Iнститут педагогiки I психологiї професiйної освiти

АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

КОЗЛОВСЬКА Iрина Михайлівна

УДК 377.1

ТЕОРЕТИЧНI ТА МЕТОДИЧНI ОСНОВИ

IНТЕГРАЦIЇ ЗНАНЬ УЧНIВ

ПРОФЕСIЙНО-ТЕХНIЧНОЇ ШКОЛИ

13.00.04 - теoрія і методика професійної освіти

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертацiї на здобуття наукового ступеня

доктора педагогiчних наук

Київ - 2001

Дисертацiєю є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогіки i психології професійної освіти АПН України.

Науковий консультант – доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України Гончаренко Семен Устимович, Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, головний науковий співробітник відділу дидактики професійної освіти.

Офiцiйнi опоненти

доктор педагогічних наук, професор Козаков Віталій Андрійович, Київський національний економічний університет, м.Київ, завідувач кафедри педагогіки і психології;

доктор педагогічних наук, професор Сергєєв Олександр Васильович, Запорізький державний університет, м.Запоріжжя, завідувач кафедри фізики та методики її викладання.

доктор педагогічних наук, професор ГУРЕВИЧ Роман Семенович, Вінницький державний педагогічний університет імені М. Коцюбинського, м.Вінниця, декан педагогічно-індустріального факультету.

Провiдна установа: Тернопільський державний педагогічний університет імені В. Гнатюка, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м. Тернопіль.

Захист вiдбудеться 21 лютого 2001 року о 14 год. на засiданнi спецiалiзованої вченої ради Д 26.451.01 в Iнститутi педагогiки i психологiї професiйної освiти АПН України за адресою: 04060, м.Київ, вул. М.Берлинського, 9, 5^й поверх, зал засiдань.

З дисертацiєю можна ознайомитися у бiблiотецi Iнституту педагогiки i психологiї професiйної освiти АПН України (04060, м.Київ, вул. М.Берлинського, 9).

Автореферат розiслано 17 січня 2001 року

Вчений секретар

спецiалiзованої вченої ради Цибульська Г.М.

Загальна характеристика роботи

Актуальність та доцільність дослідження. Освiта ХХI столiття спрямована на удосконалення фахової пiдготовки особистості у поєднанні з грунтовною базою загальноосвiтнiх знань. Розвиток сучасної техніки та виробництва неможливий без висококваліфікованих робітничих кадрів, яких готує професійно-технічна школа. Оновлення змісту освіти становить основу стратегічних завдань, визначених Державною національною програмою “Освіта” (“Україна ХХІ століття”). Це зумовлює необхідність реалізації державної Концепції професійної освіти, Законів України “Про освіту” (1996р.) та “Про професійно-технічну освіту” (1998р.).

Загальна суперечність між рівнем сучасних вимог до випускників професійно-технічних закладів освіти та реальною практикою навчання загальнооосвітніх та спеціальних дисциплін зумовлює загострення суперечностей між: інтегративним змістом фахової підготовки і фактологічним характером змісту освіти, зростанням обсягу знань і недосконалістю засобів їх згортання й архівації, проблемним принципом структурування сучасної науки та предметним підходом до конструювання змісту освіти. Аналіз цих суперечностей окреслює проблему теоретико-методологічного та методичного обгрунтування інтеграції знань учнів професійно-технічної школи, яка виникла у зв’язку з тим, що існуюче знання у цій галузі вже є недостатнім, а нове (обгрунтування методологічних та концептуальних засад інтеграції знань, розробка теоретичних основ інтегративного навчання та поняттєвого апарату інтеграції тощо) ще не набуло розвинутої форми.

У ході дослідження ми звернулися до праць багатьох вчених різних галузей науки за такими напрямами: загальна педагогіка (А.М.Алексюк, В.П.Беспалько, Б.С.Гершунський, С.У.Гончаренко, П.Н.Груздєв, М.О.Данiлов, А.І.Дьомін, І.А.Зязюн, П.М.Ерднiєв, В.А.Козаков, I.Я.Лернер, І.П.Підласий); педагогіка професійно-технічної освіти (С.Я.Батишев, В.С.Безрукова, А.П.Беляєва, Р.С.Гуревич, Г.С.Гуторов, О.С.Дубинчук, М.І.Думченко, Н.В.Кузьміна, М.І.Махмутов, Н.Г.Ничкало); психологія професійної освіти (Г.О.Балл, Л.С.Виготський, П. Я.Гальперін, О.І.Кульчицька, О.М.Леонтьєв, В.О.Моляко, З.А.Решетова, Ю.А.Самарін, В.А.Семиченко, Н.Ф.Тализiна, I.С.Якиманська, Т.С.Яценко); професійна підготовка педагога (Г.П.Васянович, О.П.Кондратюк, О.П.Рудницька, С.О.Сисоєва), інформатизація змісту освіти (В.Ю.Биков, П.М.Воловик); процес навчання загальнотехнічних та спеціальних дисциплін (П.Р.Атутов, В.К.Сидоренко, Д.О.Тхоржевський, А.А.Пінський, Б.О.Федоришин, В.В.Шапкін); структурування знань у змісті освіти (Д.Брунер, В.І.Гінецинський, Ч.Джеймс, Л.Я.Зоріна, В.В.Краєвський, А.Кумбс, В.С.Ледньов, Ч.Паттерсон, М.М.Скаткін, А.М.Сохор, П.Херст, Р.Хатчинз), інтеграційні процеси у загальній та професійно-технічній освіті (С.У.Гончаренко, К.Ю.Колесіна, Ю.І.Мальований, О.В.Сергеєв, В.Т.Фоменко), інтеграція природничонаукових знань (Н.М.Буринська, В.Р.Ільченко, С.Ф.Клепко, Е.Л.Носенко, А.В.Степанюк, Ю.І.Дік, В.Г.Разумовський, Н.О.Талалуєва); основи міжпредметних зв’язків та професійної спрямованості навчання (Л.П.Вороніна, О.С.Дубинчук, І.Д.Зверєв, Н.А.Лошкарьова, В.Н.Максимова, В.І.Паламарчук, Л.В.Савельєва, В.Н.Федорова, Л.Д.Хромова, М.Ф.Борисенко) та інших.

Аналіз психолого-педагогічної й методичної літератури з проблеми дослідження, а також практики інтеграції знань учнів професійно-технічної школи свідчить, що, незважаючи на вагомі результати досліджень, на численні пошуки в напрямі наукового осмислення інтеграційних процесів в освіті, поза увагою дослідників залишилися важливі питання теоретичних та методичних основ інтеграції знань учнів, зокрема у професійно-технічній школі. Інтеграцiя знань учнів професiйно-технічної школи не була предметом комплексного дослiдження. Тому доцільно переглянути існуючі теоретичні уявлення щодо інтеграції змісту освіти у професійно-технічній школі.

Теоретичне значення дослідження проблеми інтеграції знань дає можливість розв’язати низку практичних проблем у професійно-технічній школі, розробити інноваційні критерії відбору змісту навчального матеріалу, реалізувати систематизацію знань учнів на рівні навчально-пізнавального процесу в цілому, усунути механічне дублювання змісту навчання тощо.

Зв’язок теми роботи з науковими напрямами, планами, темами. Тема дисертації пов’язана з планом науково-дослідних робіт Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України в дослідженні теми “Дидактичні основи інтеграції змісту, форм і методів навчання у професійно-технічній школі” (РК № 0198И000143).

Об’єкт дослідження – інтеграція знань учнів професійно-технічної школи.

Предмет дослідження – теоретико-методологічні та методичні основи інтеграції знань учнів професійно-технічної школи.

Мета дослідження полягає в теоретичному обгрунтуванні методологічних підходів та концептуальних засад інтеграції знань, розробці принципів структурування знань у процесі їх інтеграції та методики інтегративного навчання у професійно-технічній школі.

Концепція дослідження. Теоретичне обгрунтування iнтегративних процесів в освiтi є однiєю з необхiдних умов оновлення навчального процесу у професiйно-технічній школi. Концептуальні основи інтеграції знань випливають із загальної концепцiї розвитку професiйної освiти, згiдно з якою передбачається поглиблення фундаментальних знань, диференцiацiя змiсту навчання за основними видами чи об'єктами професiйної дiяльностi, посилення загальноосвiтньої пiдготовки з обов'язковим збереженням базового компонента загальної середньої освiти, встановлення рацiонального спiввiдношення теоретичного та практичного навчання, формування творчого мислення учнiв. Розвиток інтегративних тенденцій як суттєвої ознаки сучасного наукового та прикладного знання набуває особливого значення за умов інформаційного перевантаження сучасного навчально-пізнавального процесу. Інтеграція знань, особливо різноциклових, у професійно-технічній школі – це динамічний, безперервний, суперечливий процес, який потребує прогностичного підходу, врахування особливостей параметрів знань, виявлення специфіки структурування предметних та інтегрованих знань, передбачає застосування адекватних змісту форм, методів, засобів навчання. Концепція визначає інтеграцію знань як процес формування змісту освіти на основі проблемного підходу, який спрямовано на розвиток професійних та особистісних якостей майбутнього фахівця.

Суть iнтегративного пiдходу до навчального процесу вiдрiзняється вiд iнших пiдходiв (наприклад, мiжпредметного) тим, що встановлення зв'язкiв мiж знаннями йде не вiд перебудови iснуючих навчальних планiв i програм, а шляхом дидактичного обгрунтування та перетворення реально iснуючих зв'язкiв мiж поняттями, явищами, науками тощо. Інтеграція знань передбачає перетворення традицiйного змісту освіти, структурну перебудову технологічного забезпечення засвоєння інтегративних знань тощо. Аналiз особливостей iнтеграцiї наук, а також науки і виробництва дозволяє визначити тi загальнi тенденцiї її розвитку, якi повиннi знайти повне та глибоке вiдображення в процесi навчання.

Інтеграцiйнi процеси, на відміну від синтезу, здатнi виконувати і органiзацiйну роль. Вони дають можливiсть отримати новi результати в рамках тих самих компонентів, забезпечують сумiснiсть наук і знань із рiзних систем завдяки загальнiй методологiї, унiверсальним логiчним прийомам сучасного мислення, сприяють виробленню єдиних методiв дослiдження та подоланню розрiзненостi знань, ведуть до значного скорочення загального обсягу змiсту середньої освiти та розвантаження навчальних програм. Інтеграцiя знань є також одним з критерiїв вiдбору та координацiї навчального матерiалу для рiзних навчальних предметiв, дозволяє виявити науковi основи сучасного виробництва.

Таким чином, інтеграція знань учнів є суттєвим чинником формування змісту сучасної освіти з урахуванням прогностичного аспекту її розвитку. Ії науково обгрунтоване впровадження передбачає акцентування значущості не лише змісту навчального матеріалу, але й логічних зв’язків між елементами цього змісту; етапність у процесі інтеграції знань; розробку критеріїв включення нових відомостей у зміст загальної та професійної освіти та механізмів вилучення зі змісту навчання другорядних та застарiлих вiдомостей; формування цілісної системи знань учнів на основі базового для майбутньої професії загальноосвітнього навчального курсу; перегляд класифiкацiї наук, на основi якої формуються діючі навчальні плани та програми професійно-технічної школи.

Запропоновано авторський підхід до розв’язання проблеми інтеграції знань учнів професійно-технічної школи, що базується на розробці теоретичних основ дидактичної інтегрології як нової галузі педагогічного знання, методологічних підходів, концептуальних засад та закономірностей інтеграції знань з конкретизацією їх у окремих методиках.

Загальна гіпотеза дослідження грунтується на припущенні, що інтеграція знань суттєво підвищує якість загальноосвітньої та професійної підготовки учнів професійно-технічної школи, якщо вона спричиняє позитивні якісні зрушення у параметрах, які характеризують загальноосвітню та професійну підготовку (глибина, оперативність, конкретність і узагальненість, усвідомленість, системність, грунтовність знань тощо), за умови впливу на ці параметри виділених варіативних чинників інтеграції (спосіб структурування знань, співвідношення фундаментальних та прикладних знань тощо).

Часткові теоретичні гіпотези: інтеграція знань учнів професійно-технічної школи повинна базуватися на методологічних підходах, які визначають філософські, загальнонаукові та логіко-психологічні основи інтеграційних процесів; методологічні підходи до інтеграції знань визначають концептуальні засади інтеграції знань учнів професійно-технічної школи; принципи структурування знань у процесі їх інтеграції обгрунтовуються концептуальними засадами інтеграції знань учнів професійно-технічної школи; критерії відбору змісту навчання у професійно-технічній школі уточнюються та коригуються принципами структурування знань у процесі їх інтеграції; загальна модель інтеграціїї знань учнів професійно-технічної школи є основою для побудови конкретних навчальних курсів.

Часткові емпіричні гіпотези: рівень параметрів знань учнів (глибина, повнота, гнучкість, грунтовність, оперативність тощо) залежить від ступеня інтегративності загальноосвітніх та професійних знань; інтеграція знань учнів професійно-технічної школи сприяє гуманізації навчання, що позитивно впливає на розвиток особистості фахівця; інтеграція знань сприяє формуванню цілісної системи загальноосвітніх та професійних знань учнів професійно-технічної школи; інтеграція знань позитивно впливає на формування важливих професійних якостей фахівця; інтеграція знань усуває перевантаження учнів шляхом вилучення з навчального процесу застарілої інформації та ущільнення знань.

Відповідно до предмета, мети, концепції та гiпотези дослiдження визначено основні завдання дослідження:

1. Проаналізувати інтеграцію знань учнів професійно-технічної школи як педагогічну проблему.

2. Обгрунтувати методологічні підходи до інтеграції знань учнів професійно-технічної школи.

3. Обгрунтувати концептуальні засади та теоретичні основи інтеграції знань учнів професійно-технічної школи.

4. Обгрунтувати принципи структурування знань у процесі їх інтеграції, уточнити критерії відбору змісту навчання та побудувати загальну модель інтеграції знань учнів професійно-технічної школи.

5. Розробити та експериментально перевірити варіативні моделі інтеграції знань на основі базового загальноосвітнього курсу (фізики) та методичні основи інтегративного навчання у професійно-технічній школі.

1. Розробити методичні рекомендації для інженерно-педагогічних працівників щодо інтеграції знань та впровадження моделей інтегративного навчання.

Загальна методологія дослідження базується: на положеннях теорії пізнання; її основних методологічних принципах – історизму, системності, єдності якості та кількості, діалектичного заперечення, розвитку, каузальності, об’єктивності, науковості, всебiчності вивчення явищ та процесiв, взаємозв'язку та взаємообумовленості явищ; на використанні методологiчних пiдходів – структурно-функцiонального, системного, прогностичного, синергетичного; на принципах цілісного дослідження дидактичних процесів та комплексного використання методів дослідження.

Теоретичну основу дослідження складають положення та висновки, що стосуються загальної дидактики, педагогіки професійно-технічної школи та наукознавчих, зокрема міждисциплінарних досліджень, які поєднують філософські, психолого-педагогічні та методичні розробки змісту й організації навчання загальноосвітніх, загальнотехнічних та спеціальних дисциплін.

Для розв’язання поставлених завдань було використано комплекс методів дослідження. Загальнонаукові методи: істоpичний метод (розділ 1), аксіоматичний метод (розділ 4), системні методи (підрозділи 2.1, 3.2., 3.3; розділи 5, 6), монографiчний метод (загальний), порівняння (підрозділ 1.1, розділи 6, 7), узагальнення (розділи 2, 4, 5), абстрагування (розділи 3, 5), аналіз і синтез (розділи 4, 5), індукція та дедукція (розділи 5, 6), аналогія (підрозділи 3.2, 3.3), ідеалізація (розділ 5), моделювання (розділи 5,6). Методи теоретичного рівня: формалізація (розділ 4), логічні методи (розділи 3, 4; підрозділ 2.1), категоріальний аналіз (розділи 3, 4), прогнозування (розділ 6). Методи емпіричного рівня: (аналіз педагогічного досвіду, спостереження, порівняння, опитування, експертні оцінки, педагогічний експеримент та методи математичної статистики (розділ 7).

Дослiдження проводилося протягом 1993-2000 рр. та охоплювало декілька етапів науково-педагогічного пошуку.

На першому етапі (1993-1994рр.) обгрунтовувалася проблема дослiдження, здійснювався аналіз навчально-програмної документації й літератури для учнів та інженерно-педагогічних працівників. Було розроблено програму дослiдження, проаналізовано стан досліджуваної проблеми в теорії і практиці, аналізувався вітчизняний та зарубіжний досвід інтеграції знань, виявлялися позитивні сторони та недоліки існуючої практики, а також специфiка інтеграційних процесів у професійно-технічній школі. На цьому етапі дослідження уточнено об’єкт, предмет та мету.

На другому етапi (1995-1996рр.) була розроблена концепція та сформульована гіпотеза дослідження, обгрунтовано методологічні підходи та концептуальні засади інтеграції знань учнів професійно-технічної школи, виведено базові закономірності інтеграції та розроблено принципи структурування знань у процесі їх інтеграції, на основі чого розроблена загальна модель інтеграції знань. На цьому етапі розроблено програму і методику експерименту, визначено експериментальну базу, обгрунтовано якісний та кількісний склад учасників експериментальної роботи. Проведено констатуючий експеримент, який дав можливість сформувати основні напрями теоретичного дослідження та підготувати формуючий і контрольний експерименти.

На третьому етапi (1996-1999рр.) здійснено експериментальну перевірку загальної та часткових гіпотез дослідження, розроблено методику інтегративного навчання фізики у професійно-технічній школі, навчальні програми курсу фізики та методики інтегративного навчання фізики, розроблено дидактичні матеріали та рекомендації. На цьому етапі апробовано варіативні моделі інтегративного навчання фізики у професійно-технічній школі, проведено формуючий та контрольний експерименти.

На четвертому етапі (1999-2000рр.) здійснено систематизацію та обробку експериментальних даних, кінцеве формулювання нових фактів та закономірностей, проведено експертні оцінки дослідження, підведено його підсумки, сформульовано основні висновки та рекомендації, визначено перспективи подальшого дослідження проблеми.

Експериментальна база дослідження. Експеримент проводився на базі 23 професійно-технічних закладів освіти Львівської, Волинської, Черкаської, Вінницької та Запорізької областей. В експериментальній роботі брали участь 1683 учні ПТУ та ВПУ, 74 викладачі загальноосвітніх дисциплін та 55 викладачів загальнотехнічних й спеціальних дисциплін та майстрів виробничого навчання.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що:

– теоретично обгрунтовано методологічні підходи – історико-філософський, синергетичний, системний, проблемний, структурний, функціонально-організаційний та прогностичний – до інтеграції знань на основі системного аналізу філософських, загальнонаукових, гносеологічних та логіко-психологічних передумов впровадження інтеграційних процесів в освіті;

– вперше обгрунтовано поняття дидактичної інтегрології як галузі педагогічного знання, що досліджує сутність, закономірності та застосування інтеграції в теорії навчання, визначено її генезу, метод, функції, місце в дидактиці. Обгрунтовано поняттєвий апарат інтеграції та запропоновано специфічний метод інтеграційного аналізу;

– розроблено загальну модель інтеграції знань учнів професійно-технічної школи, яка відображає основні етапи та вимоги теоретичного обгрунтування інтеграції знань;

– дістали подальшого розвитку теоретичні засади методики навчання фізики у професійно-технічній школі: на основі загальної моделі інтеграції знань побудовано три базові варіативні моделі курсу фізики для різних профілів професійно-технічних навчальних закладів з огляду на значущість знань з фізики для формування професійних знань учнів. Теоретично обгрунтовано та розроблено методику інтегративного навчання фізики у професійно-технічній школі, виявлено особливості інтеграції загальноосвітніх та професійних знань.

Теоретичне значення дослідження полягає у тому, що:

– обгрунтовано концептуальні засади інтеграції знань учнів професійно технічної школи;

– виведено базові закономірності дидактичної інтегрології та їх наслідки, обгрунтовано можливість застосування методів інших наук у дидактиці (вивчення прийомів та структури природничонаукових теорій для вирішення теоретичних завдань в дидактиці, а в кінцевому результаті – використання їх для побудови дидактичних систем і методик навчання);

– поглиблено положення щодо структурування змісту навчання у професійно-технічній школі: обгрунтовано принципи структурування знань у процесі їх інтеграції (проблемності, системностi, фундаменталізації, варіативності, наступності, призначення та ефективності), які дали можливість уточнити критерії відбору змісту навчання у професійно-технічній школі у контексті інтеграції знань;

– виділено варіативні чинники інтеграції, які безпосередньо впливають на параметри, що характеризують якість загальноосвітньої та професійної підготовки в цілому та виявлено причинно-наслідкові залежності між ними.

Практичне значення дослідження полягає в розробці дидактичних матеріалів для інтегративного навчання фізики у професійно-технічних навчальних закладах та спеціального курсу для підготовки викладача фізики в умовах інтегративного навчання; розробці навчальних планів та програм для професійно-технічних навчальних закладів; практичній реалізації теоретичних положень інтеграції знань учнів на прикладі методики навчання фізики; розробці навчальних і методичних посібників з фізики та методики її викладання на основі інтегративного підходу; обгрунтуванні впровадження інтегративних форм та методів навчання та використанні результатів дослідження для підготовки нових нормативних та методичних документів.

Наукові положення, навчально-методичні матеріали впроваджено у навчальний процес професійно-технічних училищ, зокрема: ПТУ-4, ПТУ-32, ПТУ-33, ВПУ-57, ВПУ-59, ВПУ-63 м.Львова, ВПУ-8 м.Стрия, ВПУ-71 м.Кам’янка-Бузька, ВПУ-65 м.Новояворівська та ВПУ-11 м.Червонограда Львівської області, ВПУ-9 м.Луцька, ВПУ та ПТУ Черкаської (довідка № 142/02 від 17.05.2000р.), Вінницької (довідка № 436 від 27.03.2000р.) та Львівської (довідка № 11/1-472 від 28.01.2000р.) областей.

Деякі авторські концептуальні ідеї знайшли відображення в дев’яти кандидатських дисертаціях з проблеми інтеграції (захищених, або тих, що готуються до захисту): побудова інтегрованих спецкурсів з використанням системного підходу (О.І.Джулик), формування алгоритмів інтегрованих природничонаукових знань у допрофесійній підготовці (Я.М.Кміт), розробка блочно-інтегрованих курсів на базі загальнотехнічних дисциплін (Ю.Ц.Жидецький), інтеграція теоретичного та виробничого навчання (Т.Д.Якимович); в тому числі і за нашим керівництвом: формування дидактичних комплексів на основі інтегративного підходу (Б.Т.Камінський), контроль інтеграції професійних знань (Л.І.Джулай), інтегративне навчання комп’ютерних технологій (Р.М.Собко), розробка принципів інтеграції загальнотехнічних та гуманітарних знань (Л.В.Сліпчишин), розробка теоретичних основ побудови інтегрованих курсів у професійно-технічній освіті (Я.М.Собко).

Результати дослідження можуть бути використані при складанні навчальних планів, програм, підручників та навчальних посібників для професійно-технічної школи, а також у процесі вивчення фізики та спеціальних дисциплін у ПТУ та ВПУ, проведенні науково-педагогічних досліджень. Положення дисертаційного дослідження можна використовувати у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін при підготовці інженерно-педагогічних працівників, викладачів та майстрів професійно-технічних навчальних закладів.

Особистий внесок здобувача в одержанні наукових результатів полягає в теоретичному обгрунтуванні основних ідей і положень досліджуваної проблеми, зокрема методологічних підходів та концептуальних засад інтеграції знань у професійно-технічній школі, обгрунтуванні принципів структурування знань та моделей інтеграції знань для ПТУ і ВПУ різних профілів; уведенні в обіг та розробці основ дидактичної інтегрології; безпосередній участі в організації та проведенні дослідно-експериментальної роботи; науковому керівництві колективною темою “Дидактичні основи інтеграції змісту, форм та методів навчання у професійно-технічній школі”, що розробляється в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України, участі у створенні експериментальних навчальних планів, програм, навчальної літератури для учнів та інженерно-педагогічних працівників.

У дослідженні використано загальні методологічні ідеї С.У.Гончаренка щодо інтеграції знань в освіті [43], матеріали розвитку дидактики в українській діаспорі Я.М.Кміта [44], [45] та організаційні аспекти розробки інтегрованих курсів Я.М.Собка [42], [46].

Вірогідність отриманих результатів дослідження забезпечується використанням аналітичних методів (доведення результату через логічні перетворення), опорою на фахові наукові розробки та загальновизнані філософські, загальнонаукові, психолого-педагогічні концепції та класичні основи дидактики, добором відповідного комплексу дослідницьких методів), використанням експериментальних методів (відтворення моделі на практиці та порівняння теоретичних й експериментальних результатів, коректною кількісною та якісною обробкою емпіричних даних, репрезентативністю вибірки), а також підтвердженням практикою (збігом обгрунтованих теоретичних положень з практичними ситуаціями) та позитивними наслідками впровадження результатів дослідження.

На захист виносяться:

1. Методологічні підходи до інтеграції знань (історико-філософський, синергетичний, системний, проблемний, структурний, функціонально-організаційний та прогностичний) як результат системного аналізу філософських, загальнонаукових, гносеологічних й логіко-психологічних передумов впровадження інтеграційних процесів в освіті та концептуальні засади інтеграції знань учнів професійно-технічної школи: побудова теоретичного уявлення про інтеграцію; розробка наукового опису інтеграції як багаторівневої системи; обгрунтування інтегративного підходу до конструювання змісту освіти; виявлення специфіки структурування знань з урахуванням адекватних змін змісту та засобів навчання; структурування змісту навчального матеріалу шляхом формування дидактичних одиниць з елементарних взаємодіючих часток фактичного матеріалу; визначення оптимального співвідношення між диференціацією та інтеграцією знань у змісті освіти, між його предметним та iнтегративним компонентами; встановлення системи закономірностей інтеграції та їх наслідків; розробка наукового опису параметрів інтегрованих знань.

2. Теоретичні основи дидактичної інтегрології як галузі педагогічного знання, що досліджує сутність, закономірності та застосування інтеграції в теорії навчання.

3. Принципи структурування знань у процесі їх інтеграції (проблемності, системностi, фундаменталізації, варіативності, наступності, призначення, ефективності) та уточнені критерії відбору змісту навчання у контексті інтеграції знань, зокрема: доступність навчального матеріалу в ряді випадків забезпечується тим, що складні у контексті однієї предметної галузі знання є доступнішими у контексті іншої галузі знання; ущільнення та згортання змісту навчального матеріалу, а також вчасна й обгрунтована архівація другорядних і застарілих знань забезпечуються найбільш ефективно інтегративними методами; значущість конкретних елементів знань є більшою при розгляді змісту навчання в цілому, у всіх взаємозв’язках елементів знань та інші.

4. Загальна модель інтеграції знань учнів професійно-технічної школи та варіативні моделі інтегративного навчання фізики як базового загальноосвітнього курсу для різних профілів професійно-технічних навчальних закладів.

5. Методика інтегративного навчання фізики у професійно-технічній школі як конкретизація теоретичних положень дидактичної інтегрології та особливості інтеграції загальноосвітніх та професійних знань на основі базового загальноосвітнього курсу у професійно-технічних навчальних закладах.

Апробація результатів дослідження.

Основні положення і результати дослідження обговорено на 55 наукових та науково-практичних конференціях, у тому числі міжнародних: (Львiв - Люблiн, 1993), (Львів – Київ, 1994), (Київ, 1996), (Чернiвцi, 1996), (Вiнниця, 1996), (Львів, 1996), (Полтава, 1997), (Львів, 1997), (Одеса, 1997), (Київ, 1997), (Львів, 1998), (Вінниця, 1998), (Донецьк, 1998), (Ялта, 1998), (Вінниця, 1999), (Львів, 1999), (Київ, 1999), (Київ, 1999), (Полтава, 1999), (Львів, 1999), (Харків, 2000), (Вінниця, 2000), (Полтава, 2000), (Донецьк, 2000р.), (Львів, 2000р.); всеукраїнських: (Полтава, 1994), (Луцьк, 1994), (Львiв, 1995), (Львів, 1995), (Біла Церква, 1996), (Львiв, 1996), (Львів, 1997), (Львів, 1997), (Львів, 1997), (Львів, 1997), (Херсон, 1997), (Черкаси, 1997), (Київ, 1998), (Львів, 1998), (Київ, 1998), (Дрогобич, 1998), а також регіональних конференціях, проблемних та науково-методичних семінарах, педагогічних читаннях, семінарах “Проблеми інтеграції у професійній освіті”, нарадах методистів та інженерно-педагогічних працівників Львівської області, авторському семінарі “Тенденції сучасної дидактики”.

Основні результати дослідження опубліковано у 76 наукових та науково-методичних працях, з них 38 написано без співавторів, у тому числі: 1 одноосібна монографія (26,5 авт.арк.), 4 навчальні і методичні посібники; 7 брошур з методичними рекомендаціями та навчально-методичними матеріалами; 7 концепцій, навчальних програм, курсів лекцій, словників; 27 статей у провідних наукових фахових виданнях (з них 20 одноосібних); 20 статей у наукових журналах та збірниках наукових праць; 10 статей у збірниках матеріалів конференцій. Загальний обсяг особистого внеску – 68, 00 авт. арк.

Кандидатська дисертація на тему “Інтеграція знань про властивості речовини та будівельних матеріалів учнів професійно-технічних училищ” захищена у 1993 році. Матеріали кандидатської дисертації у тексті докторської дисертації не використано.

Структура дисертації. Робота складається з вступу, семи розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел з 369 найменувань (з них 45 – іноземними мовами), 20 додатків на 54 сторінках. Її повний обсяг – 464 сторінки (382 сторінки – основна частина). Робота містить 32 рисунки на 15 сторінках і 2 таблиці на 2 сторінках.