Тема 5. Франклін Делано Рузвельт I його “новий курс” в сша. (4 год.)

Заняття 1. США в кінці 20-х - початку 30-х pp. XX ст. (2 год.)

1.США в період світової економічної кризи. Внутрішня i зовніня политика уряду Г.Гувера.

2.Розробка “нового курсу” передвиборчим штабом Ф. Д. Рузвельта та його основні положения.

Заняття 2. Впровадження “нового курсу” в Сполучених Штатах Америки в 1933-1939 pp. (2 год.)

1.Реалізашя “нового курсу” у внутрішній політиці адмінімтрації Ф. Д. Рузвельта.

2.Відображения “нового курсу” в зовнішній політиці США.

3.Франклін Делано Рузвельт: людина i політик.

Джерела:

Кейнс Дж. М. Избранные произведения. - М., 1993.

Рузвельт Э. Его глазами. - М., 1947.

Хрестоматия по всеобщей истории государства и права / Под ред. З.М. Черниловского. -М., 1996.

Hoover Herbert. Inaugural Address // www.ku.edu/carrie/docs/texts/36hoovl.htm

Roosevelt Franklin D. First Inaugural // www.ku.edu/carrie/docs/texts/37fdrl.html

Roosevelt Franklin D. Second Inaugural // www.ku.edu/carrie/docs/texts/38fdr2.htm

Roosevelt Franklin D. “Quarntine” Speech, October 5, 1937 // www.ku.edu/carrie/docs/ texts/fdrQuarn.html

Лimepamypa:

Американские президенты: 41 исторический портрет от Джорджа Вашингтона до Билла Клинтона. - Ростов-на-Дону, 1997.

Иванов С.В. «Война с бедностью» Ф.Д.Рузвельта: Социальные программы «нового курса» в США. - Свердловск, 1989.

Історія Сполучених Штатів Америки. - К., 1998.

История мировой экономики: Хозяйственные реформы 1920- 1990-х гг. / Под ред. А.Н. Марковой. - М., 1995.

История США: в 4-х т. - Т.3. - М., 1985.

Кредер A.A. Американская буржуазия и «новый курс» 1933-1940 гг. - Саратов, 1988.

Коломойцев В.Э. 100 дней президента Ф.Д. Рузвельта. 2-е изд. - К., 1998.

Королькова Е.И. «Новый курс» Рузвельта. - М., 1992.

Лан В.И. США: от первой до второй мировой войны. - М., 1976.

Мальков B.Л., Наджаров Д.Г. Америка на перепутье: 1929-1938: Очерк социально- политической истории «нового курса» в США. — М., 1967.

Мальков B.Л. «Новый курс» в США: социальные движения и социальная политика. - М., 1973.

Мальков В.Л. Франклин Рузвельт: Проблемы внутренней политики и дипломатии. - М., 1988.

Маныкин А.С. Эра демократов: партийная перегруппировка в США 1933-1952 гг. - М., 1990.

Рогулев Ю.Н., Бородкин Л.И. Материалы по истории США в Интернете // Новая и новейшая история. - 1999. - № 3.

Согрин В.В. Белый дом: президенты и идеология. - М., 1998.

Согрин В.В., Петрушев А.И., Токарева Е.С., Фадеева Г.М. Либерализм Запада ХVІІ- XX вв.-М., 1995.

Токвіль А. Демократія в Америці. - К., 2000.

Уткин А.И. Дипломатия Франклина Рузвельта. - Свердловск, 1990.

Чайковский А. Неоконченный портрет. - М., 1985.

Шлезингер А. Циклы американской истории. - М., 1992.

Яковлев Н.Н. Франклин Рузвельт: человек и политик: новое прочтение. - М., 1981.

Особа Франкліна Делано Рузвельта, одного з найвидатніших політиків XX ст., поза всяким сумнівом залишила глибокий слід не тільки в американській, але й в усій світовій історії. Перший і останній Президент США, який обирався на цю найвищу посаду чотири рази, Рузвельт гідно посів своє місце серед таких американських історичних особистостей, як Дж. Вашингтон та А. Лінкольн і зараз вважається найвизначнішим керівником Сполучених Штатів Америки минулого століття. Проте наш інтерес до Ф. Д. Рузвельта та його президентства зумовлений насамперед тим, що під його керівництвом США не тільки здолали найпотужнішу в своїй історії економічну та соціально-політичну кризу, але й впевнено перемогли виключно мирним шляхом цілий ряд здавалося б вічних стереотипів американського засобу життя. Адже створення на рівні тодішніх екстремальних вимог дієздатної та ефективної системи державного регулювання економіки і, найголовніше, вперше в історії США надання американцям вже давно відомих європейцям таких соціальних гарантій, як пенсійне забезпечення та допомога по безробіттю не просто сприяли виходу США з кризи, але й були своєрідною безкровною революцією, яка, в свою чергу, дозволила Сполученим Штатам уникнути ще більших соціальних потрясінь.

З іншого боку, велич постаті Рузвельта явно не потребує додаткового возвеличення шляхом несправедливого приниження ролі і місця його політичних опонентів, зокрема республіканців, що було дуже характерним для колишньої радянської історіографії. Саме заради об’єктивного висвітлення ключових моментів історії США часів великої кризи 1929 - 1933 рр. упорядники свідомо в першому питанні першого заняття пропонують студентам ознайомитися з діяльністю попередника Рузвельта на посаді Президента США, на долю якого якраз і випало зустрітися з початком і прогресуючим розвитком великої кризи, а саме Г. Гувера, до того ж в процесі вивчення “нового курсу” студентам слід звернути особливу увагу нате, що такі його складові, як державне регулювання сільського господарства, державна допомога банкам, тощо були започатковані ще за часів адміністрації Гувера. Інша справа, що Г. Гувер і його оточення принципово не погоджувалися надати американцям державні соціальні гарантії, які лише в 1935 р. і були запроваджені урядом Рузвельта. Тобто, ні в якому разі не ставлячи під сумнів

масштабність та історичне значення “нового курсу” Ф. Д. Рузвельта, студентам слід розглядати його діяльність максимально об'єктивно, не уникаючи аналізу також і альтернативних поглядів на його рецепт виведення Сполучених Штатів з кризи, зокрема з боку республіканської партії США, яка звинувачувала (і, до речі, звинувачує, хоча і непрямо, зараз) архітектора “нового курсу” у свідомому відході від ряду принципових основ американського засобу життя .