Капот передка
Капот передка складається із зовнішньої і внутрішньої панелей, які виготовляються з листової сталі. Панелі з’єднані між собою загинанням фланців з клеєм.
В передній частині капота до внутрішньої панелі приварені підсилювачі завісу капота з привареними до них болтами. В задній частині капота приварений підсилювач замка капота.
Капот 1 (рис. 20. 8.) навішується на завіси по передньому краю і кріпиться завісами до панелі облицювання радіатора 7.
Рис. 20. 8. Капот, завіси, замок з приводом і встановлення капота:
1- капот; 2 – переднє крило; 3 – фіксатор; 4 – ущільнювач; 5 – кронштейн завіса;
6 – завіс; 7 – панель облицювання радіатора; 8 – замок капота в зборі; 9 – ручка приводу; 10 – шайба кріплення тяги; 11 – тяга; 12 – оболонка; 13 – вісь; 14 – тримач; 15 – упор капота; 16 – втулка; 17 – фіксатор капота; 18 – ущільнювальна втулка; 19 – завіс в зборі
Опирається капот по боках на два гумових фіксатори 17, в задній частині на гумовий ущільнювач 4.
В задній частині капот закривається і утримується замком капота 8. Замок капота (рис. 29. 9.) складається з корпуса 9, защіпки 7, пластмасового штовхача 8 і пружини 10. Встановлена в пластмасовому штовхачі пружина одним кінцем впирається в дно, а іншим - в плече защіпки. Постійно підпружинена защіпка гачком утримує за фіксатор капот, а постійно підтиснений (при закритому капоті) пластмасовий штовхач тисне на капот.
Рис. 20. 9. Замок капота і його привод:
1 – оболонка тяги; 2 – упор оболонки на защіпці; 3 – замок в зборі; 4 – вісь ручки (пластмасова); 5 – скоба кріплення оболонки; 6 – напрямний штир; 7 – гачок защіпки;
8 – штовхач; 9 – корпус замка; 10 – пружина; 11 – кріплення тяги на корпусі; 12 – шайба; 13 - ручка
Для відкривання капота треба потягнути з салону за ручку приводу замка капота, яка, діючи тросом і оболонкою, стисне пружину. При цьому защіпка повернеться на осі і вийде із зачеплення з фіксатором капота, а підтиснений штовхач виштовхає капот з гачка защіпки. Для повного відкривання капота треба його підняти у верхнє положення і ввести упор в отвір на кронштейні капота.
Обшивка
Для тепло- і шумоізоляції і створення внутрішнього комфорту кузов всередині в залежності від комплектації обшивається спеціальними матеріалами.
В якості основного матеріалу для сидінь використовується вінілісшкіра на трикотажній основі, капровелюр на трикотажній основі чи комбінована обшивка вінілісшкіри з капровелюром; для килимків підлоги – чорна гума чи килимовий матеріал “ Малімо ”; для панелей боковин кузова і дверей – співполімер поліпропілену (пластмаса, формована чи комбінована) з декоративними накладками; для обшивки даху - плівковий полівінілхлоридний матеріал чи вінілісшкіра; накладки порогів підлоги – литі, виготовлені з пластмаси АБС.
Колір матеріалів для обшивки вибирається в залежності від кольору зовнішнього фарбування автомобіля.
Обшивка даху знімна, підвішена на металічних дугах, кінці дуг входять в спеціальні пластмасові тримачі, які впираються на бокових сторонах даху. Дуги забезпечують натягування обшивки за формою даху. Кріплення обшивки даху з боків, в передній і задній частині кузова здійснюється за допомогою клею. Обшивка панелей боковин, дверей і багажного відділення кріпиться пластмасовими пістонами і гвинтами по металу.
Підлога кузова в салоні під килимками в районі щита передка і передніх сидінь покрита шумоізоляційними прокладками. Підлога в задній частині і підлога багажника покриті шумоізоляційними накладками з бітумних мастик.
Крім спеціальних обшивних матеріалів, килимків, шумоізоляційних накладок на нефарбований кузов перед складанням на стики лицьових поверхонь наносять спеціальні мастики для герметизації.
Завдяки спеціальним обшивним матеріалам, мастикам і накладкам створюється тепло- і шумоізоляція кузова, зменшується вібрація панелей, збільшується герметизація і корозійна стійкість панелей кузова.
Сидіння
Автомобіль обладнаний м’якими зручними сидіннями для 4...5 пасажирів – передніми і задніми (рис. 20. 10.).
Рис. 20. 10. Передні і заднє сидіння:
1 – праве переднє сидіння; 2 – подушка заднього сидіння; 3 – спинка заднього сидіння;
4 – механізм фіксації спинки заднього сидіння; 5 – фіксатор спинки; 6 – упор спинки;
7 – болт кріплення кронштейна спинки; 8 – втулка шарніра; 9 – кронштейн спинки;
10 – ручка приводу роз фіксації спинки заднього сидіння; 11 – напрямна важеля;
12 – фіксатор подушки; 13 – болт кріплення завіса і фіксатора; 14 – ручка нахилу спинки; 15 – опорна втулка; 16 – болт кріплення сидіння; 17 – втулка; 18 – ліва салазка; 19 – болт кріплення салазки; 20 – пружина; 21 – ліва салазка з рукояткою защіпки; 22 – ліве переднє сидіння
Переднє сидіння роздільне (праве і ліве), конструктивно однакове, складається з подушки і спинки, шарнірно з’єднаних між собою.
Подушка переднього сидіння має каркас з ковшоподібною нішою, в яку вкладається формовий матрац з пінополіуретану, який обтягнутий зверху обшивкою. Спинка переднього сидіння з регульованим по висоті підголовником складається з каркаса, який включає в собі штамповане з листового профілю облицювання, між якими розміщені пружини типу
“ змійка ”. Для підвищення пружних якостей і створення форми спинки на каркас наклеюються прокладка з пінополіуретану, а зверху одягається обшивка.
В нижній частині спинки з обох сторін розміщені механізми, які являють собою зубчасті пари з видавленими в пластинах зубцями та ексцентриком. Між собою механізми зв’язані віссю, яка проходить в нижній поперечині спинки. Отворами нижніх ланок механізми надягаються на осі подушки і фіксуються з допомогою шайб.
Механізми призначені для регулювання нахилу спинки відносно подушки сидіння. Нахил здійснюється поворотом пластмасової ручки, яка дозволяє плавно змінювати кут нахилу на 15 вперед і 65 назад від номінального положення. Номінальний кут положення спинки становить
25 . В робочому положенні спинка в залежності від позиції ручки нахилу жорстко зафіксована. Для забезпечення посадки пасажирів на заднє сидіння спинка розфіксовується переміщенням ручки приводу вверх.
В нижній частині переднього сидіння болтами кріпляться салазки – права і ліва, які складаються з повзуна, напрямної салазки і підпружиненої рукоятки – защіпки. Переміщення повзуна відносно напрямної здійснюється методом ковзання при натискуванні на рукоятку – защіпку. При цьому зубці защіпки виходять з прорізів повзуна та напрямної і отримують можливість відносного переміщення. Діапазон горизонтального переміщення становить 165 мм. Передні сидіння кріпляться через механізм поздовжнього регулювання (салазки) до поперечини підлоги передньою частиною, а задньою – до упорів передньої підлоги.
Для демонтажу сидіння його почергово встановити в одне з крайніх передніх і задніх положень і викрутити болти кріплення салазок до підлоги кузова.
Заднє сидіння конструктивно виконане роздільним, розкладним і складається з подушки і спинки.
Подушка складається з трубчастої металічної основи із закріпленими на ньому м’якої пінополіуретанової набивки і обшивки. По всьому нижньому контуру подушка має опору на кузові і кріпиться до нього з допомогою двох Г – подібних завісів, які дозволяють переміщати подушку вверх і вниз. Кожний завіс до кузова кріпиться одним болтом. Від зміщення вверх подушка має фіксацію: в задній частині – дві скоби фіксатора, симетрично встановлених і приварених; в передній частині – фіксаторний пристрій, розміщений біля основи подушки.
Спинка сидіння складається з суцільноштампованої металізованої основи із закріпленими на ньому пінополіуретанової набивки і обшивки. В
нижній частині спинка кріпиться до кузова на двох шарнірних опорах, які дозволяють повертати спинку вперед. Кронштейни шарнірів кріпляться до основи спинки болтами. У верхній частині спинка з обох сторін фіксується до кузова механізмами фіксації. Механізми фіксації кріпляться до спинки гвинтами. До спинки також кріпиться гвинтами поличка багажника. Для утворення рівного вантажного майданчика і збільшення відсіку необхідно перемістити подушку заднього сидіння на завісах вперед і вниз, потім зняти із защіпок поличку багажника і, розфіксувавши у верхній частині (підняти ручки механізму фіксації вверх), повернути її на нижніх шарнірах вперед. М’яку поличку багажника вкласти на подушку заднього сидіння.