Тема 6. Бюджет і бюджетна система

1.   Економічна природа і функції бюджету.

2.   Бюджетний устрій та бюджетна система.

3.   Бюджетний процес.

4.   Доходи бюджету.

5.   Видатки бюджету.

6.   Бюджетний дефіцит.

 

1. Економічна природа і функції бюджету

Бюджет є економічною категорією, в якій матеріалізуються всі фінансові відносини між державою та підприємствами, домогосподарствами та між іншими країнами і міжнародним організаціями.

Основними передумовами появу бюджету є:

     наявність держави;

     наявність товарно- грошових відносин;

     наявність чітко визначених у законодавчому порядку джерел, поступлень та напрямків використання коштів.

Найбільш характерними рисами бюджету є:

1)    Бюджет по зовнішній  формі являє собою фінансовий план, обов’язковий до виконання.

2)   Через бюджет розподіляється значна частка ВВП та національного доходу суспільства, вхідні та вихідні грошові потоки бюджету є найбільшими серед грошових потоків країни.

3)   Бюджет є відображенням соціально-економічної політики країни, є безпосереднім важелем усіх перерозподільчих процесів в державі, а також відображенням масштабів суспільного сектора.

4)   Бюджет, прийнятий парламентом має силу закону.

Державний бюджет можна розглядати з різних сторін соціально-економічного життя:

1.    Він є інструментом алокації (нагромадження) та перерозподілу фінансових ресурсів.

2.    Він є центральною ланкою фінансової системи і функціонально з’єднаний з усіма іншими ланками фінансової системи.

3.    Бюджет виконує всі ті функції які виконують фінанси суспільного сектору (алокаційна, перерозподільча, стабілізаційна).

Природа бюджету та бюджетних відносин складається з економічної та суспільно-політичної складової.

Економічна природа бюджету полягає в тому, що через важелі нагромадження, перерозподілу та стабілізації здійснюється соціально-економічна політика участі суспільного сектору у господарських процесах, стимулювання економічного і соціального розвитку, державного регулювання економіки, макроекономічна та регіональна політика.

Суспільно-політична складова природи бюджету, полягає в тому, що структурні та макроекономічні параметри бюджету визначаються шляхом політичного діалогу, протиставлення інтересів різних політичних груп. Країна отримує той бюджет, який схвалюється суспільним вибором через делегування політичних, партіям представницьких повноважень. В умовах зрілої демократії бюджет відображає загальний попит населення на суспільні блага, структуру оподаткування на масштаби соціальних трансфертів. Оскільки представницькі органи змушені реагувати на громадську думку з метою досягнення та утримання політичної, адміністративної та економічної влади.

Підсумовуючи можна сказати, що бюджет є компромісом між економічною доцільністю та політичним рішенням.

 

2. Бюджетний устрій та бюджетна система

Бюджетний устрій – це організація і принципи побудови бюджетної системи, її структури та функціональних взаємозв’язків між окремими ланками бюджетної системи.

Визначальною ознакою бюджетного устрою будь-якої країни є державний устрій (унітарний, федеративний чи конфедеративний) та адміністративно-територіальний поділ, які визначаються характеристикою взаємозв’язків та взаємостосунків між ланками бюджетної системи.

Бюджетна система – це сукупність окремих її ланок пов’язаних між собою, яка базується на загальноприйнятих принципах:

      єдність – єдина правова база, єдино-грошова система, форма обліку та звітності, регулювання, бюджетна класифікація;

      збалансованість – повноваження та здійснення видатків з бюджету повинні відповідати обсягу бюджетних ресурсів на відповідний бюджетний період;

      самостійність – бюджети є самостійними і не несуть відповідальності за зобов’язання один одного, за ними закріплюються певні доходи, а видатки здійснюють за напрямами компетентні органи;

      принцип ефективності – при використанні бюджетних коштів повинен бути досягнений максимальний ефект;

      принцип адресності – видатки бюджету мають строго цільове використання;

      принцип обґрунтованості – доходи та видатки бюджету повинні мати економічне та законодавче підґрунтя;

      принцип публічності – всі видатки та доходи бюджету затверджуються шляхом голосування та подальшого оприлюднення.

Бюджетна система України складається з державного бюджету України та бюджетів місцевого самоврядування.

Рис. 1 – Бюджетна система України

 

Незважаючи на те, що бюджети є самостійними, існує система складання зведених бюджетів. Зведений бюджет України включає показники державного бюджету України, зведених бюджетів АР Крим, областей міст Києва та Севастополя.

Зведений бюджет областей включає показники обласного бюджету, зведені бюджетів району і бюджети міст обласного значення. По суті зведений бюджет є сукупністю показників нижчестоящих бюджетів.

На структурному рівні бюджет формується на основі таких двох моделей:

1. Бюджет поділяється на дві частини, які певною мірою автономні. З однієї частини здійснюються поточні видатки, а з другої капітальні, причому можливість дефіцитності структурних частин бюджету суворо обумовлена. Як правило, дефіцитним може бути бюджет з якого здійснюються капітальні видатки, так званий бюджет розвитку.

2. Бюджет не поділяється на відокремлені частини, а різні за економічним змістом видатки здійснюється з одного фонду на основі бюджетного розпису.

В Україні має місце змішана модель, згідно якої бюджет поділяється на загальний та спеціальний фонди.

Загальний фонд бюджету включає:

       всі доходи крім тих, що призначені для зарахування у спеціальний фонд;

       бюджетні призначення на здійснення видатків бюджету за рахунок загальних надходжень;

       різницю між доходами та видатками загального фонду бюджету;

       надходження від запозичень та видатки на обслуговування боргу та забезпечення виконання гарантів.

Спеціальний фонд бюджету формується за рахунок:

      встановлення бюджетних призначень на видатки за рахунок конкретно визначених джерел;

      отримання грантів або трансфертів на певну мету.