Сучасні економічні теорії

Назва економічного

вчення

Період

формування

Визначні

представники

Основні ідеї

1

2

3

4

Маржиналізм

(неокласична економічна теорія)

70-ті роки XIX ст.

Герман Госсен, Йоган фон Тюнен (німецькі дослідники), Жюль Дюпюї, Антуан Курно, Леон Вальрас (Франція), Карл Менгер, Фрідріх фон Візер, Ейген Бем-Баверк (Австрія), Альфред Маршалл, Артур Пігу, Ральф Джорж Хоутрі (Англія), Джон Бейтс Кларк (США), Кнут Вікссель (Швеція), Вільфредо Парето (Італія)

Маржиналізм від французького – граничний. Основою маржина­лізму є теорія граничної корис­ності, згідно з якою ринкова ціна товару визначається не суспільно необхідними витратами праці, а ступенем насичення потреби у ньому, корисністю останньої оди­ниці запасу певного виду товарів. Дана теорія протиставляється трудовій теорії вартості. Її автори висунули також теорію загальної економічної рівноваги, згідно якій механізм вільної конкуренції забезпечує "справедливу" вина­городу кожному з факторів виробництва і повне використан­ня економічних ресурсів. Використовували психологічний підхід та математичні методи. Методологічними засадами нап­ряму є мікроаналіз (конкуренція, вільний ринок).

1

2

3

4

Кейнсіанство

30-ті роки XX ст.

Джон Мейнард Кейнс (Англія), Елвін Хансен, С.Харріс, (США)

Лежить в основі сучасної економічної теорії (економікс). Економічне вчення про необхідність і значимість держав­ного регулювання економіки за допомогою широкого вико­ристання державою фіскальної, кредитно-грошової політики й інших основних заходів впливу на ринковий механізм. Основні цілі – підтримка повної зайнятості за рахунок збільшення державних витрат, інфляційної та податкової політики.

Монетаризм

1950 р. – по тепер. час

Мілтон Фрідмен (США)

Гроші та грошову систему розглядають як вирішальний фактор зростання валового національного продукту і головну причину інфляції, а грошово-кредитну політику – як найважливіший інструмент здійснення економічної політики держави. Ідея економічної свободи реалізується на думку Фрідмена, невтручанням держави в економіку та зменшенням тієї частки національного продукту, що становить доходи держави. Основний принцип монетаризму полягає в тім, що альтернативи ринковому механізму не існує.

Інституціоналізм

20-ті роки XX ст.

ТомасВеблен, Джон Роджержс Коммонс, Уеслі Клер Мітчелл, Рональд Коуз (США), Джон Кеннет Гелбрейт (Канада)

Напрям виник в кінці XIX століття і остаточно сформувався як альтернатива неокласичному напряму, головною особливістю його є дослідження всієї суку­ності соціально-економічних факторів (інститутів), які розглядаються у взаємозв'язку і взаємообумовленості і в історичному контексті, а також ідея соціального контролю суспільства над економікою.