5. Перетворення вуглецю та поняття про різні види бродінь і участь у цьому процесі мікроорганізмів.

В повітрі вуглецю 0,03 %. Рослини засвоюють вуглець при допомозі сонячної енергії, будують вуглеводні сполуки. Біохімічний процес розщеплення без азотистих, органічних сполук називається бродінням. В залежності від кінцевого продукту називається тип бродіння.

Спиртове бродіння – викликається дріжджами . Проходить в анаеробних умовах в 2 етапи: утворюється піровиноградна кислота, яка потім перетворюється в оцтовий альдегід, а потім в етиловий спирт. Розщеплюється цукор на спирт і вуглекислоту.

Маслянокисле бродіння – розщеплення вуглеводів, жирів і білків на молочну кислоту, вуглекислоту і водень.

Оцтовокисле бродіння. Відбувається під впливом спеціальних оцтовокислих бактерій. Реакція іде в 2 етапи: спочатку утворюється етиловий спирт далі оцтовий альдегід і оцтова кислота. Участь беруть Acetobacter. Приклад – скисання вина.

Молочнокисле бродіння - процес розщеплення цукру на дві частини молочної кислоти . Участь беруть молочнокислі бактерії Streptococcus lacton, і болгарська паличка.

Гідроліз, бродіння клітковини – розщеплення целюлози рослин з звільненням вуглеводню або метану. Участь беруть як аероби так і анаероби 2 види бактерій CI. cellulosae metanicum, Cl. cellulosae hydrogenicus.

Самостійне вивчення.

1. Практичне значення та застосування процесів бродіння в народному господарстві.

В сільському господарстві процеси бродіння використовують при силосуванні ( молочнокисле бродіння), дріжджування кормів.

Виготовляють препарати ацидофільна бульйонна культура ( АБК ),

Пропіоново – ацидофільна бульйонна культура ( ПАБК) В промисловості використовують для виготовлення спиртів, оцтової кислоти, молочнокислих продуктів і сирів. При дріжджуванні корм забезпечують білками і вітамінами.

Тема 1.4. Поширення мікроорганізмів у природі.

Вплив зовнішніх умов на мікроорганізми.

1. Мікрофлора ґрунту. Бактеріологічне дослідження ґрунту.

2. Мікрофлора води. Джерела забруднення водоймищ. Поняття про колі-титр, колі- індекс, загальне мікробне число у санітарній оцінці води. Методи очищення води.

3. Мікрофлора повітря. Бактеріальне дослідження повітря.

1. Мікрофлора ґрунту та її значення у розповсюдженні інфекційних хвороб. Бактеріологічне дослідження ґрунту.

Ґрунт містить поживні речовини у вигляді органічних і мінеральних сполук, є волога. В ньому живуть бактерії, актиноміцети, дріжджі , плісняві гриби, зелені і синьо-зелені водорості.

Кількість їх і якість залежить від хімічного складу, вологості, РН, пори року, внесення добрив і багато інших умов: в тому числі глибини ґрунту - 10 – 20 см. Ґрунтові мікроби не тільки беруть участь у формуванні ґрунту, а й відіграють вирішальну роль у підвищенні його родючості.

Патогенні мікроби попадають в ґрунт з залишками рослини, трупами і виділеннями тварин внаслідок чого можуть викликати інфекційні хвороби. Не спороутворюючі патогенні мікроби (збудники бруцельозу, туляремії, сальмонельозу, лістеріозу) не можуть довго зберігатись в ґрунті, так як не знаходять сприятливих умов в ґрунті і швидко гинуть. Спороутворюючі мікроби ( збудники правцю, злоякісного набряку, ботулізму) зберігаються в ґрунті довгий час. Особливо сибірки – десятиріччями. Для бактеріологічного дослідження проби беруть з різних ділянок та глибини ґрунту і відправляють в лабораторію.

2. Мікрофлора води та її вплив на розповсюдження інфекційних хвороб. Джерела забруднення водоймищ. Поняття про колі-титр, колі- індекс, загальне мікробне число у санітарній оцінці води. Методи очищення води.

Вода сприятливе середовище для розвитку мікробів. Кількість мікробів залежить від вмісту в ній органічних речовин, тим вищий ступінь забруднення води мікроорганізмами.

Найменше забруднені атмосферні води – в них знаходиться не значна кількість мікроорганізмів. Підземні води - залежать від глибини з якої вони надходять. Чим більша глибина, тим менше в воді мікробів. Кількість мікрофлори залежить від вододжерела, глибини водоймища, пори року, близькості населених пунктів. Забруднення проходить з ґрунту, повітря, але головним чином в результаті спуску не обеззаражених стічних вод.

Більшість мікробів у воді – сапрофіти, але зустрічаються в окремих випадках і де який час зберігають життєздатність патогенні мікроорганізми – збудник сибірки, емкару, туляремії, бешихи свиней і інші. Сальмонели зберігаються до 3 х місяців. Знайти в воді патогенних мікроорганізмів важко. Тому для оцінки води використовують виявлення в ній санітарно – вказівних мікробів – групи кишкової палички:

1) Мікробне число – висів 1 мл. води на твердому середовищі і підрахунку вирослих колоній: більше 1000 мікроорганізмів в 1 мл – не придатна вода.

2) Колітітр – найменша кількість води де знаходиться 1 кишкова паличка.

3) Колііндекс – кількість кишкових паличок в 1 л води. ГОСТ вода колодязів і водоймищ придатна якщо мікробне число не більше 1000 колітітр не мене 111, колі індекс не більше 9.

Водопровідна: колітітр не менше 500, колі індекс не більше 2. Воду очищають рух, світло, бактерії антагоністи ( бактеріофаги) мінеральні солі, найпростіші мікроорганізми. Методи очистки води – відстоювання, фільтрація, аерація.

3. Мікрофлора повітря та її значення у виникненні інфекційних хвороб. Залежність мікрофлори повітря від вологості, клімату, пори року, висоти, близькості населених пунктів. Бактеріальне дослідження повітря.

Ступінь забруднення повітря залежить від мінеральних і органічних речовин, температури, опадів , вологості, клімату, пори року, висоти розташування населених пунктів. Повітря не сприятливе середовище для мікробів. З патогенних мікроорганізмів в повітрі виявили стафілококи, збудника туберкульозу, сибірки, правцю, злоякісного набряку, грипу.

На бактеріальну забрудненість повітря оцінюють шляхом виявлення загальної кількості бактерій в 1 м³ повітря. В приміщенні більше 1000 бактерій в 1 м³ то таке приміщення вважають забруднення.

Санітарно – визначений мікроорганізми є стрептокок.