12.4. Державний фінансовий контроль за виконанням бюджету

У зв’язку з тим, що під дією об’єктивних економічних чинників використання бюджетних коштів є менш ефективним, ніж використання власних коштів, держава має потребу в організації системи фінансового контролю за надходженням і витрачанням бюджетних коштів.

Державний фінансовий контроль – контроль з боку органів державної влади й управління, а також спеціальних контрольних органів (Рахункова палата, Державне казначейство та ін.) за дотриман­ням законодавства у сфері державного бюджету, по­забюджетних фондів, податків, фінансової діяль­ності державних підприємств і установ, організацією грошових розрахунків, веденням грошового обліку.

Державний фінансовий контроль також розглядають як сукуп­ність дій і операцій, використовуваних держав­ними фінансовими органами при перевірці фінан­сових і пов'язаних з ними видів діяльності суб'єк­тів господарювання та управління із застосуванням специфічних форм і методів його організації.

Важливість державного фінансового контролю в економіці держави зумовлена його місцем і значенням у всіх сферах суспільного відтворення: контроль займає центральне місце в системі фінансового адміністрування та супроводжує процес руху грошових коштів. Він є, з одного боку, засобом зв'язку між фінансовим плануванням та фінансовим обліком (статистикою), а з іншого – передумовою здійснення функцій фінансового аналізу і регулювання. Це дає змогу контролю відігравати інтегрувальну роль, недооцінювання чи ігнорування якої унеможливлюють фінансове адміністрування, призводячи його систему до ліквідації.

Організаційні форми державного контролю мають відповідати вимогам ч. 2 ст. 19 Конституції України, якою передбачено: "Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією і законами України"¹.

Фінансовий контроль – складова системи управ­ління фінансами, особлива сфера вартісного контролю за фінансовою діяльністю усіх економічних суб'єктів, дотриманням норм фінансового законодавства, доцільністю виробничих витрат, економічною ефективністю фінансово-господарських операцій.

Фінансовий контроль має сприяти успішній реалізації фінансової політики держави, забезпечити процес формування й ефективного використання фінансових ресурсів у всіх ланках фінансової системи; забезпечувати інтереси і права держави, державних установ й інших економічних суб'єктів.

Фінансовий контроль з боку держави здійс­нюють органи державної влади в особі:

• постійних комісій Верховної Ради України;

• Національного банку України;

• Міністерств економіки, фінансів;

• органів внутрішньовідомчого контролю міністерств, відомств, підприємницьких структур;

• державних і приватних аудиторських орга­нізацій.

Об'єктом фінансового контролю є грошові роз­подільні процеси, що відбуваються при форму­ванні та використанні фінансових ресурсів, у тому числі у формі грошових коштів, на всіх рівнях і в усіх ланках економіки.

Основна складова державного фінансового контролю – бюджетно-фінансовий контроль, метою якого є перевірка своєчасності та повноти надходження коштів у бюджет, а також їх цільового використання.

Бюджетно-фінансовий контроль має три форми:

1) попередній, що здійснюється під час обговорення і затвердження проектів законів (постанов) про бюджет, а також інших законів з бюджетно-фінансових питань. Його мета полягає у запобіганні порушенням законів, використанню бюджетних та інших коштів не за призначенням;

2) поточний – здійснюється під час розгляду окремих питань виконання бюджетів на засіданнях комітетів, комісій, робочих груп під час парламентських слухань і у зв'язку з депу­татськими запитами. Цей контроль прово­дять усі економічні суб'єкти в процесі викорис­тання коштів, аналізу, перевірок і обстежень.

3) наступний контроль – здійснюється під час розгляду та затвердження звітів про виконання бюджетів і при розробці заходів щодо усунення наслідків порушень і притягнення винних до відповідальності.

Особливе місце у системі контролю за повнотою і своєчасністю надходження коштів до бюджету поідає податковий контроль.

Податковий контроль – спеціалізований контроль з боку державних органів за виконанням податкового законодавства, правильним нарахуванням, повнотою та своєчасністю сплати податків та інших обов'язкових платежів юридичними та фізичними особами. Такий контроль здійснює система органів податкової служби. Головним завданням органів Державної податкової служ­би України є контроль за дотриманням податкового за­конодавства, правильністю нарахування, повнотою і своєчасніс­тю сплати до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів та інших платежів і неподаткових надходжень, встановлених законодавством.

Основними суб'єктами бюджетно-фінансового контролю є:

• Президент України;

• Верховна Рада України;

• Кабінет Міністрів України;

• Міністерство фінансів України;

• Рахункова палата;

• Державне казначейство України;

• Державна контрольно-ревізійна служба Укра­їни;

• Державна податкова адміністрація.

Кожен із зазначених суб’єктів контролює окремий напрям бюджетних відносин, виконуючи тим самим функції щодо контролю ефективності витрачання державних коштів.

Отже, у цілому функції органів державного фінансового контролю полягають у забезпеченні ефективного функціонування бюджетного механізму на основі застосування економічних методів регулювання суспільних процесів, що найбільш повно й адекватно відповідають внутрішній ситуації у країні на конкретному етапі її розвитку.