3. Технологічний вибір в економіці. Крива виробничих можливостей
Суспільство прагне отримати максимальну кількість товарів та послуг, вироблених обмеженими ресурсами. Щоб цього досягти, необхідно забезпечити:
а) повну зайнятість (розуміється використання всіх пригодних для цього ресурсів: робочої сили, земель, обладнання);
б) повний обсяг виробництва (ресурси потрібно розподіляти ефективно: 1) їх потрібно використовувати там, де вони принесуть найбільший дохід; 2) необхідно застосовувати найсучасніші технології.
Оскільки ресурси рідкі, то навіть при повній зайнятості і повному обсягу виробництва не можна забезпечити необмежений випуск товарів та послуг. Виникає нова проблема вибору товарів і послуг: які слідує виробляти, а від яких потрібно відмовитись.
Продемонструвати ефект вибору можна за допомогою кривої виробничих можливостей.
Продемонструємо класичний приклад. Припустимо, що економіка виробляє не безмежну кількість товарів та послуг, а лише два продукти – масло і гармати. Масло символізує споживчі товари, гармати – засоби виробництва. Будемо виходити з того, що якщо все населення країни буде виробляти гармати, то отримає 15000 шт. Якщо ж масло, то 5000 т. Звичайно гармати і масло можуть вироблятися одночасно. В зв'язку з тим, що ресурси обмежені, то при збільшенні виробництва гарматів, прийдеться скоротити виробництво масла і навпаки. Графік показує максимально можливе виробництво масла і гарматів.
Таблиця 3.2
Шкала виробничих можливостей з виготовлення гармат і вершкового масла
Варіант |
Гармати, тис. шт. |
Масло вершкове, тис. т |
A |
15 |
0 |
B |
14 |
1 |
C |
12 |
2 |
D |
9 |
3 |
E |
5 |
4 |
F |
0 |
5 |
Рис. 3.2. Графік виробничих можливостей
Крива виробничих можливостей – це модель, яка показує максимально можливий обсяг виробництва яких-небудь товарів при існуючому в даний момент обсягу ресурсів.
1. Економіка ефективна, якщо виробляється одна із комбінацій товарів, відповідна будь-якій точці на кривій АF. Крива виробничих можливостей має вигнуту форму, тому що зі збільшенням виробництва однієї продукції альтернативні витрати для виробництва додаткової одиниці, виражені в можливостях виробництва іншої продукції, зростають (переміщення точки по кривій).
2. Всі точки, які лежать нижче кривої АF – в країні безробіття, а значить недовикористовується такий фактор, як труд, тобто це точки неефективного використання ресурсів.
3. Виробництво на рівні точки О, взагалі не існує, так як ця точка лежить за межею виробничих можливостей економічної системи.
Положення кривої виробничих можливостей з часом може змінюватися під впливом ряду причин:
ступінь використання економічних ресурсів в економіці в даний момент;
технологічні зміни, технологічний прогрес;
збільшуючи чи зменшуючи пропозицію ресурсів;
вибір в теперішньому точки на кривій, яка створить вплив на положення кривої в майбутньому.
Альтернативна вартість – це ціна, яка вимірюється через іншу річ.
Вибір альтернативних варіантів передбачає раціональну поведінку суб'єктів економіки: вони повинні приймати економічні рішення з урахуванням обмеженості ресурсів та необхідності їх раціонального використання.
Закон зростання альтернативних витрат – при збільшенні обсягу продукції, неминуче зростають витрати на одиницю товару в іншій групі. В нашому прикладі масло трансформувалось в гармати, тому криву виробничих можливостей ще називають кривою трансформації.
ШЛЯХИ ЗРОСТАННЯ ВИРОБНИЧИХ МОЖЛИВОСТЕЙ |
|
Екстенсивний – нарощування виробничих можливостей шляхом збільшення кількості виробничих ресурсів |
Інтенсивний – нарощування виробничих можливостей при кількісно незмінних виробничих ресурсах |
|
|
Рис. 3.3. Шляхи зростання виробничих можливостей
Кількість виробничих ресурсів є обмеженою. Це призводить до неможливості одночасного задоволення всіх потреб людини і суспільства. Знання економічних закономірностей допомагає розподілити виробничі ресурси таким чином, щоб результат виявився максимальним, тобто задоволення потреб споживача було найбільш повним.
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
Рис. 3.4. Економіка – наука про вибір