9. Інформаційні агентства України:

Джерелом значної частини міжнародних новин для українських споживачів є світові та вітчизняні інформаційні агентства. Як наслідок – ЗМІ розповідають про життя в Україні за кордоном, ЗМІ виступають джерелом міжнародної інформації, ЗМІ налагоджують партнерські стосунки із зарубіжними мас-медіа.

Державне інформаційне агентство України – Укрінформ (українське національне інформаційне агентство), яке друкує повідомлення українською, російською, англійською та німецькою мовами. В Україні агентство представлено власними кореспондентами і фотокореспондентами в усіх областях України. У Сумах – Сергій Ханін.

Серед численних українських недержавних інформаційних агентств одним із лідерів є УНІАН. Воно призначене для забезпечення зарубіжних ЗМІ, а також інших зарубіжних закладів, організацій, окремих громадян об’єктивною інформацією про життя України та її народу, а серед головних завдань – організаційне забезпечення програм перебування в Україні зарубіжних журналістів, сприяння проведення міжнародних заходів. На сьогодні воно стало джерелом оперативної і достовірної інформації про життя за кордоном для українських громадян. Інформацію УНІАН використовують майже 500 друкованих та електронних ЗМІ.

В інформаційному просторі України тривалий час працює й інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна». Воно випускає 26 інформаційних продуктів на політичну й економічну тематику, кожен з яких має варіант англійською мовою. Агентство співпрацює з найбільшим світовим інформаційним агентством Reuters. Характерною особливістю новин «Інтерфаксу» є доповнення їх глибоким аналітичним матеріалом.

Отже, інформаційні агентства здатні підвищити інтегрованість України до світового інформаційного простору і створити достатні інформаційні можливості для формування правильного уявлення світового співтовариства про нашу державу.

10. Зу «Про інформаційні агентства»

Стаття 1. Інформаційними агентствами згідно з цим Законом є зареєстровані як юридичні особи суб'єкти інформаційної діяльності, що діють з метою надання інформаційних послуг.

Стаття 4. Законодавство України про інформаційні агентства складають Конституція України, закони України «Про інформацію», «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про телебачення і радіомовлення», «Про державну таємницю», цей Закон, інші законодавчі акти України, міжнародні договори в галузі свободи слова та інформації, ратифіковані Україною.

Стаття 5. Діяльність інформаційних агентств – це збирання, обробка, створення, зберігання, підготовка інформації до поширення, випуск та розповсюдження інформаційної продукції.

Інформаційні агентства не мають права розголошувати у своїх матеріалах державні таємниці, спонукати до насильницьких дій, повалення конституційного ладу, територіальної цілісності, расову, національну, релігійну ворожнечу, розхитування суспільної моралі, розкривати тактику і методику розслідування.

11. Промова

Найважливіше у промові є план, у якому розгортається логічна структура. Промову зручніше розподіляти на три композиційно-логічні частини: вступ, головну частину і висновки.

Вступ і висновки являють собою обрамлення промови. Вступ є зачином, введенням слухача або читача в тему повідомлення. Також він несе значне психологічне навантаження. Значна частка успіху оратора визначається вдалим виступом. Важливим засобом привернення уваги є звернення. Форма звернення залежить від обставин, складу аудиторії та виду виступу. Тривалість виступу визначається тривалістю усієї промови, настроєм аудиторії і відношенням аудиторії до промови і оратора.

Закінчувати промову потрібно так само рішуче, як і починати. Затягування промови, перевищування регламенту – ознака неграмотності оратора, який не хоче враховувати можливості слухачів.

В головній частині розкривається тема, вирішується конкретна ціль виступу. Логічна структура головної частини промови повинна бути ясною, одне положення має витікати з іншого. Композиція виступу повинна забезпечити і певну зацікавленість до змісту, коли аудиторія постійно ніби задається запитанням «а що ж далі?» або «чому?». Наступні слова оратора дають відповіді на ці питання, падаючи таким чином на підготовлений грунт.

Побудова промови:

• індуктивний метод (рух думки від окремого до загального)

• дедуктивний метод (хід викладення промови від загального до конкретного);

• метод аналогії (допомагаємо слухачам зробити висновок по аналогії. Використовується переважно у випадках, коли треба пояснити свою думку, зробити її більш зрозумілою).

Отже:

1. виступ оратора має бути ясним, чітким, конкретним. Оратор не повинен використовувати туманні, двозначні розмірковування, перескакувати з однієї думки на іншу.

2. оратор повинен бути послідовним, не припускатися суперечливих думок і виразів;

3. усі висунуті ним положення повинні бути обґрунтовані, спиратися на факти, приклади з реального життя.

Размещено на Allbest.ru