- •Метод аналізу ієрархій в прийнятті рішень
- •1.Загальна ідея і можливості маі
- •2.Області практичного використання маі
- •3.Ієрархії
- •4.Вимірювання суджень
- •5.Матриці
- •6.Приклади практичного використання маі
- •6.1Задача про розподіл енергетичних ресурсів
- •6.2Задача про вибір вищого навчального закладу
- •6.2.1Розв’язання задачі стандартним методом
- •6.2.2Розв’язання задачі з допомогою кластеризації
- •6.3Завдання|задача| про пріоритети з використанням маржинального| аналізу
- •6.4Приклад|зразок| завдання|задачі| з|із| динамічними перевагами
- •6.5Завдання|задача| про розміщення ресурсів.
- •6.5.1Загальні|спільні| міркування|тяма|
- •6.5.2Завдання|задача| про виділення ресурсів під будівництво кафе
- •6.6Завдання|задача| про вибір місцеположення промислового підприємства
- •7.Реалізація маі з допомогою еом
- •7.1Універсальні програмні продукти
- •7.1.1Загальні відомості
- •7.1.2Приклад розрахунку в Excel
- •7.2Специальні програмні продукти1
- •7.2.1Рішення задачі про розподіл ресурсів.
- •7.2.2Розклад зустрічей з клієнтами1
- •7.2.2.1Опис проблеми
- •7.2.2.2Инструмент для вирішення проблеми
- •7.2.2.3Оцінка значущості переговорів
- •7.2.2.4Оцінка трудоемності переговорів
- •7.2.2.5Оцінка «надійності» переговорів
- •7.2.2.6Попередня черговість переговорів
- •7.2.2.7Встановлення черговості переговорів
- •7.2.2.8Визначення тривалості переговорів
- •7.2.2.9Проект розкладу переговорів
- •7.2.2.10Висновки
- •7.2.3Розподіл преміального фонду між аналітиками1
- •7.2.3.1Передмова
- •7.2.3.2Постановка задачі
- •7.2.3.3Оцінки якостей
- •7.2.3.4Моделі оцінки робітників
- •7.2.3.5Результати
- •Висновок|укладення,ув'язнення|
- •Література
7.2.2.8Визначення тривалості переговорів
Для складання розкладу зустрічей менеджера з|із| клієнтами в проекті «переговори (висновки|виведення|)» з|із| теки|папки| «проведення переговорів/грудень 2002» для ієрархій «значущість переговорів», «надійність переговорів», «черговість переговорів» і «трудомісткість переговорів» був створений файл «висновки|виведення|».
Для завдання|задавання| умов, за допомогою яких будується розклад зустрічей, всім використовуваним тут ієрархіям дані умовні імена (див. Рис. 7 .48).
Для обліку|урахування| неточності початкових|вихідних| даних було проведене моделювання випадкового середовища|середи| посилання|заслання| на результати моделювання випадкового середовища|середи|. В результаті для кожного клієнта була одержана|отримана| ціла вибірка (тут по сто значень) пріоритетів в кожній з ієрархій. Ці пріоритети були розраховані для даних, відхилених|відхилюваних| від початкових|вихідних| значень. Межі|кордони| відхилень (у режимі Auto) були встановлені|установлені| автоматично, у відповідність з|із| узгодженістю|погодженістю| початкових|вихідних| даних (докладніше - див. довідку до програми «Імператор»).
На попередньому етапі розробки розкладу була визначена послідовність зустрічей (див. Рис. 7 .51).
На сторінці «Розподіл ресурсів» задані наступні|слідуючі| умови для визначення тривалості переговорів:
Рис. 7.52
Пояснення до першої групи умов.
Ліміт часу, який має в своєму розпорядженні менеджер в день зустрічей з|із| клієнтами», – 8 годин – розподіляється по переговорах відповідно до їх показників ZN (значущість переговорів) по стандартній схемі лінійного програмування.
При цьому проводиться|виробляється,справляється| максимізація цільової функції
(
7.0)
де 7 – кількість планованих|планерувати| в даний день переговорів
ZNi і Ti – відповідно пріоритет по значущості і тривалість переговорів (Ti – шукані змінні).
Сенс|зміст,рація| максимізації – в підвищенні загальної|спільної| значущості згаяного на переговори часу.
Оскільки показники ZNi неточні унаслідок|внаслідок| «розмитості початкових|вихідних| даних, то остаточний вибір їх значень проводиться|виробляється,справляється| по статистичному методу «оптимізм». Тобто менеджер орієнтується на найбільш «гострий» варіант ведення переговорів.
«Протокольні рамки» переговорів 0,25 години Ti 1 година зміщуються у бік збільшення 0,25 години + 7· TRi Ti 1 година + 7· TRi з урахуванням|з врахуванням| трудомісткості ведення переговорів.
Оскільки показники TRi неточні унаслідок|внаслідок| «розмитості початкових|вихідних| даних, то остаточний вибір їх значень проводиться|виробляється,справляється| по статистичному методу «оптимізм». Тобто менеджер орієнтується на найбільш «важкий|скрутний|» варіант ведення переговорів.
Окрім|крім|
іншого, потрібний не тільки|не
лише|
укластися|вкластися|
в ліміт часу, але і вичерпати його
повністю
(інакше керівник може не затвердити
розклад – менеджер не повинен сидіти
без діла).
Визначення часових меж особливо важливе|поважне|. Це впливає на визначення часу початку переговорів з|із| кожним клієнтом, а час початку переговорів повідомляється кожному клієнту. Тому «наповзання» одних переговорів на інші бути не повинно. Якщо ж реально переговори продовжаться|протривають| менше, ніж планується|планерує|, то менеджер знайде собі справу|річ| до наступних|таких| переговорів (наприклад, поспілкується з|із| «паном АУ»).
В результаті|унаслідок,внаслідок| перевірки першої групи умов були одержані|отримані| оцінки тривалості кожної зустрічі.
Рис. 7.53 – Розподіл ресурсів
Пояснення до другої групи умов.
Друга група умов, по суті, аналогічна першою. Проте|однак| сенс|зміст,рація| потрібного результату тут тривіальний – це знайти сумарну значущість планованих|планерувати| переговорів.
При цьому менеджер, орієнтуючись на якнайгірший|щонайгірший,найгірший| варіант, використовував для обліку|урахування| неточності даних статистичний метод вибору показників значущості «песимізм».
Результат здався менеджеру цілком|сповна| прийнятним|допустимим|. При цьому сумарна значущість проблем, які не вдасться обговорити на відстрочених переговорах (з|із| конкурентами) не перевищує 0,3. Число 0,3 – це визначений менеджером (досвідченим|дослідним| шляхом|колією,дорогою|) максимальний допустимий поріг значущості всіх невирішених|нерозв'язаних| проблем. Якщо він перевищується, то контроль ситуації у відносинах з|із| клієнтами може бути втрачений|згублений,змарнований,загублений|, що чревато непередбачуваними наслідками|результатами|.
