
- •1. Дисципліна "Епізоотологія з мікробіологією", її зміст та вивчення.
- •1. Основи мікробіології
- •Тема1.1 Морфологія мікроорганізмів.
- •1. Основні групи мікроорганізмів, принципи класифікації, форми бактерій, будова, величина, рух та захисні властивості.
- •2. Загальна характеристика грибів, їх морфологія, фізіологія, значення та застосування.3. Поняття про рикетсії, мікоплазми, мікробактерії, хламідії, віруси, пріони.
- •1. Електронна і люмінесцентна мікроскопія.
- •Тема 1.2. Фізіологія мікроорганізмів.
- •1. Живлення мікробів, механізм та типи живлення.
- •2. Дихання мікробів та типи дихання. Ферменти мікробів. Значення ферментів у народному господарстві.
- •3 Розмноження мікробів та фази розмноження на штучних живильних середовищах.
- •Тема 1.3. Спадковість і мінливість мікроорганізмів.
- •1. Спадковість і мінливість мікроорганізмів. Сучасні погляди на спадковість і мінливість мікроорганізмів.
- •2. Форми мінливості. Практичне значення мінливості у діагностиці, специфічній профілактиці та терапії тварин. Вплив екологічних катастроф на мінливість мікроорганізмів.
- •3. Загальні поняття про перетворення речовин у природі та участь у цьому процесі мікроорганізмів.
- •4.Перетворення азоту в ґрунті, роль мікробів у ґрунтоутворенні та засвоєння атмосферного азоту.
- •5. Перетворення вуглецю та поняття про різні види бродінь і участь у цьому процесі мікроорганізмів.
- •1. Практичне значення та застосування процесів бродіння в народному господарстві.
- •Тема 1.4. Поширення мікроорганізмів у природі.
- •1. Мікрофлора ґрунту та її значення у розповсюдженні інфекційних хвороб. Бактеріологічне дослідження ґрунту.
- •Тема 1.4. Поширення мікроорганізмів у природі. Вплив зовнішніх умов на мікроорганізми.
- •2. Вплив фізичних та хімічних факторів на мікроорганізми. Поняття про стерилізацію, пастеризацію та тиндалізацію, бактеріостатичну та бактерицидну дію.
- •Тема 1.5. Основи вчення про віруси.
- •1.Поняття про віруси, їх класифікацію, морфологію та фізіологію.
- •2.Фільтрація. Суперцентрифугування.
- •2. Основи загальної епізоотології
- •Тема 2.1. Вчення про інфекцію
- •1.Поняття про інфекцію і інфекційні хвороби.
- •2. Патогенність та вірулентність мікробів, їх значення та застосування. 3.Ворота інфекцій та дія мікробів на організми тварин, птахів.
- •4. Види інфекцій, періоди розвитку хвороб.
- •5. Перебіг інфекційних хвороб. Форми клінічного прояву.
- •4. Мікробоносійство, його тривалість та практичне значення.
- •Тема 2.2. Вчення про імунітет.
- •1.Визначення імунітету, теорії імунітету.
- •2. Антигени. Антитіла. Серологічні реакції .
- •4. Природна стійкість організму . Фактори, що впливають на опірність .
- •5.Вакцини, гіперімунні сироватки. Сироватки (кров) реконвалесцентів. Гамма-глобуліни, анатоксини, антивіруси, які використовуються у ветеринарній практиці.
- •6.Алергія та анафілаксія, їх практичне значення .
- •Тема 2.3. Вчення про епізоотичний процес.
- •1. Поняття про епізоотичний процес і ланцюг, джерело і резервуар збудника інфекції, мікробоносійство, епізоотичне вогнище інфекції, неблагополучне і загрозливе господарство.
- •2. Механізм передачі збудника інфекції, шляхи поширення та переносники інфекційних хвороб. Фактори передачі інфекційних хвороб (предмети догляду, спорядження, гній, транспортні засоби та ін.).
- •3. Форми прояву епізоотичного процесу: спорадичні захворювання, ензоотія, епізоотія, панзоотія. Закономірність виникнення епізоотій.
- •Тема 2.4. Дезінфекція, дератизація, дезінсекція.
- •3. Апарати та дезінфекційні установки для дезінфекції.
- •4. Дезінфекція гною, гноївки, ґрунту, води. Дезінфекція спецодягу, взуття, предметів догляду за тваринами, збруї. Дезінфекція транспортних засобів, інкубаторів, вагонів та вуликів.
- •5.Бактеріологічний метод контролю якості дезінфекції
- •2.5. Профілактичні заходи
- •1. Заходи загальної профілактики.
- •3. Заходи боротьби з інфекційними хворобами.
5.Бактеріологічний метод контролю якості дезінфекції
Якість дезінфекції контролюють у три етапи:
1. Візуальний, Перевіряють якість підготовки приміщень до дезінфекції (стан очищення об'єкта, вологість, герметизацію).
2. Технологічний. Контролюється дотримання встановлених режимів дезінфекції (вибір препарату і метод дезінфекції, концентрація, температура і норма витрати розчину, рівномірність нанесення його на поверхню, дотримання параметрів продуктивності машин та апаратів, що використовувались).
3. Бактеріологічний. З кожного обробленого об'єкта (приміщення) відбирають не менше 10 проб-змивів. Беруть їх також з твердих покриттів території ферми (загони, під'їзні шляхи тощо), а при контролі якості знезараження ділянок без твердого покриття відбирають пробу ґрунту.
Проби-змиви відбирають після закінчення експозиції дезінфекції, але до початку провітрювання приміщення. Оцінку якості дезінфекції проводять за наявністю санітарно-показової мікрофлори (золотистий стафілокок при туберкульозі, миті, спорових інфекціях та кишкова паличка при неспорових інфекціях і бруцельозі).
Відбирають проби, доставляють їх у лабораторію Для бактеріального контролю через 2-3 години після дезінфекції стерильними ватними тампонами, змоченими у стерильному нейтралізуючому розчині, беруть проби із 10 — 20 ділянок приміщення. Для цього намічають квадрати розміром 10 х 10 см і протирають їх упродовж 1 — 2 хв. стерильним ватним тампоном, змоченим у нейтралізуючому дезінфекційному розчині і добре віджатим. Кожну пробу миють в окремому флаконі з 20 мл стерильної води. Після центрифугування надосадову рідину зливають, а центрифугати висівають на відповідні елективні середовища. При наявності кишкової палички колір середовища із малинового змінюється на зелений або салатовий.
Дезінфекцію вважають задовільною, якщо ріст модельних мікроорганізмів відсутній при профілактичній та заключній дезінфекції у 100 % проб, а при поточній — не менше,ніж 90%.
Продовження тема № 16.
№17.
1 . Дезінсекція, дератизація, види, засоби та значення.
2. Знешкодження трупів.
3.Правила безпеки при проведенні дезінфекції, дератизації, дезінсекції.
4. Організація дератизаційної служби і деззагонів.
Дезінсекція – захід направлений на знешкодження шкідливих членистоногих (комах, кліщів і ін.) переносників збудників інфекційних хвороб. В цю групу членистоногих входять ґедзі, комарі, мухи і кліщі. Основні заходи повинні бути направлені на боротьбу з личинками комах в містах їх виплоду. Обробляють заболочені місця 0,5% водною емульсією поліхлорпікріну, або 0,3% емульсією трихлорметафосу з розрахунку 35 мл на 1 м. кв. поверхні водоймища.
На ніч тварин заганяють в приміщення, обробляють приміщення і тварин інсектицидними препаратами 0,5-1% розчином хлорофосу 0,5% водною емульсією трихлорметофосу 3 і 5% водною емульсією поліхлорпінену.
Кліщі. Знищують навколо приміщення низькорослу рослинність. Для знешкодження кліщів на шкірі тварин останніх обприскують, обтирають і купають в ваннах з розчинами миш’яковистого натрію 1 раз в 5 днів.
Дератизація – заходи направлені на винищення шкідливих гризунів, розповсюджувачів збудників інфекції.
Профілактичні заходи направлені на створення умов, які утруднюють доступ гризунів до кормів, а також в руйнуванні їх яєць виплоду. Для цього потрібно
- своєчасно прибирати гній і рештки кормів з приміщення і території ферми,
- зберігати концентровані корми в приміщеннях недоступних для щурів і мишей,
- постійно слідкувати за станом підлоги, стін, дверей і своєчасно проводити ремонт.
Знешкоджуючі заходи: здійснюють механічні, біологічні і хімічні. Механічні – вилов гризунів різними пастками. Хімічні – отрути «зоокумарину натрієва сіль, пенокумарин, крисид і інше». Для виготовлення принадок беруть хліб, каші, комбікорм, риб’ячий фарш в які додають 2-5% препарату і ретельно перемішують. Принади кожен день роблять свіжі і на протязі 4-5 днів підряд кладуть в нори гризунів і інші місця. Необхідно пам’ятати, що хімічні речовини є отрутами для людей і тварин.
Біологічний метод – виловлюють гризунів коти, собаки, їжаки, заражати гризунів мікроорганізмами які викликають масові захворювання і загибель. (Тиф) Бактеріокумарин, додають в корм 2-3 дні підряд по 50-100,0г.. Гризуни гинуть на протязі 4-15 днів. Трупи гризунів спалюють, нори замуровують. Забороняється застосовувати бактеріальні препарати на комплексах.
Знешкодження трупів проводять на ветеринарно-санітарних утильзаводах та в утильцехах птахофабрик і свинокомплексів, де поряд з надійним знезараженням трупів отримують продукти їх переробки (м'ясо-кісткове борошно). Також застосовують утилізаційні установки різних типів або знезаражують трупи в біотермічних ямах.
Біотермічна яма (яма Бекарі, пирятинська, чеська). У біотермічних ямах знешкоджують усі трупи тварин, крім тих, які підлягають спалюванню. Через 20 діб після завантаження ями трупами температура в ній піднімається до 65 - 70 °С. Процес розпаду трупів завершується через 35 - 40 діб з утворенням однорідного компосту, що не має запаху і придатний для використання як добриво. При спорових формах інфекцій трупи спалюють.
Правила безпеки при проведенні дезінфекції, дезінсекції, дератизації.
Осіб, які проводять дезінфекцію забезпечують комбінезонами, капюшонами, халатами, гумовими чобітками, рукавичками і захисними окулярами, а при проведенні дезінфекції хлорним вапном і формаліном, забезпечують протигазами. Під час роботи з кислотами та їдкими лугами треба бути обережним, щоб вони не потрапили на тіло і одяг. Обережним треба бути при роботі з парами формаліну в пароформаліновій камері. При проведенні дезінфекції забороняється пити їсти і палити. Організація дератизаційної служби і деззагонів.
Самостійне вивчення.
Дезінфекція в спеціалізованих господарствах, на тваринницьких комплексах та в фермерських господарствах.
Вибір дезінфекційної речовини залежить від об'єкта дезінфекції, а також від характеру заразної хвороби. Засоби, які рекомендують для дезінфекції при окремих інфекційних хворобах, наведено у відповідних інструкціях.
Дезінфекційний розчин наносять так: спочатку дезінфікують підлогу, потім зрошують стіни і всі перегородки. Після цього обробляють стелі. Стелі дезінфікують останніми для запобігання потраплянню деззасобу на одяг працівника. Обробляють також годівниці, внутрішнє обладнання приміщень і всі предмети, які застосовують для механічного очищення (лопати, граблі, віники тощо). Наприкінці повторно дезінфікують підлоги. Приміщення закривають на 2-3 години, а потім провітрюють.