Тема 2. Локарнська конференція 1925 року та особливості розвитку міжнародних відносин у першій половині 20-х років XX ст.(4 год.)

Заняття 1. Міжнародна ситуація в Європі в 1-й половині 20-х років XX ст. (2 год.)

1.Причини погіршення міжнародної обстановки в Європі на початку 20-х рр. XX ст. Загострення “репараційного питання” в 1922-1923 рр. та його наслідки.

2.Покращення політичної ситуації в Європі в 1924-1925 рр.

Заняття 2. Локарнська конференція, її рішення та значення. (2 год.)

1.Підготовка, склад і програма роботи Локарнської конференції.

2.Основні рішення Локарнської конференції, їх оцінка та значення.

Джерела:

Локарнская конференция 1925 г.: Документы. - М., 1959.

Локарнские соглашения. - М., 1925.

Ллойд Джордж Д. Мир ли это? - М., 1925.

Табуи Ж. Двадцать лет дипломатической борьбы. - М., 1960.

Эрве Г. Соглашение или война? Германия и Франция. - М., 1931.

Література:

Дюрозель Ж.-Б. Історія дипломатії від 1919 р. до наших днів. - К., 1995.

Индукаева Н.С. Политика США в отношении Германии в 1922-1925 гг.-М., 1986.

История дипломатии. Изд. 2-е, перераб. Т.3. - М., 1965.

Карой Л. Великобритания и Локарно. - М., 1961.

Киссинджер Г. Дипломатия. - М., 1997.

Никонова Н.С. Германия и Англия: от Локарно до Лозанны. - М., 1966.

Фарбман Н.В. Густав Штреземан: человек и государственный деятель // Новая и новейшая история. - 1995. - № 5.

Язькова М.А. Малая Антанта в европейской политике 1918-1925 гг. - М., 1974.

Приступаючи до розгляду основних особливостей розвитку міжнародних відносин 1-ї пол. 20-х років XX ст., треба перш за все логічно пов’язати проблематику даної теми з попередньо розглянутою Версальською системою післявоєнного устрою в Європі, адже погіршення міжнародної ситуації на континенті завдяки невирішенню по суті питання визискування репарацій з Німеччини вже через кілька років після офіційного завершення І світової війни наочно продемонструвало всю недосконалість післявоєнної побудови світу. Проте основним лейтмотивом

пропонованої теми є те, яким чином і якою ціною тодішнім світовим керманичам вдалося, хоча й тимчасово, покращити міжнародну ситуацію в світі, а саме розблокувати репараційне питання шляхом прийняття та запровадження плана Дауеса і надати цьому своєрідне дипломатичне прикриття рішеннями Локарнської конференції, за якими Німеччина поверталася в звичне для неї коло провідних світових держав, а статус-кво її західного кордону тепер гарантувалося Великою Британією та Італією. Отже, найбільш відповідальним для засвоєння даної теми є друге питання другого заняття, де від студентів вимагається знання документів та матеріалів Локарнської конференції, вивчення й опрацювання яких дасть їм змогу самостійно відповісти на питання: хто найбільше виграв і, відповідно, хто найбільше програв після ухвалення Локарнських домовленостей, і чому, попри всі їх вади, рішення Локарнської Конференції 1925 р. вважаються більшістю дослідників одним з найвищих досягнень світової дипломатії в міжвоєнний час.

Тема 3. Італія в 1918-1939 рр. (6 год.)

Заняття 1. Італія після І світової війни. (2 год.)

1.Наслідки першої світової війни для Італії. Ключові проблеми економічного, та соціально-політичного життя “переможеної серед переможців” держави в 1918-1921 рр.

2.Зародження фашистського руху в Італії: причини виникнення, програма, сутність та специфіка.

Заняття 2. Утвердження фашистської диктатури в Італії. (2 год.)

1.Прихід фашистів до влади і початковий період їх правління.

2.Вбивство Дж. Матеотті та виникнення політичної кризи в країні. “Авентінтський блок” та причини його поразки.

3.Встановлення тоталітарної фашистської диктатури в Італії та її особливості. Латеранська угода.

Заняття 3. Італія в кінці 20-х - 30-х рр. XX ст. (2 год.)

1.Світова економічна криза в Італії. Політика етатизму та автаркії, побудова фашистської “корпоративної системи”, їх аналіз та сучасні оцінки.

2.Зовнішня політика фашистської Італії.

3.Політичний портрет Беніто Муссоліні.

Джерела:

Конституции и законодательные акты буржуазных государств ХVП-ХІХ вв.: Сб. документов. - М., 1957.

Хрестоматия по новейшей истории. - Т. 1. - М., 1960.

Грамши А. Избранные произведения: в 3 т. -Т.З. - М., 1971.

Мартаньяна М. Воспоминания туринского рабочего. - М., 1951.

Муссолини Б. Доктрина фашизма. - М., 1995.

Тольятти П. Лекции о фашизме. - М., 1974.

Чіано Г. Щоденник графа Чіано міністра заграничних справ фашистської Італії. - Нью-Йорк, 1967.

Література:

Алатри П. Происхождение фашизма. - М., 1961.

Белоусов Л.С. Бенито Муссолини: политический портрет //Новая и новейшая история. -1991.- №5-6.

Белоусов Л.С. Репрессивный аппарат режима Муссолини // Новая и новейшая история. 1999,- №2.

Белоусов Л.С. Муссолини: диктатура и демагогия. - М., 1993.

Випперман В. Европейский фашизм в сравнении, 1922 -1982. - Новосибирск, 2000.

Дем’яненко Б.Л. Три моделі тоталітаризму: порівняльний аналіз фашизму, більшовизму та націонал-соціалізму. - К., 2000.

Желев Ж. Фашизм. - М., 1991.

История Италии: в 3 т. -Т.3. - М., 1971.

Кин Ц.И. Начало итальянского фашизма: Бенито Муссолини, социально­-психологический портрет // Вопросы философии. - 1988. — № 1.

Кин Ц.И. Итальянский ребус. - М., 1991.

Комолова Н.П. Новейшая история Италии. - М., 1970.

Лопухов Б.Р. Фашизм и рабочее движение в Италии. - М., 1968.

Лопухов Б.Р. История фашистского режима в Италии. - М., 1977.

Лопухов Б.Р. Эволюция буржуазной власти в Италии: первая половина XX в. - М., 1986.

Михайленко В.И. Итальянский фашизм: Основные вопросы историографии. - Свердловск, 1987.

Ридли Д. Муссолини. - М., 1999.

Сизов А. Прыжок в пропасть: как Италия вступила во Вторую мировую войну // Международная жизнь. - 2000. - № 1.

Смит ДМ. Муссолини. - М., 1995.

Токарева Е.С. Фашизм, церковь и католическое движение в Италии, 1922- 1943. - М., 1999.

Хибберт К. Бенито Муссолини. - М., 1996.

Підготовка до занять з історії Італії в міжвоєнний період вимагає від студентів, в свою чергу, грунтовних знань особливостей об’єднання Італії та її розвитку в останні десятиліття XIX - початку XX століть, ключових положень Італійської Конституції та перипетій участі Італії в І світовій війні - без цього, на переконання упорядників, буде просто неможливо усвідомити в усій їх багатомірності та повноті причини виникнення, генезу та розвиток італійського фашизму, який мав перш за все чіткі історичні корені. Працюючи над пропонованою темою, слід не просто засвоювати фактичний матеріал стосовно основних подій історії Італії та ключових параметрів режиму Б. Муссоліні в 20-х -30-х рр. XX ст., але й намагатися на прикладі міжвоєнної Італії простежити й відтворити як загальні закономірності тоталітарних режимів XX ст., так і спробувати на основі сучасних підходів та уявлень визначити та з’ясувати своєрідну “специфіку” саме італійського фашизму в призмі економічного, політичного, духовного життя Італії і навіть повсякденного життя італійців до початку II світової війни. Тут відчутну допомогу надасть опрацювання останніх узагальнюючих праць з порівняльної історії тоталітарних режимів XX ст., які рекомендовані вище. Вимоги сьогодення тим більше мусять бути взятими на озброєння при підготовці до останнього питання третього заняття, адже попри загальновідомий тягар історичної відповідальності та цілком закономірну в цілому негативну оцінку постать Беніто Муссоліні - керманича Італії впродовж більше 22 років - все рівно належить до тих історичних діячів, які визначали хід історії минулого століття і заслуговує на багатопланове об’єктивне та всебічне вивчення.