- •34. Дигібридне схрещування. Третій закон Менделя.
- •35. Взаємодія алельних і неалельних генів.
- •36. Хромосомна теорія спадковості. Зчеплене успадкування. Успадкування ознак зчеплених зі статтю.
- •37. Мінливість організмів та її форми. Модифікаційна мінливість та її характеристики.
- •38. Мінливість організмів та її форми. Мутаційна мінливість. Мутагени. Класифікація мутацій.
- •39. Селекція як наука. Методи селекції.
- •40. Біотехнологія. Трансгенні організми.
- •41. Причини розвитку вад плоду.
- •42. Резус-фактор та резус-конфлікт. Гігієна вагітності.
- •43. Типи постембріонального розвитку. Прямий і непрямий розвиток.
- •44. Біологічні адаптивні ритми.
- •45. Структурно-функціональна організація клітини.
- •46. Охорона видового різноманіття.
- •47. Популяція. Її структура та характеристики.
- •Популяції характеризуються такими параметрами:
- •Структура популяції:
- •В залежності від способу життя особин розрізняють форми організації популяцій:
- •48. Суть еволюційного вчення ч. Дарвіна.
- •49. Вид, його критерії і структура.
- •50. Основні напрямки макроеволюції.
- •51. Вчення про мікроеволюцію. Елементарні фактори мікроеволюції.
- •52. Походження життя на Землі. Гіпотези виникнення життя.
- •53. Розвиток життя на Землі. Основні геологічні ери, їх біологічна характеристика.
- •54. Ембріогенез. Поняття про провізорні органи.
- •55. Екологія як наука. Предмет, завдання, методи екологічних досліджень. Екологічні фактори.
- •56. Адаптації живих організмів до існування в наземно-повітряному середовищі.
- •57. Біогеоценоз та його структура. Трофічні сітки і ланцюги. Правило екологічної піраміди.
- •59. Основи медичної паразитології. Тип Найпростіші.
- •60. Поняття про гельмінти. Клас Сисуни.
- •60. Поняття про гельмінти. Клас Стьожкові черви.
- •61. Клас Власне круглі черви.
- •62. Тип Членистоногі. Клас Павукоподібні.
- •63. Тип Членистоногі. Загальна характеристика. Медичне значення. Клас Комахи.
- •64. Біосфера. Структура біосфери. Поняття про ноосферу. Вчення Вернадського.
- •65. Екологічні проблеми сучасності. Шляхи та перспективи їх вирішення.
- •66. Паразитологія як наука. Основні поняття.
- •1. Залежно від кількості ймовірних хазяїв:
- •2. Залежно від терміну паразитування:
- •3. Залежно від місця локалізації:
36. Хромосомна теорія спадковості. Зчеплене успадкування. Успадкування ознак зчеплених зі статтю.
Кількість спадкових ознак організму значно перевищує число хромосом гаплоїдного набору у будь якому організмі. Це означає, що в кожній хромосомі розміщено багато генів. Тож разом із ознаками, які успадковуються незалежно, повинні існувати і такі, що успадковуються зчеплено одна з одною, тому що вони визначаються генами, розташованими в одній хромосомі. Такі гени утворюють групу зчеплення.
Експериментальні дослідження явища зчепленого успадкування провів видатний американський генетик Т. X. Морган зі своїми співробітниками. Слід зазначити, що Т. X. Морган, як і свого часу Г. Мендель, вдало обрав для досліджень муху-дрозофілу, яка згодом стала класичним об'єктом для генетичних експериментів:
дрозофіл легко утримувати в лабораторіях;
вони мають значну плодючість;
вони мають швидку зміну поколінь (нове покоління у кожні два тижні);
мають невелику кількість хромосом, що спрощує спостереження.
Явище зчепленого успадкування Т. X. Морган встановив у такому досліді. Самців дрозофіли, гомозиготних за домінантними алелями забарвлення тіла (сіре) та формою крил (нормальні), схрестили із самками, гомозиготними за відповідними рецесивними алелями (чорне тіло - недорозвинені крила).
Усі гібриди першого покоління мали сіре тіло і нормальні крила, тобто були гетерозиготними за обома парами алелей. Потім гібридів схрестили з особинами, гомозиготними за відповідними рецесивними алелями (аналізуюче схрещування). Теоретично можна було очікувати такої схеми розщеплення:
Якби гени, які зумовлюють забарвлення тіла та форму крил, містилися в негомологічних хромосомах, тобто успадковувалися незалежно, розщеплення мало бути таким: 25 % особин із сірим тілом і нормальними крилами, 25 % - із сірим тілом і недорозвиненими крилами, ще 25 % - з чорним тілом і нормальними крилами та 25 % - з чорним тілом і недорозвиненими крилами (тобто у співвідношенні — 1:1:1:1):
Якби гени розміщувалися в одній хромосомі і успадковувалися зчеплено, то 50 % особин з сірим тілом і нормальними крилами, 50 % - з чорним тілом і недорозвиненими крилами (тобто 1:1).
Насправді 41,5 % особин мали сіре тіло і нормальні крила, 41,5 % - чорне тіло і недорозвинені крила, 8,5 % - сіре тіло і недорозвинені крила та 8,5 % - чорне тіло і нормальні крила, тобто розщеплення наближувалося до співвідношення фенотипів 1:1 (як у разі зчепленого успадкування), але разом з тим проявилися всі чотири варіанти фенотипу (як у випадку незалежного успадкування). На підставі цих даних Т. X. Морган припустив, що гени, які визначають забарвлення тіла і форму крил, розташовані в одній хромосомі, але в процесі мейозу під час утворення гамет гомологічні хромосоми можуть обмінюватися ділянками, тобто має місце явище, яке дістало назву перехрест хромосом, або кросинговер. Кросинговер - обмін ділянками гомологічних хромосом у процесі клітинного поділу, переважно в профазі першого мейотичного поділу, іноді в мітозі.
Зазначені теоретичні розробки були покладені в основу хромосомної теорії спадковості:
гени розташовані в хромосомах у лінійному порядку;
різні хромосоми мають неоднакові набори генів, тобто кожна з негомологічних хромосом має свій унікальний набір генів;
кожен ген займає в хромосомі певну ділянку; алельні гени займають у гомологічних хромосомах однакові ділянки;
усі гени однієї хромосоми утворюють групу зчеплення, завдяки чому деякі ознаки успадковуються зчеплено; сила зчеплення між двома генами, розташованими в одній хромосомі, обернено пропорційна відстані між ними;
зчеплення між генами однієї групи порушується внаслідок обміну ділянками гомологічних хромосом у профазі першого мейотичного поділу (процес кросинговеру);
кожен біологічний вид характеризується певним набором хромосом (каріотипом) — кількістю та особливостями будови окремих хромосом.
Зчепленим зі статтю успадкуванням називається успадкування ознак (генів), які локалізуються в статевих хромосомах. На характер успадкування деяких з них впливає стать організму. Це пояснюється неоднаковим складом генів у X- та У-хромосом, про що ми згадували раніше. У Х-хромосомі є ділянки з генами, яких немає в Y-хромосомі через її менші розміри, хоча в ній можуть бути деякі гени, яких немає в Х-хромосомі (наприклад, ген, який зумовлює наявність або відсутність волосин по краю вушної раковини). У людини зчеплено зі статтю успадковується майже 150 ознак, зокрема деякі захворювання (дальтонізм, гемофілія тощо).
Дальтонізм (нездатність розпізнавати деякі кольори) визначається рецесивною алеллю, розташованою в X- і відсутньою в Y-хромосомі. Тому чоловік, який має цю алель, хворіє на дальтонізм. У жінок це захворювання виявляється лише в особин, гомозиготних за рецесивною алеллю; гетерозиготні жінки фенотипово здорові, хоча і є носіями цієї алелі. Так само успадковується і гемофілія. Як правило, рецесивна алель, яка зумовлює це захворювання, передається з покоління в покоління гетерозиготними жінками-носіями, оскільки гомозиготні за цією алеллю жінки хворіють на гемофілію і не доживають до репродуктивного віку.
