Вступ|вступ|

Вступ|вступ| умовно складається із трьох структурних частин|часток|. Перш за все|передусім|, у вступі|вступі| слід обґрунтувати актуальність теми дослідження, показати її значущість для науки і практики, вказати на проблемні питання в даній сфері.

Далі, необхідно показати ступінь|міру| дослідження проблеми. Для цього слід провести огляд літератури з досліджуваної тематики, а саме: вказати основні нормативні акти, направлені|спрямовані| на врегулювання досліджуваного питання; перерахувати прізвища авторів наукових робіт в даній сфері; вказати найбільш значущі для дослідження монографічні та інші наукові джерела.

Необхідно чітко визначити межі|кордони| дослідження, а саме предмет і об'єкт дослідження. Предмет дослідження – це суспільні|громадські| відносини в певній сфері, яка і підлягає дослідженню (например,"предмет дослідження – суспільні|громадські| відносини у сфері регулювання робочого часу в умовах ринкових відносин"). Об'єкт дослідження – це конкретні нормативні, наукові, навчальні джерела, матеріали правозастосовчої| практики і т.п. У завершальній частині|частці| вступу |вступу| слід також чітко сформулювати мету|ціль| дослідження, а також вказати ті завдання|задачі|, які необхідно вирішити|розв'язати| для досягнення поставленої мети.

Рекомендується, аби вступ |вступ| складав орієнтовно 3-4 сторінки машинописного тексту.

Основна частина|частка|

У основній частині|частці| курсової роботи розкривається зміст|вміст,утримання| даних питань, висловлюються|викладаються| результати проведеного дослідження. Основна частина|частка| роботи складається з розділів, підрозділів і пунктів, побудованих|споруджених| за принципом складного плану. Кожен окремий розділ слід починати з нової сторінки. Підрозділи ж не починаються з нової сторінки, вони розділяються один від одного пропуском двух-трьох| порожніх|пустих| рядків перед заголовком чергового підрозділу. В кінці|у кінці,наприкінці| кожного розділу слід сформулювати висновки|виведення| з даного розділу із|із| коротким викладом досягнутих в роботі наукових та практичних результатів.

Число розділів і підрозділів залежить від теми і напряму|направлення| дослідження, але|та| не повинно бути дуже|занадто| численним|багаточисельним|. Рекомендується включати в основну частину|частку| від трьох до п'яти розділів, в окремих випадках допускається два розділи. Кожен розділ підрозділяється на підрозділи; при цьому підрозділів повинно бути не менше двох, і не більше п'яти.

У розділах основної частини|частки| рекомендується відображати|відбивати|:

• огляд літератури з теми й теоретичне обґрунтування, понятійний апарат проблеми (перший розділ), що вивчається, причини та умови, класифікацію тощо. У першому розділі студенти визначають основні етапи розвитку наукової думки|гадки| із тематики роботи, виявляють ті питання, які залишилися невирішеними|нерозв'язаними|. Розкриваючи теоретичні питання, студенти мають прагнути до максимально повного|цілковитого| й чіткого викладу всіх досліджуваних проблем. При цьому важливо|поважно| показати діалектику їх розвитку, можливі відмінності|відзнаки| в трактуванні досліджуваних положень|становищ|, дати порівняльний аналіз питань, що освітлюються у відповідних розділах підручників|посібників| різних авторів та в спеціальній літературі.

• аналіз нормативних джерел і практики їх застосування|вживання| (другий розділ), розкриття змісту|вмісту,утримання| проблеми і особливостей реалізації на практиці, характеристику правовідносин, що виникають|правостосунків|. У другому розділі студенти аналізують законодавство і практику його застосування|вживання|, виявляють суперечності|протиріччя| й інші недоліки|нестачі| правового регулювання із теми роботи, виділяють правові прогалини|прогалини| та колізії, а також виявляють недоліки|нестачі| чинного законодавства в практиці його застосування|вживання|.

• узагальнення і всебічне|всебічне,усебічне| обґрунтування пропозицій|речень| студента із застосуванням активного використання матеріалів практики, порівняльного|зіставлювального| методу, матеріалів за зарубіжним трудовим законодавством і практикою його застосування|вживання| (третій розділ). У третьому розділі студенти обґрунтовують власні пропозиції|речення|, висновки|виведення| і т.д., одержані|отримані| ними в ході виконання курсової роботи.

Пропонована структура курсової роботи носить виключно|винятково| рекомендаційний характер|вдачу|. Число розділів може бути більше, і матеріал в них може розташовуватися в іншому порядку|ладі|, якщо це виправдовується специфікою теми роботи або ж методом дослідження. Виклад матеріалу у всіх розділах важливо|поважно| підпорядкувати|підкоряти| одній провідній ідеї, чітко сформульованій в меті|цілі| курсової роботи.