2.9 Організація складання та надання фінансової звітності.

Фінансова звітність – бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Загальні вимоги до фінансової звітності викладено у статтях 11 – 14 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” та у П(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності” [6].

Метою складання фінансової звітності є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності, рух грошових коштів та зміни у власному капіталі підприємства, яка необхідна для прийняття рішень щодо:

  придбання, продажу та володіння цінними паперами;

  участі в капіталі підприємства;

  оцінки якості управління;

  оцінки здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов’язання;

  забезпеченості зобов’язань підприємства;

  визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;

  регулювання діяльності підприємства;

  інших рішень.

Відповідно до статті 11 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” на основі даних бухгалтерського обліку всі підприємства повинні складати фінансову звітність. До складу фінансової звітності підприємств (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності та суб’єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включаються такі звіти:

1. Баланс;

2. Звіт про фінансові результати;

3. Звіт про рух грошових коштів;

4. Звіт про власний капітал;

5. Примітки до фінансової звітності.

За звітним періодом фінансова звітність поділяється на річну і квартальну.Звітним періодом для подання річної звітності є календарний рік.

За календарний рік фінансова звітність готується підприємствами у повному складі. Крім того, щоквартально всі підприємства та організації готують проміжну фінансову звітність у складі Балансу та Звіту про фінансові результати. Баланс складається станом на кінець останнього дня кварталу (року), а Звіт про фінансові результати – наростаючим підсумком з початку звітного року.

Для новоствореного підприємства перший звітний період може бути менший ніж 12 місяців, але не більше 15 місяців. Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку року до моменту ліквідації.

Відповідно до статті 14 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” фінансова звітність підприємств не становить комерційної таємниці, крім випадків, передбачених законодавством [1].

Строки та порядок подання фінансової звітності визначено у “Порядку подання фінансової звітності”, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 р. №419.

Дія цього Порядку поширюється на всіх суб’єктів господарювання незалежно від організаційно-правової форми і форми власності, а також на представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності (далі – “підприємства”), які зобов’язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Підприємства зобов’язані подавати квартальну та річну фінансову звітність таким користувачам:

  органам, до сфери управління яких вони належать;

  трудовим колективам на їх вимогу;

  власникам (засновникам) відповідно до установчих документів;

  органам державної статистики;

  органам державного казначейства або місцевим фінансовим органам (щодо використання бюджетних асигнувань);

  іншим користувачам згідно з законодавством (зокрема, Національному банку, Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку).

Квартальна фінансова звітність (крім зведеної та консолідованої) подається не пізніше ніж на 25 день після закінчення звітного кварталу, а річна – не пізніше 20 лютого наступного за звітним року.

Датою подання фінансової звітності (крім консолідованої) вважається день її фактичної передачі за належністю, а у разі надсилання поштою – дата одержання адресатом, зазначена на штемпелі підприємства зв'язку, що обслуговує адресата.

Подання фінансової звітності на досліджуваному підприємстві повністю відповідає вимогам законодавства України.

На П.П. «Фашори» щоквартально подається фінансовий звіт субєкта малого підприємництва та звіт про фінансові результати.

РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ КРЕДИТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ.

Кредиторська заборгованість - це заборгованість підприємства іншим юридичним і фізичним особам, що виникла в результаті здійснених раніше дій (подій), оцінена в гривнях і щодо якої в підприємства існують зобов’язання її погашення в певний строк.

Актуальність даної теми пов'язана з тим, що фінансовий стан підприємства характеризується рядом показників, серед яких платоспроможність і кредитоспроможність привертають особливу увагу користувачів фінансової звітності підприємства - інвесторів, банків, партнерів, акціонерів і т.д. Оскільки грошові кошти є посередником у всіх розрахунках, очевидно, що для забезпечення нормального кругообігу коштів у народному господарстві, ведення діяльності в умовах ринкової економіки роль бухгалтерського обліку полягає в правильності і своєчасності виконання всіх необхідних розрахунків. У свою чергу ефективність розрахункових операцій багато в чому залежить від стану бухгалтерського обліку грошових коштів, розрахункових і кредитних операцій. Заборгованості, що виникають при здійсненні фінансово-господарської діяльності підприємств, утворюють поточне і довгострокове відволікання або залучення коштів, відомих як дебіторська і кредиторська заборгованості, що впливають у свою чергу на платоспроможність і ліквідність.