7.2. Методи визначення чисельності персоналу підприємства

Техніка розрахунків потреби в чисельності окремих категорій працівників визначається конкретною специфікою їхньої профе­сійної діяльності та галузевими особливостями функціонування того чи того підприємства.

Але в будь-якому разі вона має базуватись на врахуванні мож­ливої економії затрат праці за факторами.

Загальна чисельність промислово-виробни­чого персоналу визначається в основному трьома методами.

1. Метод коригування базової чисельності:

(7.19)

де Чзаг – загальна чисельність промислово-виробничого персоналу;

Чб– чисельність промислового персоналу за базовий період;

і — коефіцієнт зміни обсягів виробництва розрахункового періоду відносно базового;

∆Ч — сумарні зміни чисельності за пофакторним розрахунком можливої зміни продуктивності праці.

2. Метод розрахунків на основі повної трудомісткості виготовлення продукції. Такий метод с точнішим і виражається формулою:

(7.20)

де Σtі - повна трудомісткість виробничої програми розрахунко­вого періоду (охоплює технологічну трудомісткість, трудомісткість обслуговування та управління виробництвом);

Тр.п. — розрахунковий єфективний фонд робочого часу одного працівника;

Кв.п.— коефіцієнт виконання нормативів.

3. Метод підсумовування. Такий метод на сьогодні найпоширені­ший. Його формула така:

Чзаг = Чв + Чн.н. + Чдоп. + Чслуж (7.21)

де Чн — чисельність працівників, зайнятих на роботах, які нормуються;

Чн.н.— чисельність працівників, зайнятих на роботах, які не норму­ються;

Чдоп — чисельність працівників (переважно допоміжних), для яких неможливо встановити норми обслуговування та розрахувати тру­домісткість;

Чслуж — чисельність службовців, ІТП, управлінського персоналу.

Чисельність працівників, зайнятих на роботах, які нормуються, визначається так:

(7.22)

де tі — планова трудомісткість одиниці і-то виду виробу; mі — кількість виробів і-го виду;

п — кількість видів виготовлених виробів.

Здебільшого так визначається чисельність основних виробничіх працівників.

Чисельність обслуговуючого персоналу (контроль технологічно­го процесу; управління апаратами та їх обслуговування), праця яко­го не нормується, обчислюється за формулою:

Чн.н. = monзв / Чяо (7.23)

Де mo - кількість об'єктів (агрегатів), що обслуговуються;

Nзм - кількість змін роботи на добу;

Кяо - коефіцієнт переведення явочної чисельності в облікову, розраховується за фактичними даними:

(7.24)

де f- відсоток невиходів робітників на роботу за розрахунковий період;

Ноб— норма обслуговування на одного працівника (кількість аг­регатів чи устаткування).

Чисельність допоміжних працівників, до яких належать в основ­ному охорона, прибиральники, працівники з техніки безпеки тощо, розраховується так:

Чдоп = nр.м.nзмКяо (7.25)

Де nрм – чисельність робочих місць.

Чисельність службовців, інженерно-технічного персоналу та керівників можна визначити трьома методами: