод тощо. Зростає відкритість та взаємозалежність національних економік, збільшуються обсяги і швидкість фінансових операцій, відбувається становлення єдиного світового виробництва, зростає кількість наднаціональних структур регулювання світового господарства, міжурядових та неурядових міжнародних організацій.

Водночас глобалізація здійснює суперечливий вплив як на окремі держави, так і на світову економіку в цілому. З одного боку вона відкриває небачені раніше можливості економічного зростання на основі:

• прискорення процесу поширення передових технологій, розвитку творчості та нововведень;

• удосконалення механізму розподілу ресурсів, підвищення ефективності їх використання на основі розвитку глобальної конкуренції;

• підвищення якості життя, покращення добробуту сімей, розширення можливостей вибору та доступу до нових ідей, знань;

• посилення міжнародної координації, зменшення загрози міжнародних конфліктів, локальних воїн;

• поширення ідей гуманізму, демократії, захисту громадянських прав та основних свобод людини.

Водночас глобалізація економіки породжує небачені загрози та ризики в результаті:

• поглиблення нерівності соціально-економічного розвитку країн в глобальних масштабах;

• посилення диспропорцій у світовій економіці, зростання розриву між товарними та фінансовими ринками, загрози глобальних криз;

• зростання конфліктів різного характеру та масштабу, створення глобальної сітки злочинного бізнесу, міжнародного тероризму;

• втрати національної ідентичності, поширення єдиних стандартів на національні культури;

• загострення глобальних проблем.