МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ національНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. В. Н. Каразіна

ФІЛОСОФСЬКИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Комплекс навчально-методичних матеріалів

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ФІЛОСОФСЬКОГО ФАКУЛЬТЕТУ

з ДІСЦИПЛІНИ

ФIлософська

антропологIЯ

Автор-укладач:

кандидат філософських наук,

доцент

Загурська Н. В.

Харків-2012

Затверджено на засіданні кафедри філософії

Протокол № від березня 2012 р.

РОЗДІЛ І

Мета та завдання курсу

Гуманізація програм з філософії на основі поглибленого вивчення філософії людини є актуальним завданням при підготовці філософів-фахівців. Курс «Філософська антропологія» повинен сприяти формуванню гуманістичної спрямованості викладання філософії. Цим обумовлені мета та завдання даного учбового курсу.

Метою курсу є поглиблене вивчення філософсько-антропологічного надбання, ознайомлення майбутніх фахівців з основними традиціями та підходами до сутності людського, які разом із відомостями, отриманими з інших філософських курсів, сприятимуть цілісності знань майбутніх фахівців.

Курс спрямовано на розвиток гуманістичної свідомості майбутніх фахівців, виховання орієнтації на антропні засади філософування та гуманістичного підходу до навчального процесу у вищій школі.

Студенти, які прослухали курс «філософська антропологія», повинні знати:

– вихідні поняття та терміни філософської антропології;

– головні філософсько-антропологічні теорії та персоналії;

– тематику досліджень із філософської антропології;

– сучасні підходи до вирішення класичних філософсько-антропологічних проблем.

Студент, який оволодів даною дисципліною, повинен уміти:

– читати та аналізувати літературу з філософської антропології;

– написати реферат із філософії людини;

– обговорювати характерні аспекти основних підходів до сутності людини;

– дискутувати з приводу протиріч, властивих людській природі.

Розділ іі Загальна схема та структура курсу

№№ п/п та назва теми	Лекції	Семінари	Всього
1. Вступ: предмет та основні проблеми курсу «філософська антропологія» 2. Огляд основних теорій людини («широкий» підхід) 3. Філософська антропологія як специфічний напрямок в історії філософії 4. Людина як творець та витвір культури 5. Роль та значення людини як суб’єкта та об’єкта творчості 6. Дуальність природи людини 7. Поняття тілесності в філософії 8. Філософські аспекти людської сексуальності 9. Метафізика любові. Кохання як філософська проблема 10. Філософська антропологія розуму 11. Свідомість людини та її межі 12. Соціальні аспекти філософської антропології 13. Влада та проблема тотального політичного відчуження 14. Доля гуманістичних цінностей в сучасній культурі 15. Образ-концепт надлюдини: історія та сучасність 16. Людина майбутнього: футурологія та філософська антропологія 17. Екологія, екологічні проблеми та розвиток людства 18. Танатологія: філософсько-антропологічні підходи до проблеми смерті та безсмертя	2 2 2 2 2 2 2 2 2 2	2 2 2 2 2 2 2 2	2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2

Розділ ііі

Зміст лекційної частини

Тема 1

Вступ: предмет та основні проблеми курсу «філософська антропологія»

Предмет курсу, його мета, завдання та структура. Філософська антропологія як область філософського знання про інваріантні (загальнолюдські) усталені природні й соціокультурні властивості людини та культурну мінливість цих властивостей. Філософська антропологія як спосіб розгляду та вирішення філософських проблем у їх «людському вимірі», оцінки значущості людини. Філософська антропологія як цілісний образ людини. Зберігання «меж та границь» цього образу в безмежності буття та досконалості.

Місце філософської антропології в системі філософського знання відносно онтології, гносеології, соціальної філософії, етики, естетики. Міждисциплінарні зв’язки філософської антропології з біологією, етнографією та культурологією. Антропологія та філософія. Відношення філософської антропології до конкретних наук про людину (психології, антропології та ін.). Структура філософсько-антропологічного знання: засади філософської антропології, соціально-історична, структурна, культурна та педагогічна антропології як «гілки» загального знання про людину. Методи пізнання людини та методологічні принципи «людинознавства».

Пошук «людського виміру» традиційних філософських проблем. Людина в її відношенні до світу як стрижнева проблема філософії. Спроби визначення людини. Багатоманітність підходів до сутності людини. Основні чинники цієї багатоманітності. Багатоманітність визначень як відображення багатоманітності людського буття та багатогранності образу людини. Образ людини в певному типі культури. Еволюція визначень людини в різних типах культури, зміна парадигм – тенденція «від об’єктності до суб’єктності» людини, пошук цілісності людського образу. Людина як множинна, суперечлива цілісність.

Основні поняття філософської антропології. Фундаментальні антропологічні категорії: вчинок та подія. Вчинок як самовизначення людини. Проблема місця людини в світі. Людина як «мікрокосм». Варіанти вирішення проблеми співвідношення «мікро» та «макрокосму». Людина як об’єкт та суб’єкт цього співвідношення. «Людські виміри» буття світу. Форми буття людини в світі. Персоніфікація буття. Індивід, індивідуальність, особистість, суб’єкт, людина: визначення, розрізнення та порівняння. Людина та час. Сприйняття часу людиною. Людина в історії. Простір людського буття як осередок мешкання та розвитку. Антропологічне значення категорії простору в сучасній філософії. Індивід, індивідуальність, особистість, суб’єкт, людина: визначення, розрізнення та порівняння. Проблема типологізації людини. Різноманіття існуючих типологій. Типологія як «сума антропології».

Новітні проблеми філософської антропології. Черговий «антропологічний поворот» в філософії. Зростання невідповідності рівня та обсягу людського знання про зовнішній світ та про саму людину. Можливості подолання цієї диспропорції. Людина як суб’єкт та об’єкт новітньої кризи. Пошук моделей розвитку людини та шляхів вирішення протиріч у стратегії виживання. Місце наук про людину та власне філософської антропології у вирішенні цих проблем.