- •34. Дигібридне схрещування. Третій закон Менделя.
- •35. Взаємодія алельних і неалельних генів.
- •36. Хромосомна теорія спадковості. Зчеплене успадкування. Успадкування ознак зчеплених зі статтю.
- •37. Мінливість організмів та її форми. Модифікаційна мінливість та її характеристики.
- •38. Мінливість організмів та її форми. Мутаційна мінливість. Мутагени. Класифікація мутацій.
- •39. Селекція як наука. Методи селекції.
- •40. Біотехнологія. Трансгенні організми.
- •41. Причини розвитку вад плоду.
- •42. Резус-фактор та резус-конфлікт. Гігієна вагітності.
- •43. Типи постембріонального розвитку. Прямий і непрямий розвиток.
- •44. Біологічні адаптивні ритми.
- •45. Структурно-функціональна організація клітини.
- •46. Охорона видового різноманіття.
- •47. Популяція. Її структура та характеристики.
- •Популяції характеризуються такими параметрами:
- •Структура популяції:
- •В залежності від способу життя особин розрізняють форми організації популяцій:
- •48. Суть еволюційного вчення ч. Дарвіна.
- •49. Вид, його критерії і структура.
- •50. Основні напрямки макроеволюції.
- •51. Вчення про мікроеволюцію. Елементарні фактори мікроеволюції.
- •52. Походження життя на Землі. Гіпотези виникнення життя.
- •53. Розвиток життя на Землі. Основні геологічні ери, їх біологічна характеристика.
- •54. Ембріогенез. Поняття про провізорні органи.
- •55. Екологія як наука. Предмет, завдання, методи екологічних досліджень. Екологічні фактори.
- •56. Адаптації живих організмів до існування в наземно-повітряному середовищі.
- •57. Біогеоценоз та його структура. Трофічні сітки і ланцюги. Правило екологічної піраміди.
- •59. Основи медичної паразитології. Тип Найпростіші.
- •60. Поняття про гельмінти. Клас Сисуни.
- •60. Поняття про гельмінти. Клас Стьожкові черви.
- •61. Клас Власне круглі черви.
- •62. Тип Членистоногі. Клас Павукоподібні.
- •63. Тип Членистоногі. Загальна характеристика. Медичне значення. Клас Комахи.
- •64. Біосфера. Структура біосфери. Поняття про ноосферу. Вчення Вернадського.
- •65. Екологічні проблеми сучасності. Шляхи та перспективи їх вирішення.
- •66. Паразитологія як наука. Основні поняття.
- •1. Залежно від кількості ймовірних хазяїв:
- •2. Залежно від терміну паразитування:
- •3. Залежно від місця локалізації:
52. Походження життя на Землі. Гіпотези виникнення життя.
На сьогоднішній час існує кілька теорій, які пояснюють виникнення життя на Землі:
Гіпотета стаціонарного стану. Згідно з цією гіпотезою життя існувало завжди. Земля ніколи не виникала, а існувала вічно; вона завжди спроможна підтримувати життя, а якщо і змінювалась, то в незначній мірі; види також існували завжди. У кожного виду є лише дві можливості: зміна чисельності, чи вимирання.
Гіпотеза самозародження. Століттями була прийнята офіційною наукою теорія самозародження. Багато людей, примітивно трактуючи різні життєві явища, які вони сприймали за допомогою органів чуттів, переконалися, що живі істоти виникають безпосередньо і неживої матерії. Адже знаходили червів в болоті, в м'ясі — личинки мух, в старій залежати білизні — мишей. І тому вірили, що всі ці істоти виникли безпосередньо з неживого. Одним із перших таке припущення офіційно висунув грецький філософ Арістотель. Багато вчених, серед яких Ньютон, Декарт, Ван Гельмонт, приймали цю теорію самозародження без заперечень. Звичайно, подібні ідеї не могли довгий час протистояти науці, що розвивалась. Проте суперечки про зародження життя продовжували вирувати до тих пір, поки Левенгук не винайшов мікроскоп. У всіх, хто хоч раз подивився в мікроскоп, пробуджувався інтерес до походження небачених раніше форм життя.
Гіпотеза панспермії. Одна із сучасних біогенних поглядів на походження життя є гіпотеза панспермії. Вперше на початку XX ст. її сформулював видатний шведський фізик Сванте Арреніус, за що у 1903 р. йому присуджено Нобелівську премію. Ця теорія не пропонує ніякого механізму для пояснення первинного виникнення життя, а висуває ідею про її позаземне походження. Теорія панспермії стверджує, що життя могло виникнути один чи кілька разів і в різних частинах Галактики і Всесвіту. Для обґрунтування цієї гіпотези використовуються багаторазові появи невпізнаних літаючих об'єктів НЛО, наскельні зображення предметів, схожих на космічні сучасні ракети і «космонавтів»; обладнані території, що нагадують космодроми, а також повідомлення про зустрічі з інопланетянами.
Біохімічна гіпотеза виникнення життя. У 20-х роках двоє вчених, незалежно один від одного, російський О.Опарін і англійський Д. Холдейн, сформулювали біохімічну гіпотезу виникнення життя. Вони висловили думку, що атмосфера первинної Землі була не такою, як тепер. Головними її особливостями були присутні відновні процеси і відсутність вільного кисню.
Гіпотеза креаціонізму. Ніхто не може відтворити акт народження Землі, Це означає, що обидва вчення — як поступовий розвиток (еволюціонізм), так і про спеціальне творення (креаціонізм) — належать до сфери віри. Тут нічого не можна довести.
53. Розвиток життя на Землі. Основні геологічні ери, їх біологічна характеристика.
В сучасній біосфері налічують близько 3 мільйони видів живих істот: із них тварин — понад 2 мільйони, рослин — понад 300 тисяч, решта — це гриби, прокаріоти та неклітинні форми — віруси.
Спочатку життя на Землі існувало у вигляді прокаріотичних біогеоценозів, до складу яких входили продуценти — ціанобактерії, фіто- та хемотрофні бактерії; редуценти — сапрофітні бактерії та консументи-паразитичні бактерії і, можливо, віруси. Такі екосистеми існували в одноманітних умовах морських мілководь, їхнє біорізноманіття забезпечувалось саме тим, що стійкість та саморегуляція біогеоценозу зумовлені впливом їхніх компонентів — популяцій різних видів.
З виникненням еукаріот життя опанувало різноманітні за умовами ділянки спочатку водойм, а потім і суходолу. Утворилося багато біот, які відрізнялися за видовим складом. Починаючи з кам'яновугільного періоду, біосфера набула сучасних меж, а її біопродуктивність і біорізноманітність досягай теперішнього рівня.
В історії Землі виділяють п'ять ер, тривалість кожної з них — десятки і навіть сотні мільйонів років. Ери поділяються на періоди. Вік і тривалість ер та періодів визначені за допомогою «уранового годинника», тобто по розщепленню радіоактивних хімічних елементів у пробах земних порід.
Архейська ера — найдавніша ера в історії розвитку Землі, ера виникнення життя (4,5 млрд. років).
Протерозойська ера — виникнення найпростіших організмів (2,5 млрд. років).
Палеозойська — ера древнього життя, характеризується формуванням усіх типів рослин і тварин (570 млн. років).
Мезозойська — ера середнього життя, характерна розвитком плазунів, птахів, перших ссавців (240 млн.)
Кайнозойська — ера нового життя в історії Землі, ера формування всіх сучасних форм рослин і тварин. Ця ера триває і нині (65 млн. років).
