- •Міністерство аграрної політики України
- •Мирогощанський аграрний коледж
- •Тема 1. Вступ. Загальна будова автомобіля Значення і перспективи розвитку автомобільного транспорту
- •Загальна будова і класифікація автомобілів
- •Позначення автомобільного рухомого складу
- •Приклади позначень:
- •Основні агрегати автомобіля
- •Контрольні запитання:
- •Тема 2. Система то і ремонту автомобілів. Діагностика технічного стану
- •Обладнання для технічного обслуговування автомобілів
- •Види і методи проведення ремонтів автомобілів
- •Діагностика технічного стану автомобілів. Обладнання для проведення діагностики
- •Контрольні запитання:
- •Тема 3. Безпека праці під час технічного обслуговування і проведення лабораторно – практичних занять Загальні вимоги техніки безпеки при проведенні то і ремонтів автомобілів
- •Вивішування автомобіля
- •Робота в оглядовій канаві
- •Знімання, встановлення агрегатів і їх переміщення
- •Інструменти і пристосування
- •Правила техніки безпеки при проведенні ремонтних і обслуговувальних робіт автомобілів Правила техніки безпеки при обслуговуванні акумуляторних батарей
- •Правила техніки безпеки при виконанні зварювальних робіт
- •Правила техніки безпеки при виконанні вулканізаційних та шиномонтажних робіт
- •Правила техніки безпеки при виконанні фарбувальних робіт
- •Правила техніки безпеки при виконанні робіт з обслуговування системи живлення двигунів.
- •Лабораторія паливної апаратури:
- •Лабораторія електричного обладнання:
- •Лабораторія шасі та робочого обладнання автомобіля:
- •Контрольні запитання:
- •Тема 4. Щоденне технічне обслуговування автомобілів
- •Контрольні роботи
- •Прибиральні й мийні роботи
- •Змащувальні, очисні і заправні роботи
- •Контрольні запитання:
- •Тема 5. Загальна будова і робочий процес двигуна. Кривошипно – шатунний і газорозподільний механізми
- •Призначення:
- •Спосіб сумішоутворення:
- •Спосіб охолодження:
- •Основні механізми і системи двигуна
- •Основні поняття й визначення
- •Робочий цикл одноциліндрового чотирьохтактного карбюраторного двигуна
- •Багатоциліндрові двигуни
- •Газорозподільний механізм
- •Вал має 5 опорних шийок, зовнішні діаметри яких послідовно збільшуються для полегшення встановлення вала в головку.
- •Тепловий зазор в клапанному механізмі
- •Контрольні запитання:
- •Тема 6. Системи мащення і охолодження двигунів Призначення і типи систем мащення двигунів
- •У сучасних двигунах внутрішнього згоряння олива до тертьових
- •Особливості конструкції системи охолодження (двигун Ме – мз245)
- •Контрольні запитання:
- •Тема 7. Система живлення двигунів Призначення і загальна схема системи живлення карбюраторного двигуна
- •Паливо для карбюраторних двигунів
- •Паливоповітряні суміші для двигунів
- •Найпростіший карбюратор
- •Робота карбюратора на різних режимах роботи двигуна
- •Карбюратори
- •За напрямом потоку пальної суміші
- •За принципом роботи
- •Загальна схема системи живлення карбюраторного двигуна
- •Тема 8. Технічне обслуговування систем і механізмів двигуна
- •Після регулювання зазорів впускного клапана 1– го і випускного
- •Технічне обслуговування системи охолодження двигуна МеМз – 245
- •Технічне обслуговування системи мащення двигуна МеМз – 245
- •Після перших 5000 км пробігу:
- •Технічне обслуговування системи живлення двигуна МеМз – 245
- •Тема 9. Джерела електричної енергії Загальні відомості про електричне обладнання автомобілів
- •Призначення, принцип дії і загальна будова акумуляторної батареї
- •Призначення, типи, конструкція і принцип роботи генераторних установок змінного струму
- •Генератори
- •За видом струму
- •За способом збудження
- •За типом обмотки збудження
- •Особливості конструкції і принципу дії генераторної установки двигуна МеМз – 245
- •Інтегральні регулятори напруги
- •Основні правила експлуатації генераторних установок
- •Контрольні запитання:
- •Тема 10. Система запалювання Призначення систем запалювання і вимоги до них
- •За способом комутації
- •За способом розподілу імпульсів високої напруги
- •За типом захисту від радіоперешкод
- •Призначення, конструкція і принцип дії індукційних котушок запалювання
- •Призначення, конструкція і принцип роботи приладів безконтактної системи запалювання (двигун МеМз – 245)
- •Контрольні запитання:
- •Тема 11. Прилади пуску двигуна. Контрольно - вимірювальні прилади. Система освітлення і сигналізації Загальні відомості про систему пуску двигуна
- •Реле блокування
- •Пристрій для полегшення пуску двигуна
- •Призначення, класифікація і конструктивні параметри електричних стартерів
- •Стартери
- •Робоча поверхня торцевого колектора знаходиться в площині, перпендикулярній до сої обертання якоря. Порівняно з циліндричними торцеві колектори мають менші розміри та металомісткість.
- •Конструктивні особливості електричного стартера автомобіля
- •Загальні відомості про контрольно – вимірювальні прилади автомобілів
- •Контрольно – вимірювальні прилади
- •За призначенням
- •Контрольно – вимірювальні прилади автомобіля заз – 1102
- •Загальні відомості про електричне освітлення і засоби сигналізації автомобілів
- •Особливості конструкції і принципу дії приладів освітлення і засобів сигналізації автомобіля заз – 1102 “ Таврія”
- •Контрольні запитання:
- •Тема 12. Технічне обслуговування електричного обладнання автомобіля і причепа Технічне обслуговування акумуляторної батареї
- •Технічне обслуговування генераторної установки
- •Технічне обслуговування стартера
- •Технічне обслуговування системи запалювання
- •Контрольні запитання:
- •Тема 13. Загальна схема силової передачі. Зчеплення. Коробка передач. Карданна передача. Ведучі осі Призначення і схеми трансмісій
- •Конструктивні особливості зчеплення автомобіля заз – 1102
- •Призначення, класифікація, конструкція і принцип дії коробок передач
- •Конструктивні особливості коробки передач автомобіля заз – 1102
- •Призначення, конструкція і принцип дії головної передачі і диференціала
- •Головні передачі
- •Шестерень
- •Диференціали
- •Призначення, конструкція і принцип дії карданних передач
- •Призначення, типи, конструкція і застосування ведучих півосей (валів) коліс
- •Конструктивні особливості шарнірних валів (півосей) автомобіля
- •Контрольні запитання:
- •Тема 14. Технічне обслуговування силової передачі Технічне обслуговування зчеплення ( автомобіль заз – 1102
- •Основні несправності зчеплення
- •Технічне обслуговування коробки передач
- •Основні несправності коробки передач
- •Технічне обслуговування головної передачі і шарнірних валів (півосей) приводу передніх коліс
- •Основні несправності головної передачі і шарнірних валів
- •Контрольні запитання:
- •Тема 15. Ходова частина автомобіля і причепа Загальні відомості про ходову частину автомобілів і причепів
- •За призначенням
- •Колеса автомобіля
- •З плоским ободом
- •Призначення, типи, конструкція і позначення автомобільних шин
- •Контрольні запитання:
- •Тема 16. Технічне обслуговування ходової частини автомобіля і причепа Технічне обслуговування передньої і задньої підвіски автомобіля (заз – 1102 “ Таврія “ )
- •Основні несправності передньої підвіски автомобіля (заз – 1102)
- •Основні несправності задньої підвіски автомобіля (заз – 1102 “ Таврія “)
- •Технічне обслуговування коліс і шин
- •Основні несправності коліс і шин.
- •Контрольні запитання:
- •Тема 17. Рульове керування
- •Призначення і типи рульових механізмів і приводів
- •Стабілізація напрямних коліс автомобілів
- •Контрольні запитання:
- •Тема 18. Гальмівні системи
- •За призначенням
- •Гальмівні системи
- •Призначення і типи гальмівних приводів Гальмівний привод призначений для передачі енергії до гальмівних механізмів і керування ними в процесі гальмування.
- •За кількістю контурів (для гідравлічного і пневматичного приводів)
- •Гальмівні приводи
- •За принципом дії
- •Призначення і типи гальмівних механізмів Гальмівний механізм призначений для створення штучного опору руху автомобіля, внаслідок чого проходить зниження швидкості руху.
- •За місцем встановлення
- •Гальмівні механізми
- •За принципом дії
- •Контрольні запитання:
- •Тема 19. Технічне обслуговування механізмів керування Технічне обслуговування рульового керування (автомобіль
- •Основні несправності рульового керування
- •Технічне обслуговування гальмівної системи (автомобіль заз – 1102
- •Регулювання вільного ходу педалі гальма
- •Регулювання стоянкового гальма
- •Рідини для гальмівних систем
- •Заповнення системи гальмівною рідиною і видалення повітря з неї
- •Основні несправності гальмівних систем
- •Контрольні запитання:
- •Тема20. Кузов. Додаткове обладнання. Причепи
- •Автомобільні кузови
- •Автомобілів мають спеціальний
- •Додаткове обладнання автомобіля
- •Конструктивні особливості кузова і додаткового обладнання автомобіля заз – 1102 “ Таврія” Кузов
- •Бокові двері
- •Скло кузова
- •Двері задка
- •Капот передка
- •Обшивка
- •Буфери, облицювання радіатора і декоративні написи
- •Панель приладів
- •Приналежності кузова
- •Опалення і вентиляція салону
- •Причепи і напівпричепи
- •За кількістю осей
- •Способи активізації коліс причепів і напівпричепів
- •Особливості конструкції одновісного причепа для легкового автомобіля
- •Платформа
- •Електрообладнання
- •Контрольні запитання:
- •Тема 21. Технічне обслуговування кузова, додаткового обладнання і причепа
- •Контрольні запитання:
- •Тема 22. Підготовка до виїзду на лінію. Перевезення людей і вантажів
- •Підготовка робочого місця водіїв автомобілів до роботи
- •Перевезення людей та вантажів
- •За фізичними властивостями
- •За розмірами
- •Вантажі
- •За вагою
- •100 % Вантажопідйомності
- •Контрольні запитання:
- •Тема 23. Електрична і пожежна безпека
- •Електрична безпека при експлуатації автомобіля
- •Пожежна безпека при експлуатації автомобілів
- •Контрольні запитання:
- •Тема 24. Охорона навколишнього середовища
- •Контрольні запитання:
Технічне обслуговування генераторної установки
Після перших 5000 км і після кожних 15 000 км пробігу перевірити стан паса приводу генератора і при необхідності відрегулювати його натяг.
Через кожні 60000 км пробіг зняти з автомобіля генератор, промити і очистити його. Перевірити і зачистити контактні кільця генератора дрібнозернистою шліфувальною шкіркою, перевірити спрацювання і прилягання щіток до кілець і при необхідності замінити щіткотримач з щітками. Якщо щітки зносились і виступають з щіткотримача менш ніж на
5 мм, замінити щіткотримач з щітками. Для заміни висунути щіткотримач з корпуса регулятора напруги, натиснувши на вивід 0 (попередньо зняти регулятор напруги).
Перед встановленням регулятора напруги з новим щіткотримачем на місце продути гніздо в генераторі і видалити оливу, змішану з вугільним пилом. Нові щітки повинні вільно переміщатись в щіткотримачі.
Для заміни паса генератора послабити гайку кріплення генератора до розпірної планки (рис. 9. 6.) і болт нижнього шарніра і, переміщаючи генератор в сторону двигуна, звільнити пас від натягу, зняти його і встановити на шківи новий пас.
Для регулювання натягу паса змістити генератор від двигуна, затягнути гайку розпірної планки і перевірити натяг паса. Нормальний натяг паса повинен бути 6...8 мм при зусиллі 80...100 Н м (8...10 кгс м). Після правильного встановлення (регулювання) натягу паса генератора остаточно затягнути гайку натяжної планки і болт шарнірного з’єднання генератора. При регулюванні не допускати надмірного натягу, щоб запобігти перевантаження підшипників і передчасного їх виходу з ладу.
Технічне обслуговування стартера
Через кожні 60000 км пробігу автомобіля зняти стартер, очистити від бруду і пилу та розібрати. Ретельно продути стисненим повітрям всі деталі стартера. Оглянути робочу поверхню торцевого колектора. Поверхня колектора повинна бути гладкою і не мати слідів підгоряння. Промити колектор салфеткою, змоченою в бензині, і зачистити дрібнозернистою шліфувальною шкіркою. Щітки повинні вільно переміщатись в щіткотримачі і мати висоту не менше 9 мм. При необхідності замінити щітки, попередньо притерти їх до колектора.
Перевірити тягове реле, при необхідності зачистити підгорілі контакти. Очистити втулки якоря в кришках і шестерню включення та змазати їх моторною оливою, а повідкове кільце мастилом Літол – 24.
Для знімання і встановлення стартера необхідно мати гайкові ключі 9, 12 і 17 мм.
Знімати стартер необхідно в такій послідовності:
поставити автомобіль над оглядовою ямою, від’єднати проводи від акумуляторної батареї і від стартера;
відкрутити дві гайки шпильок кріплення стартера до картера зчеплення, висунути на довжину шпильок стартер в сторону генератора і зняти його.
Встановлення стартера проводити в зворотній послідовності.
Технічне обслуговування системи запалювання
Для справної і надійної роботи системи запалювання, особливо в холодну пору року, необхідно всі прилади утримувати в чистоті, не допускаючи появи на них оливи і бруду. Всі гумові захисні чохли при появі тріщин і пошкоджень замінюють новими. Проводи високої напруги не повинні дотикатись металічних деталей і повинні мати надійний контакт з приладами. В процесі експлуатації не залишати включеним запалювання при непрацюючому двигуні, протирати пластмасові кришку датчика- розподільника і котушку запалювання салфеткою, змоченою в спирті чи бензині, захищати котушку і комутатор від механічних пошкоджень.
Через кожні 15 000 км пробігу:
зняти кришку датчика розподільника і ретельно протерти її всередині і назовні чистою салфеткою, змоченою в спирті чи бензині, оглянути кришку і розподільник, при необхідності очистити високовольтні контакти на кришці. Перевірити надійність з’єднань проводів і можливість переміщення контактного вуглика в кришці. Перевірити надійність кріплення трубки вакуум- коректора на штуцері датчика і карбюратора;
викрутити і зняти з двигуна свічки запалювання. Перевірити стан внутрішньої і зовнішньої частин ізолятора. Очистити нагар, промити і продути свічку. Перевірити зазор між електродами, при необхідності встановити зазор, підгинаючи зовнішній контакт ( 0,7...0,85 мм). Закрутити свічки запалювання в двигун спочатку рукою, потім трубчастим ключем. Момент затягування 28... 40 Н м ( 2,8...4,0 кгс· м);
перевірити і при необхідності відрегулювати момент запалювання.
Через кожні 30000 км пробігу замінити свічки. Попередньо промити свічки в бензині, продути повітрям і встановити зазор 0,7...0,85 мм.
Кут випередження запалювання встановлюють за мітками 13 на шківі 10 (рис. 8.2) приводу генератора і МЗ на кожуху 1 плоскозубчастого паса. Ця мітка показує момент запалювання в першому циліндрі. Імпульс безконтактного мікро вимикача датчика-розподільника виникає в момент, коли мітка на шківі приводу генератора співпадає з міткою МЗ на кришці плоскозубчастого паса ( 5 º до ВМТ). При цьому бігунок ( ротор) повинен знаходитись проти електрода кришки переривника з цифрою 1.
Порядок операцій при встановленні запалювання наступний:
встановити колінчастий вал в положення, яке відповідає початку такту стиску в першому циліндрі. Для цього, повільно провертаючи колінчастий вал двигуна, сумістити мітку 13 на шківі 10 приводу генератора з міткою МЗ кожуха 1 плоскозубчастого паса, при цьому бігунок повинен знаходитись проти контакту кришки, з’єднаного з проводом, який йде до свічки запалювання першого циліндра;
послабити затягування гайок кріплення корпуса датчика- розподільника і приєднати до клемної колодки 24 (рис. 10. 13) електронного мікро вимикача пристрій для перевірки, виконаний за схемою (рис. 12. 1, a чи б);
Рис. 12. 1. Схема пристрою для перевірки роботоздатності електронного мікровимикача в датчику- розподільнику і встановлення кута випередження запалювання:
а – з світлодіодом; б – з лампою розжарювання; G – акумуляторна батарея;
V – світло діод АЛ307Б ; R1 – резистор 5 Ом; Ш1 – перехідна колодка приєднання до датчика- розподільника запалювання; HL – лампа розжарювання ( 12 В, 3 Вт);
VT1 – транзистор КТ816Б чи 814Б; VD1 – діод Д814А; R1, R2 і R3 – резистори МЛТ
( 1 Вт, опором 910, 330 і 910 Ом); С1 – конденсатор КЛС1 (6800 пФ); С2 – конденсатор К53 – 14 (2, 2 мкФ, 20 В)
включити запалювання і обережно повернути корпус датчика - розподільника в ту чи іншу сторону точно до моменту загоряння світлодіода чи лампи розжарювання. Для збільшення кута випередження запалювання корпус датчика - розподільника повернути за годинниковою стрілкою, а для зменшення – проти годинникової стрілки (якщо дивитись з сторони кришки датчика - розподільника). Для зручності регулювання моменту запалювання на фланці датчика - розподільника є поділки і знаки “ + ” і “ – “, а на корпусі приводу розподільника – встановлювальний виступ
(рис.10. 12). Одна поділка на фланці відповідає 4 º повороту колінчастого вала;
утримуючи корпус датчика – розподільника від провертання, затягнути гайки кріплення корпуса. Після цього проконтролювати встановлення кута випередження запалювання, провертаючи колінчастий вал колесом чи за шків;
перевірити приєднання проводів від свічок, починаючи з першого циліндра, в порядку 1 – 3 – 4 – 2 проти годинникової стрілки.
Якщо є в наявності діагностичний стенд з осцилоскопом, то з його допомогою легко перевірити встановлення моменту запалювання, користуючись інструкцією по експлуатації стенда.
Перевірити і встановити момент запалювання також можна з допомогою стробоскопа в наступному порядку:
з’єднати затискач “ + “ стробоскопа з клемою “ + “ акумуляторної батареї, затискач “ маса ” з нефарбованою частиною кузова автомобіля, а затискач датчика стробоскопа приєднати до проводу високої напруги першого циліндра;
запустити двигун і направити мигаючий потік світла стробоскопа на шків приводу генератора. Якщо момент запалювання встановлений правильно, то при холостому ходу двигуна мітка на шківі приводу генератора співпаде з міткою МЗ на кришці плоскозубчастого паса.
Слід мати на увазі, що встановлення запалювання за міткою МЗ на шківі забезпечує найвигідніші показники потужності і економічності двигуна лише за умови використання відповідного палива.
Однак після кожного регулювання запалювання чи заміни палива необхідно перевірити правильність встановлення кута випередження запалювання на ходу. Остаточне встановлення кута випередження запалювання слід виконувати октан - коректором. Прогріти двигун на холостому ходу, а потім, рухаючись на четвертій передачі на рівній дорозі з швидкістю 60... 70 км/ год., розігнати автомобіль, різко натиснувши на педаль приводу дросельної заслінки. Якщо при цьому буде виникати незначна короткочасна детонація, то запалювання вважається встановленим правильно.
При необхідності відкоректувати момент запалювання, прокручуючи у відповідному напрямі корпус датчика - розподільника. Перед провертанням гайки кріплення корпуса ослабити, після коректування – надійно затягнути.
При сильній детонації корпус повертати в сторону знаку “ – “ для зменшення кута випередження запалювання, а при повній відсутності детонації - в сторону “ + “.
Найбільший кут випередження (чи запізнення) запалювання, який забезпечується ручним регулюванням при допомозі октан - коректора, 8 º (за кутом повороту колінчастого вала двигуна) відносно початкового встановлення (5 º до ВМТ).
Двигун дуже чутливий до правильного встановлення кута випередження запалювання; надто раннє чи пізнє запалювання веде до перегрівання двигуна, втрати потужності, прогоряння клапанів і поршнів.
При необхідності знімати датчик - розподільник а такій послідовності:
від’єднати проводи високої напруги, трубку вакуум - коректора і роз’єднати штепсельний роз’єм;
відкрутити гайки кріплення корпуса датчика – розподільника. Повертаючи корпус датчика- розподільника за вакуум- коректор навколо осі, вийняти його з корпуса приводу розподільника.
Встановлювати розподільник в зворотній послідовності:
провернути колінчастий вал в положення, яке відповідає ВМТ стиску в першому циліндрі;
встановити ротор проти контакту кришки, з’єднаного з проводом, який йде до свічки запалювання першого циліндра. Для полегшення посадки хвостовика розподільника злегка змазати ущільнювальне кільце 12 (рис.10. 13) оливою, виставити муфту 16 датчика – розподільника запалювання меншим сектором вверх, при цьому камера вакуум – коректора повинна знаходитись з сторони маховика, а вісь штекера електронного мікроперемикача під кутом 40 º до поздовжньої осі двигуна. Встановлення веденої шестерні приводу датчика - розподільника описана в темі 5. “Загальна будова і робочий процес двигуна. Кривошипно – шатунний і газорозподільний механізми”;
сумістити виступ муфти з пазом веденої шестерні (рис. 12. 2.), встановити датчик - розподільник в гніздо і закріпити корпус гайками.
Рис. 12. 2. Встановлення веденої шестерні приводу розподільника:
I - положення паза до встановлення шестерні; II – положення паза після встановлення шестерні; 1 – менший сектор поводка шестерня приводу; А – А – поздовжня вісь двигуна.
Приєднати проводи високої напруги і з’єднати штепсельний роз’єм. При цьому проводи високої напруги до кришки датчика- розподільника приєднати згідно порядку роботи циліндрів двигуна 1 – 3 – 4 – 2 , провід до свічки першого циліндра встановити в гніздо електрода кришки розподільника з цифрою 1.
