Висновки

1.Історико-фiлософський та психолого-педагогічний аналiз проблеми iнтеграцiї показує її актуальність протягом всього її розвитку. Позитивний досвід інтеграції знань у професійно-технічній школі років був частково знівельований у період посиленої уніфікації та диференціації змісту освіти, однак його доцільно використати у майбутньому. У зв’язку з багатоплановістю поняття “інтеграція” воно переобтяжене значною кількістю різноманітних характеристик, що зумовлює труднощі впровадження інтеграційних процесів на практиці. Виявлено стійку тенденцію до використання проблемного підходу до структурування змісту сучасної освіти.

2.Методологічний та дидактичний аналіз категорії “знання” в контексті інтеграції, а також аналіз основних методологічних принципів, філософських законів та категорій доводить доцільність використання синергетичного підходу у розробці теоретичних основ інтеграції знань. Їх методологічна обгрунтованість забезпечується дотриманням принципів історизму, єдності якості та кількості, діалектичного заперечення, розвитку, каузальності, об’єктивності, науковості, всебiчності вивчення явищ й процесiв і взаємозв'язку та взаємообумовленості явищ. Загальнонауковий та філософський аналіз інтеграції знань дав можливість обгрунтувати методологічні підходи до інтеграції знань, а саме: історико-філософський, синергетичний, системний, проблемний, структурний, функціонально-організаційний та прогностичний.

3.Аналіз концептуальних основ інтеграційних процесів дав можливість визначити сутність інтегративного підходу до формування змісту освіти, місце та роль інтеграції знань в дидактичних системах, сформулювати теоретичні висновки та вихідні ідеї, виділити концептуально важливі принципи і загальнометодологічні положення та сформулювати концептуальні засади інтеграції знань учнів професійно-технічної школи.

Обгрунтування поняття дидактичної інтегрології, яка досліджує інтегративні процеси в межах теорії освіти та навчання, дозволила розробити метод інтеграційного аналізу, сутність якого полягає у виробленні алгоритму, який однозначно забезпечує формування цілісної системи шляхом інтеграції елементів, відібраних з метою вирішення конкретної проблеми. Обгрунтування поняттєвого апарату дидактичної інтегрології дозволило визначити сутність та характеристики інтеграції знань. Розробка теоретичних основ інтеграції знань передбачає необхідність виведення базових закономірностей дидактичної інтегрології та їх наслідків. Закономірність корелятивності стверджує, що елементи інтеграції повинні мати властивості, які забезпечують їх здатність до узгодженої взаємодії. Закономірність імперативності визначає, що процес є інтегративним тоді і тільки тоді, коли виконуються такі умови: поява якісно нових властивостей у результаті інтеграції; наявність системно–структурного характеру зінтегрованого об’єкта; збереження індивідуальних ознак елементів інтеграції; існування декількох стабільних станів зінтегрованого об’єкта. Закономірність доповнювальності встановлює зв’язки інтеграції та диференціації: інтегративні процеси викликають процеси диференціації (і навпаки). Наслідки базових закономірностей дають можливість виводити та обгрунтовувати нові дидактичні закономірності.

4. У контексті інтегративного підходу до структурування змісту навчального матеріалу виділяється інтегративна дидактична система, яка передбачає інтеграцію як зовнішню, так і внутрішню, як змістову, так і процесуальну, де структурування змісту навчального матеріалу відбувається зсередини (мінімальні підсистеми фундаментальних знань інтегруються у проблемні блоки та формують навчальні курси). Шляхом аналізу параметрів знань (повнота, глибина, оперативність, гнучкість, конкретність і узагальненість, усвідомленість, згорнутість та розгорнутість, системність та грунтовність) теоретично доведена залежність між якістю засвоєних знань та ступенем їх інтеграції.

Структурування знань у процесі їх інтеграції визначається принципами проблемності (формування усіх підсистем змісту навчального матеріалу різного обсягу та ступеня інтеграції, виходячи з проблемного принципу структурування сучасної науки); системностi (орієнтація на формування цiлiсної системи загальноосвітніх та професійних знань інтегративними засобами); фундаменталізації (акцентування у формуванні змісту освіти на фундаментальних знаннях, які є основою загальнотехнічних та спеціальних знань); варіативності (можливість розробки варіативних навчальних курсів та методик, виходячи з вимог конкретної професії чи навчального закладу); наступності (забезпечення інтеграції знань не лише на даному етапі навчання, але між різними ступенями загальноосвітньої та професійної підготовки); призначення (обгрунтування конкретної (загальноосвітньої чи професійної мети включення кожної підсистеми знань у зміст навчання з урахуваннням вікових можливостей та рівня підготовки учнів) і ефективності (застосування інтегративного підходу з метою досягнення очікуваного результату навчання з мінімальними зусиллями та мінімальними затратами навчального часу). Це дозволило уточнити критерії відбору змісту навчання в контексті інтеграції знань.

На основі методологічних підходів та концептуальних засад інтеграції знань, базових закономірностей інтеграції та принципів інтегративного навчання розроблена загальна модель інтеграції знань учнів професійно-технічної школи, яка відображає основні етапи та вимоги теоретичного обгрунтування інтеграції знань.

5. На основі загальної моделі інтеграції знань побудовано три базові варіативні моделі курсу фізики для різних профілів професійно-технічних навчальних закладів з огляду на значущість знань з фізики для формування професійних знань учнів. У варіативних моделях конкретизуються теоретичні положення загальної моделі, що дозволило теоретично обгрунтувати та розробити методику інтегративного навчання фізики у професійно-технічній школі, виявити особливості інтеграції загальноосвітніх та професійних знань та обгрунтувати виділення у ролі базового загальноосвітнього курсу в системі інтегративного навчання фізики як основи сучасної техніки та виробничих технологій.

6.Аналіз практики інтеграції знань показав роз’єднаність у викладанні фундаментальних та професійних знань, домінування предметного пiдходу до змiсту навчання, невiдповiднiсть мiж об’єктивно iснуючими взаємозв’язками мiж поняттями i явищами та реалізацією цих взаємозв’язків у змісті навчання. Не реалізується проблемний тип інтеграції знань, варіативний компонент у загальноосвітній підготовці є недостатнім. У змісті освіти виявлено значний обсяг знань без конкретного призначення, що, разом з застарілими та другорядними знаннями, перевантажують навчально-пізнавальний процес. Екпериментально підтвердилася доцільність опори на проблемний тип інтеграції у структурувані знань, iнтеграцiї знань на основі базового для майбутньої професії загальноосвітнього навчального курсу, що дало змогу акцентувати увагу на фундаментальних знаннях. Загальний обсяг знань зменшився за рахунок якісних перетворень елементів, що відповідно знизило навантаження учнів професійно-технічних навчальних закладів. Зафіксовано позитивні якісні зміни під впливом інтеграції знань для всіх їх параметрів.

7. Значення результатів дослідження полягає в наступному:

– на теоретичному рівні вперше проаналізовано проблему інтеграції знань учнів професійно-технічної школи в цілості: від філософського до дидактичного аспекту; доведена необхідність використання в єдності інтегративного та проблемного підходів до структурування змісту професійно-технічної освіти; обгрунтовано методологічні підходи до інтеграції знань, що випливають з системного аналізу їх філософських, загальнонаукових, гносеологічних та логіко-психологічних основ; обгрунтовано концептуальні засади інтеграції знань учнів професійно-технічної школи; запроваджено наукове поняття дидактичної інтегрології та розроблено її теоретичні основи як галузі педагогічного знання; обгрунтовано поняттєвий апарат інтегрології; виведено базові закономірності інтеграції та розроблено метод інтеграційного аналізу; розроблено принципи структурування знань у процесі їх інтеграції, уточнені критерії відбору змісту навчання в контексті інтеграції, виявлено вплив інтеграції знань на їх основні параметри; розроблено загальну модель інтеграції знань учнів професійно-технічної школи та варіативні моделі курсу фізики для різних профілів професійно-технічних навчальних закладів, розроблено методики їх навчання;

– на прикладному рівні: виділено суттєві параметри, які визначають якість загальноосвітньої та професійної підготовки учнів та доведено позитивний вплив на ці параметри варіативних чинників, які визначаються інтеграцією знань; узагальнено як позитивний, так i негативний досвiд iнтеграцiї знань учнів, обгрунтовано зв’язки інтеграції знань з базовими поняттями дидактики, доцільність введення принципу призначення знань; запропоновано метод інтеграційного аналізу для побудови дидактичних систем та розробки змісту інтегративних навчальних курсів; розроблено окрему методику інтегративного навчання фізики у професійно-технічній школі, відповідні навчальні програми та зміст спеціального курсу для підготовки викладача фізики професійно-технічних навчальних закладів, обгрунтовано вимоги до підручника фізики; впроваджено варіативні моделі навчання фізики, які відповідають вимогам даного профілю навчального закладу.

Здійснене дослідження дало змогу сформулювати ряд пропозицій, зокрема: Науково-методичному центру професійно-технічної освіти Міністерства освіти і науки України та обласним методичним центрам і кабінетам щодо його використання на теоретичному та прикладному рівні. На теоретичному рівні його використання можливе для розробки концепції професійно-технічної освіти, формування цілісної системи загальноосвітніх та спеціальних знань майбутніх фахівців. На практичному рівні розроблена методика інтегративного навчання та підготовки викладача фізики для професійно-технічної школи може бути використана у системі підготовки інженерно-педагогічних працівників та післядипломної освіти, а також для удосконалення методик навчання загальноосвітніх дисциплін у професійно-технічних навчальних закладах. Розроблені методики можуть бути використані викладачами, методистами, інженерно-педагогічними працівниками та студентами педагогічних спеціальностей.

До подальших напрямів дослідження цієї проблеми ми відносимо: теоретичне обгрунтування інтеграції вмінь фахівця у процесі загальноосвітньої та професійної підготовки, розробку форм та методів інтегративного навчання, розвиток прикладних аспектів дидактичної інтегрології та принципу призначення знань, обгрунтування інтеграції знань на базі інших загальноосвітніх та загальнотехнічних курсів, розробку теорії підручника для інтегративного навчання та теоретичні основи підготовки викладача інтегративних навчальних курсів.